Ухвала

від 22.12.2018 по справі 904/5591/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

22.12.2018м. ДніпроСправа № 904/5591/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Мебагішвілі Гоча, АДРЕСА_1

про стягнення 19 759,30 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без повідомлення представників сторін

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Мебагішвілі Гоча заборгованість у розмірі 19 759,30 грн., з яких: основний борг у розмірі 17 981,17 грн., пеня у розмірі 1 016,63 грн., 3 % річних у розмірі 200,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 561,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору 80-18 оренди нежитлового приміщення від 14 лютого 2018 року в частині повної та своєчасної сплати орендної плати. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 05.07.2018 по 06.12.2018 у сумі 200,00 грн. та інфляційні збитки за період липень-листопад 2018 року

На підставі пункту 11.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати орендної плати у розмірі 561,50 грн. за загальний період з 05.07.2018 по 06.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

20 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" подало клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якого просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно і кошти Фізичної особи-підприємця Мебагішвілі Гоча на суму 19 759,30 грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від сплати заборгованості за договором, а тому може чинити перешкоди у виконанні майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ГПК України:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86);

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини перша, друга і п'ята статті 236);

- мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (частина перша статті 234 ГПК України).

Позивач просить накласти арешт на майно і кошти Фізичної особи-підприємця Мебагішвілі Гоча.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодного доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до заяви про забезпечення позову позивачем не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме, не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.

Отже, з урахуванням наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про вжиття ззаходів забезпечення позову.

Клопотання позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджене жодним належним доказом.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кварц-2006" в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.12.2018, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва