Рішення

від 22.12.2018 по справі 911/1967/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/1967/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут”

04108, м. Київ, Подільський р-н, просп. Свободи, буд. 2-Г, літ. А, код ЄДРПОУ 39592941

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Генезіс ЛТД”

08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Київська, буд 200/1, код ЄДРПОУ 23235964

про стягнення заборгованості

обставини справи:

До господарського суду Київської області (вх. № 2039/18 від 06.09.2018) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Генезіс ЛТД” про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410N6JQSCP016 від 04.01.2016, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Генезіс ЛТД” та наявністю заборгованості за спожитий природній газ за березень, квітень та червень 2018 року у розмірі 83142,76, на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 3259,14 грн. та 3% річних у розмірі 280,31 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами справи.

Відповідачем відзиви суду не надано, позов не заперечено, про розгляд справи повідомлено, що підтверджується наявним у матерілах справи рекомендованим повідомленням ПАТ "Украпошта" про отримання ухвали суду 25.09.2018 уповноваженим представником відповідача.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 20738/18 від 10.10.2018).

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд –

                                                            встановив:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Генезіс ЛТД» (далі - відповідач, споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410N6JQSCP016 від 04.01.2016 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживача природній газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 2.9.2 Договору встановлено, що на підставі отриманих від споживача даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Згідно з пунктом 2.9.3 Договору споживач протягом 2 днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений відбитком печатки споживача або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.9.5 Договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненаданням письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Згідно з пунктом 3.2. Договору ціна газу становить 6595,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1319,10 грн., всього з ПДВ – 7914,60 грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору ціна, зазначена в пункті 3.2., може змінюватись протягом дії договору шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно з пунктом 4.2.3. Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до пункту 6.2. Договору у разі порушення споживачем строків оплати, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 11.1. Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками їх печаток та діє, в частині постачання газу з 01.01.2016 по 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до пункту 11.2. Договору цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

До Договору укладались додаткові угоди: № 1 від 31.10.2016, № 2 від 30.11.2016, № 3 від 30.12.2016, № 4 від 31.01.2017, № 5 від 28.02.2017, № 6 від 31.03.2017, № 7 від 31.05.2017, № 8 від 29.09.2017, № 9 від 30.10.2017, № 11 від 29.12.2017, № 12 від 03.01.2018, № 13 від 31.01.2018, № 14 від 31.05.2018 до Договору, якими, зокрема, внесено такі зміни.

Додатковою угодою № 11 від 29.12.2017 дію договору продовжено до 31.12.2018.

Додатковою угодою № 12 від 03.01.2018 до Договору з 01.01.2018 змінено ціну за 1000 куб.м. природного газу: 9358,00 грн., крім того ПДВ – 1871,60 грн., всього з ПДВ – 11229,60 грн.

Додатковою угодою № 13 від 31.01.2018 до Договору з 01.02.2018 змінено ціну за 1000 куб.м. природного газу: 9083,00 грн., крім того ПДВ – 1816,60 грн., всього з ПДВ – 10899,60 грн.

Додатковою угодою № 14 від 31.05.2018 до Договору з 01.06.2018 змінено ціну за 1000 куб.м. природного газу: 9582,17 грн., крім того ПДВ – 1916,43 грн., всього з ПДВ – 11498,60 грн.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410N6JQSCP016 від 04.01.2016, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Генезіс ЛТД” та наявності заборгованості з оплати природного газу за березень, квітень, червень 2018 року, на яку позивачем нараховані пеня та 3% річних.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут”

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Генезіс ЛТД» укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410N6JQSCP016 від 04.01.2016.

На виконання умов Договору, у березні, квітні та червні 2018 року позивач передав у власність відповідача природній газ, всього на суму 135146,29 грн., що підтверджується актами № КО300010105 від 31.03.2018 на суму 81114,83 грн., № КО300014334 від 30.04.2018 на суму 10888,70 грн., що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток та актом № КО300018141 від 30.06.2018 на суму 43142,76 грн., який відповідачем не підписано, однак, вважається прийнятим ним у порядку пункту 2.9.5 Договору.

10.07.2018 на адресу відповідача направлено акт приймання-передачі № КО300018141 від 30.06.2018 та рахунок на оплату № 00015345 від 30.06.2018.

Жодних документів від відповідача не надходило, отже, враховуючи вимоги пункту 2.9.5 Договору, зазначений акт вважається прийнятим.

