Рішення

від 22.12.2018 по справі 910/14386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 22.12.2018 р.Справа №  910/14386/18 За позовом          Регіонального відділення Фонду державного майна України по           м. Києву до          Приватного підприємства "Наші страви" про          стягнення 30 548,28 грн. Суддя Зеленіна Н.І. Без виклику учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Наші страви"  про стягнення 30 548,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості за Договором оренди № 4854 від 31.12.2009 р. Ухвалою від 02.11.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 19.11.2018 р. на адресу суду надійшло поштове повернення № 0103045779630, яким відповідачу направлялась копія ухвали суду від 02.11.2018 р. із відміткою "за закінченням строку зберігання". Відтак, відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином. Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 31.12.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі – Орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Наші страви" (надалі – Орендар, відповідач) укладено договір оренди № 4854 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі – Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції Договору №4854/05 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4854 від 31.12.2009 р. від 30.03.17р.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно – нежилі приміщення (надалі – Майно) загальною площею 131,33 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, пр.. Куренівський, 4, на ІІ поверсі 2-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу "Київське вище професійне училище технологій та дизайну виробів зі шкіри" (надалі – Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом 30.11.2016 року і становить 1 586 900,00 грн. Згідно з п. 3.1 Договору (в редакції Договору №4854/05 від 30.03.2017р. про внесення змін до договору оренди №4854 від 31.12.2009р.) орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди – листопад 2016: 5 289,67 грн. Розмір орендної плати змінено за домовленістю сторін, відповідно до п. 1 ст. 21 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" і становить за базовий місяць – листопад 2016 року – 6 806,93 грн. Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Сторони у п. 3 Договору (в редакції Договору №4854/05 від 30.03.2017р. про внесення змін до договору оренди №4854 від 31.12.2009р.) погодили, що Договір оренди № 4854 від 31.12.2009р. продовжено на 1 рік, що діє з 31.12.2016 до 31.12.2017 р. включно. 31.12.2009 р. між сторонами було підписано Акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно загальною площею 131,33 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, 4, на ІІ поверсі 2-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу "Київське вище професійне училище технологій та дизайну виробів зі шкіри". Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та  обов'язковим для виконання сторонами. В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За приписами ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями державного майна є Фонд державного майна та його регіональні відділення. Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання за Договором по сплаті орендних платежів належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим допустив заборгованість перед позивачем, загальний розмір якої станом на час розгляду справи становить 26 602,82 грн. Крім заборгованості по сплаті орендних платежів, Регіональним відділенням заявлено до стягнення з відповідача 2 750,60 грн. пені, 798,08 грн. штрафу та 396,78 грн. інфляційних втрат. Згідно з п. п. 3.7., 3.8. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”). Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 2 750,60 грн. пені, 798,08 грн. штрафу та 396,78 грн. інфляційних втрат. Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував. Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином та у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Наші страви" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21; код ЄРПОУ 33888139) на користь Державного бюджету України 26 602 (двадцять шість тисяч шістсот дві) грн. 82 коп. заборгованості, 2 750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 60 коп. пені, 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн. 08 коп. штрафу та 396 (триста дев'яносто шість) грн. 78 коп. інфляційних втрат, які перерахувати відповідно до Державного бюджету України: одержувач – УК у Шевченківському районі м. Києві, код 37995466, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП), р/р 31117094026011, МФО 899998, КЕКД 22080300, назва – плата за оренду іншого державного майна. 3. Стягнути з Приватного підприємства "Наші страви" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21; код ЄРПОУ 33888139) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору, який перерахувати за наступними реквізитами: Одержувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, код 19030825, банк одержувача – ДКСУ, м. Київ; р/р 35215045014093, код банку одержувача – 820172. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                        Н.І. Зеленіна