Рішення

від 22.12.2018 по справі 910/14176/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2018Справа №910/14176/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль"

про стягнення 40 628,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Державний навчальний заклад "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" про стягнення 40 628,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість перед Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" за Договором оренди №7518 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 31.08.2016 у розмірі 37 691,99 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі у розмірі 15 308,95 грн., заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 9 748,58 грн., заборгованості з відшкодування теплової енергії у розмірі 5 497,72 грн., заборгованості з відшкодування електроенергії у розмірі 6 899,81 грн., заборгованості з відшкодування водопостачання у розмірі 236,93 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем нараховано за період з 22.02.2018 по 22.10.2018 пеню у розмірі 1 620,97 грн., 3% річних у розмірі 435,58 грн., інфляційні витрати у розмірі 420,94 грн., а також штраф у розмірі 459,27 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2018 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 26.10.2018) відкрито провадження у справі №910/14176/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 06.11.2018 була надіслана відповідачу 09.11.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 34, кв. 51.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 19.11.2018 у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 17.11.2018 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 06.11.2018 є 17.11.2018 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

31.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" (орендар) укладено Договір оренди №7518 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину приміщення загальною площею 164,60 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 37 на першому поверсі навчально-виробничого корпусу, що перебуває на балансі Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 29.02.2016 становить 2 181 650,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

У п. 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2016 року - 9 090,21 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).

У пункті 3.3 Договору сторонами погоджено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць із врахуванням п. 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

У пункті 3.6 Договору вказано, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, із врахуванням п. 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Згідно з п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, та з врахуванням п. 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

У відповідності до п. 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Пунктом 5.11 Договору визначено, що орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31.08.2016 до 31.07.2016 року включно.

За актом приймання-передачі від 31.08.2016 орендодавець передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором.

Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" заборгованості за Договором по орендній платі у розмірі 15 308,95 грн., з відшкодування земельного податку у розмірі 9 748,58 грн., з відшкодування теплової енергії у розмірі 5 497,72 грн., з відшкодування електроенергії у розмірі 6 899,81 грн., з відшкодування водопостачання у розмірі 236,93 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем нараховано за період з 22.02.2018 по 22.10.2018 пеню у розмірі 1 620,97 грн., 3% річних у розмірі 435,58 грн., інфляційні витрати у розмірі 420,94 грн., а також штраф у розмірі 459,27 грн.

Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

За приписами статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 31.08.2016 орендодавець передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором оренди №7518 від 31.08.2016.

Водночас, як вбачається з акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 13.08.2018 відповідач повернув орендодавцю об'єкт оренди за Договором та, крім того, 22.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" було укладено Договір №7518/01 про припинення Договору оренди №7518 від 31.08.2016, в якому сторони зазначили, що вказаний договір оренди вважається припиненим з 13.08.2018.

Таким чином, відповідач фактично користувався об'єктом оренди за Договором у період з 31.08.2016 по 13.08.2018.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У пункті 3.1 Договору сторонами було погоджено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2016 року - 9 090,21 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць із врахуванням п. 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Пунктом 3.6 Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, із врахуванням п. 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Отже, за період з серпня 2016 року по 13 серпня 2018 року загальний розмір орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем на користь позивача (балансоутримувача), та яка становить 30% від розміру орендної плати, складає 73 327,53 грн. (враховуючи порядок нарахування орендної плати, встановлений у п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, копії яких долучені позивачем до позовної заяви, за вказаний період відповідачем були сплачені на користь позивача грошові кошти (орендна плата) у загальному розмірі 58 018,58 грн., а отже у відповідача існує заборгованість перед Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" у розмірі 15 308,95 грн.

Крім того, згідно з п. 5.11 Договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Доказів укладення між позивачем та відповідачем договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю матеріали справи не містять.

Втім, враховуючи, що позивач як балансоутримувач орендованого майна, ніс витрати на утримання об'єкта оренди (в тому числі, сплата земельного податку, витрати на теплову енергію, водо постання, електроенергію), вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем як орендарем на користь позивача як балансоутримувача.

Судом встановлено, що за період з серпня 2016 року по серпень 2018 року позивачем було нараховано до відшкодування відповідачу земельний податок у загальному розмірі 63 613,30 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень щодо визначних Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" розмірів земельного податку за спірний період.

До того ж, за період з серпня 2016 року по серпень 21018 року Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" було нараховано до відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" витрати з електроенергії на загальну суму 18 499,75 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень що визначних позивачем розмірів вартості електроенергії за спірний період.

Також, за період з серпня 2016 року по серпень 2018 року позивачем було нараховано до відшкодування відповідачу вартість теплової енергії у загальному розмірі 15 192,39 грн. та вартість водопостачання на загальну суму 647,27 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень що визначних позивачем розмірів відшкодування вартості теплової енергії та водопостачання за спірний період.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" долучено до позовної заяви копії рахунків-фактур, які виставлялися у спірному періоді відповідачу для здійснення останнім оплат (відшкодування вартості земельного податку та комунальних послуг), на яких містяться написи про отримання вказаних рахунків відповідачем (із зазначенням дати отримання).

За таких обставин, враховуючи, що пред'явлення позивачем рахунку на оплату є, по суті, пред'явленням вимоги про сплату грошових коштів (відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку, що відповідач повинен був відшкодовувати позивачу вартість земельного податку та комунальних послуг у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, за спірний період відповідачем були сплачені на користь позивача кошти у загальному розмірі 53 864,72 грн. (відшкодування податку за землю), кошти у загальному розмірі 11 599,94 грн. (електроенергія), кошти у розмірі 9 694,67 грн. (теплова енергія), кошти у загальному розмірі 390,34 грн. (водопостачання).

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" наявна перед Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" заборгованість з відшкодування податку за землю у розмірі 9748,58 грн., заборгованість з відшкодування електроенергії у розмірі 6 899,81 грн., заборгованість з відшкодування теплової енергії у розмірі у розмірі 5 497,72 грн. та заборгованість з відшкодування витрат на водопостачання у розмірі 236,93 грн.

Доказів сплати грошових коштів у загальному розмірі 37 691,99 грн. (орендна плата у розмірі 15 308,95 грн., земельний податок у розмірі 9 748,58 грн., електропостачання у розмірі 6 899,81 грн., теплова енергія у розмірі 5 497,72 грн. та водопостачання у розмірі 236,93 грн.) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" у розмірі 37 691,99 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" суми основного боргу у розмірі 37 691,99 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 620,97 грн., нараховану виключно на суму заборгованості зі сплати орендної плати за період з 16.04.2018 по 22.10.2018.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, та з врахуванням п. 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" пені у розмірі 1 620,97 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 459,27 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.8 Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" штрафу у розмірі 459,27 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 435,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 420,94 грн., нараховані за період з 22.02.2018 по 22.10.2018.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" 3% річних у розмірі 435,58 грн. та інфляційних втрат у розмірі 420,94 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" (03190, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 34, кв. 51; ідентифікаційний код 38517617) на користь Державного навчального закладу "Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, буд. 4; ідентифікаційний код 05536751) суму основного боргу у розмірі 37 691 (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 99 коп., пеню у розмірі 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 97 коп., штраф у розмірі 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 22.12.2018.

Суддя Р.В. Бойко