Відповідач частково розрахувався за газ, що поставлений у спірний період, на підтвердження чого позивач подає довідку про рух коштів на його банківському рахунку, відповідно до якої від відповідача надійшло 70803,69 грн., з яких 52003,53 грн. зараховано як часткову оплату заборгованості за березень 2018 року, а решту -18800,16 грн., зараховано за спожитий природній газ у минулі періоди.

Тобто, станом на 06.09.2018 у відповідача наявна заборгованість за Договором у розмірі 83142,76 грн.

Відповідач у визначений Договором строк не розрахувався, в наслідок чого, позивачем нараховано пеню у розмірі 3259,14 грн., відповідно до пункту 6.2.1. Договору та 3% річних у розмірі 280,31 грн. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідачем відзиву не подано, доводи позивача не заперечено, докази сплати заборгованості за Договором до матеріалів справи не надано.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Надаючи правову оцінку доказам, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд зазначає таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Генезіс ЛТД» укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410N6JQSCP016 від 04.01.2016.

Відповідно до додаткової угоди до Договору № 11 від 29.12.2017 Договір діяв у період спірних правовідносин сторін.

На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природній газ, всього на суму 135146,29 грн., що підтверджується актами № КО300010105 від 31.03.2018 на суму 81114,83 грн., № КО300014334 від 30.04.2018 на суму 10888,70 грн., що погоджені обома сторонами та актом № КО300018141 від 30.06.2018 на суму 43142,76 грн.

Акт приймання-передачі природного газу № КО300018141 від 30.06.2018 на суму 43142,76 грн., що підписаний лише з боку позивача вважається прийнятим в порядку пункту 2.9.5. Договору з огляду на таке.

10.07.2018 на адресу відповідача направлено акт приймання-передачі № КО300018141 від 30.06.2018 та рахунок на оплату № 00015345 від 30.06.2018, що підтверджується наявними у матерілах справи копіями листа вих. № 136/1 від 10.07.2018 та рекомендованого повідомлення ПАТ «Укрпошта».

Відповідно до пункту 2.9.5 Договору у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненаданням письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких заперечень відповідача від підписання акту, суд дійшов висновку, що акт приймання-передачі № КО300018141 від 30.06.2018 на суму 43142,76 грн. прийнятий відповідачем.

Обсяг спожитого природнього газу за червень 2018 року позивачем підтверджеється наданою до матеріалів справи копією реєстру обсягів природнього газу розподілених мережами Васильківського ФЕГГ ПАТ "Київоблгаз".

Відповідачем відзиву не подано, доводи позивача не заперечено, докази сплати заборгованості за Договором у матеріалах справи відсутні.

Відтак, матеріалами справи підтверджується постачання позивачем відповідачу природнього газу за Договором, у спірний період, всього на суму 135146,29 грн., що відповідачем оплачено частково, у розмірі 52003,53 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів на банківському рахунку позивача, виданою банківською установою, відповідно до якої від відповідача надійшло 70803,69 грн., з яких, за твердженнями позивача, що не заперечені відповідачем, 52003,53 грн. зараховано як часткову оплату заборгованості за березень 2018 року, а решту - 18800,16 грн., зараховано за спожитий природній газ у минулі періоди, строк оплати за Договором настав, відтак, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 83142,76 грн.

Оскільки, відповідач не виконав грошові зобов'язання за Договором, позивачем правомірно нараховано відповідно до пункту 6.2.1. Договору пеню та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

За результатами перевірки судом розрахунку пені та 3% річних, що наданий позивачем, суд встановив, що він арифметично невірний, за вірним розрахунком суду стягненню підлягає пеня у розмірі 3206,30 грн. та 3 % річних у розмірі 276,64 грн.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

          Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

          Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

          Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

          Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. № 2039/18 від 06.09.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Генезіс ЛТД” про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Генезіс ЛТД” (08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Київська, буд 200/1, код ЄДРПОУ 23235964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут” (04108, м. Київ, Подільський р-н, просп. Свободи, буд. 2-Г, літ. А, код ЄДРПОУ 39592941) 83142,76 грн. (вісімдесят три тисячі сто сорок дві гривні сімдесят шість копійок) основного боргу, 3206,30 грн. (три тисячі двісті шість гривень тридцять копійок) пені, 276,64 грн. (двісті сімдесят шість гривень шістдесят чотири копійки) 3 % річних, 1760,85 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят гривень вісімдесят п'ять копійок) судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.12.2018.

Суддя                               С.О. Саванчук