ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.12.2018Справа № 913/461/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія
"БМ-Груп"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех"
про стягнення 56 543,40 грн.
Представники сторін:
від позивача Уманець С.Г., посвідчення адвоката НОМЕР_1 від 22.12.2005;
від відповідача не з'явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "БМ-Груп" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" (далі - відповідач) про стягнення 56 543,40 грн., а саме: 36 854,00 грн. - заборгованості за договором субпідряду № БМ-240118/124 від 24.01.2018 та 19 689,40 грн. - пені.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати: 1 762,00 грн судового збору та 5 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу адвоката.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем, як генпідрядником, зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно з договором субпідряду про закупівлю виконання "Спортивний майданчик зі штучним покриттям, квартал Молодіжний, 19, смт Станиця Луганська-реконструкція" від 24.01.2018 № БМ-240118/124.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех" знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, Печерський район, площа Спортивна, буд. 1А.
Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Шеліхіна Р.М.) позовні матеріали товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "БМ-Груп" передані за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 матеріали позовної заяви № 913/461/18 передано для розгляду судді Удаловій О.М.
Ухвалою господарського суду від 22.10.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
30.10.2018 через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав клопотання про усунення недоліків позову.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2018 відкрито провадження у справі № 913/461/18, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 04.12.2018.
04.12.2018 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку пені.
04.12.2018 відкладено розгляд справи на 13.12.2018 та викликано відповідача в наступне судове засідання.
12.12.2018 від позивача надійшла заява про компенсацію судових витрат позивача на правову допомогу.
У судове засідання 13.12.2018 з'явився представник позивача, надав документи для долучення до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, направленими на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 13.12.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
24.01.2018 між товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "БМ-Груп" (далі - субпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех" (далі - генпідрядник) укладено договір субпідряду № БМ-240118/124 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує на свій ризик, своїми силами і засобами роботи по об'єкту: Спортивний майданчик зі штучним покриттям, квартал Молодіжний, 19, смт. Станиця Луганська -реконструкція (далі - об'єкт), за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, кв. Молодіжний, 19 і здає їх генпідряднику.
Відповідно до п. 3.2 договору ціна цього договору визначається виходячи з загальної вартості будівельно-монтажних робіт та інших витрат, що виконуються субпідрядником за даним Договором та становить: 776 039,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 4.1 договору сума авансу на придбання матеріалів становить: 400 000,00 грн., вказаний аванс сплачується протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання даного договору.
Залишок суми на придбання матеріалів та сума авансу на виконання робіт становить 300 000,00 грн . , вказаний аванс сплачується не пізніш ніж 15 березня 2018 (п. 4.2 договору).
Пунктом 4.3 договору встановлено, що генпідрядник здійснює оплату за даним договором у розмірі 100% (сплачує решту суми у розмірі 76 039,00 грн.) на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф. КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3) протягом 3 робочих днів з моменту підписання зазначених документів.
Положеннями пунктів 5.1, 5.3 договору встановлено, що протягом 3 робочих днів з моменту закінчення робіт за даним договором субпідрядник надає генпідряднику Акти приймання виконаних будівельних робіт та іншу супроводжуючу документацію. Генпідрядник протягом 3 робочих днів зобов'язаний підписати акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2В та за бухгалтерською формою субпідрядника) та іншу супроводжуючу документацію, що потребує підписання, - та передати субпідряднику відповідний підписаний екземпляр, або надати вмотивовану відмову у підписанні вказаного акту в письмовому вигляді. У іншому випадку, виконані роботи - вважаються прийнятими, а акт приймання виконаних робіт та інші відповідні документи вважаються за такими, що є підписані генпідрядником.
Згідно з п. 11.1 договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15.05.2018, а щодо виконання взятих зобов'язань - до їх повного виконання.
Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за договором виконав роботи на загальну суму 736 854,00 грн., в підтвердження чого позивачем надані: довідка про вартість виконаних робіт за травень 2018 на суму 736 854,00 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 на суму 736 854,00 грн., акт надання послуг № 768 від 30.05.2018 на суму 736 854,00 грн., які підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату виконаних позивачем робіт здійснив частково на суму 700 000,00 грн.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36 854,00 грн., а також 19 689,40 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір субпідряду № БМ-240118/124 від 24.01.2018, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором субпідряду № БМ-240118/124 від 24.01.2018 на загальну суму 736 854,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за травень 2018 на суму 736 854,00 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 на суму 736 854,00 грн., актом надання послуг № 768 від 30.05.2018 на суму 736 854,00 грн.
Вказані довідка та акти підписані зі сторони відповідача без зауважень та заперечень та скріплені печаткою товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням положень п. 4.3 договору, строк виконання зобов'язання відповідача з оплати вартості виконаних робіт настав.
Відповідач, у порушення умов договору лише частково оплатив виконані позивачем роботи на суму 700 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, зокрема, відповідач сплатив: 24.05.2018 - 100 000,00 грн., 21.05.2018 - 100 000,00 грн., 23.04.2018 - 100 000,00 грн., 25.01.2018 - 400 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором субпідряду № БМ-240118/124 від 24.01.2018 становить 36 854,00 грн. (736 854,00 грн. - 700 000,00 грн. = 36 854,00 грн.).
Враховуючи викладене вище, оскільки доказів оплати заборгованості у розмірі 36 854,00 грн. відповідачем не надано, як і не надано доказів на спростування наявності боргу у вказаному розмірі, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 36 854,00 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 19 689,40 грн. пені на підставі п. 9 договору.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 9 договору встановлено, що генпідрядник у разі несвоєчасної сплати авансів та/або остаточної оплати субпідряднику сплачує штраф у розмірі 1,5% від несплаченої суми авансу за кожен календарний день такої несплати.
Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Отже, пеня - це санкція, що триває у часі та розраховується за кожен день невиконання грошового зобов'язання.
За своєю правовою природою, штраф у розмірі 1,5% за кожен день прострочення, передбачений п. 9 договору, є пенею.
Як встановлено судом, при нарахуванні пені позивач обмежив її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ.
Перевіривши розрахунок пені, у розмірі 19 689,40 грн., суд встановив, що розмір пені є більшим, ніж позивачем заявлено до стягнення. Однак, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 19 689,40 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати зі сплати судового з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2018 між позивачем (клієнт) та адвокатським об'єднанням "ЮСТІС" (виконавець) укладено договір № 7 про надання правничої допомоги, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, місцевого самоврядування, в судах усіх інстанцій, органах примусового виконання рішень, у справі про стягнення заборгованості за договором підряду № БМ-240118/124 від 24.01.2018, укладеного з ТОВ "Промтех".
Відповідно до п. 4.1 договору № 7 про надання правничої допомоги розмір гонорару, що виплачується виконавцю за правову допомогу, визначену у п. 1.1. цього договору, визначається за домовленістю сторін і становить 5 000,00 грн.
До позовної заяви надано ордер серія КС № 432855 на надання правової допомоги, виданий позивачем на ім'я адвоката Уманця С.Г., а також надане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи акт від 10.12.2018 наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 06.09.2018 № 7 на суму 5 000,00 грн.
Позивач сплатив на користь адвокатського об'єднання "ЮСТІС" грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку.
При цьому, судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не заявлялось.
З огляду на наведене, витрати на правову допомогу адвоката, згідно із приписів ст. 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 5 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1 . Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" (01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1А, ідентифікаційний код 21794263) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "БМ-Груп" (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 53, ідентифікаційний код 37146545) 36 854,00 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) основного боргу, 19 689,40 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять грн. 40 коп.) пені, 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.12.2018.
Суддя О.Г. Удалова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2018 |
Оприлюднено | 23.12.2018 |
Номер документу | 78800496 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Удалова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні