Рішення

від 22.12.2018 по справі 910/14038/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2018Справа №910/14038/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В. , розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна"

про стягнення 19 281,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" про стягнення 19 281,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконано свої грошові зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого згідно Договору поставки №471/-2/01-2017-К від 03.01.2017 товару, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" у розмірі 16 679,58 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення 3% річних у розмірі 208,18 грн. та пеню у розмірі 2 393,44 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2018 відкрито провадження у справі №910/14038/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 26.10.2018 була надіслана відповідачу на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02100, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 16, офіс 24), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0103047946100 дана ухвала вручена відповідачу 03.11.2018.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

03.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" (покупець) укладено Договір поставки №471/-2/01-2017-К (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар у термін і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами на підставі заявок покупця і відображаються у видаткових накладних.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість даного договору визначається виходячи із загальної вартості товару, поставленого протягом строку дії договору, та розраховується відповідно до підписаних сторонами видаткових накладних.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється у строк не пізніше 28 календарних днів від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній.

Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що ним на виконання своїх зобов'язань за Договором було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 20 034,11 грн., а відповідачем виконано свій обов'язок з оплати товару частково, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" наявну заборгованість з оплати товару у розмірі 16 679,58 грн., 3% річних у розмірі 208,18 грн. та пеню у розмірі 2 393,44 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи згідно видаткової накладної №15225 від 11.04.2018 позивач поставив відповідачу товар на суму 5 531,52 грн., згідно видаткової накладної №13969 від 03.04.2018 - товар на суму 12 354,53 грн., згідно видаткової накладної №18405 від 25.04.2018 - товар на суму 2 148,06 грн., що разом становить 20 034,11 грн. (вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представникам сторін та скріплені печаткою позивача).

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень щодо факту отримання ним від позивача товару за вказаними спірними видатковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.5 Договору сторонами було погоджено, що оплата товару здійснюється у строк не пізніше 28 календарних днів від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" повинне було оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною №15225 від 11.04.2018 на суму 5 531,52 грн. у строк до 10.05.2018 включно (у відповідності до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день строку оплати поставленого 11.04.2018 товару припадав на 09.05.2018 святковий день), за видатковою накладною №13969 від 03.04.2018 на суму 12 354,53 грн. - у строк до 02.05.2018 включно (у відповідності до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день строку оплати поставленого 03.04.2018 товару припадав на 01.05.2018 святковий день), за видатковою накладною №18405 від 25.04.2018 на суму 2 148,06 грн. - у строк до 23.05.2018 включно.

З наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що 10.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" кошти у розмірі 1 354,53 грн., 13.09.2018 - кошти у розмірі 500,00 грн., 17.09.2018 - кошти у розмірі 500,00 грн., 19.09.2018 - кошти у розмірі 500,00 грн., 21.09.2018 - кошти у розмірі 500,00 грн.

Будь-яких інших доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними, матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи загальну вартість товару, поставленого позивачем відповідачу за спірними видатковими накладними (на суму 20 034,11 грн.), та розмір сплачених відповідачем грошових коштів (3 354,53 грн.), суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 16 679,58 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів сплати коштів у сумі 16 679,58 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" заборгованості за Договором у розмірі 16 679,58 грн. (за спірними видатковими накладними), у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" суми основного боргу у розмірі 16 679,58 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 2 393,44 грн., а саме:

- 1 528,56 грн. пені за прострочення оплати товару за видатковою накладною №13969 від 03.04.2018 на суму 12 354,53 грн., нараховану за період з 02.05.2018 по 10.09.2018;

- 643,15 грн. пені за прострочення оплати товару за видатковою накладною №15225 від 11.04.2018 на суму 5 531,52 грн., нараховану за період з 10.05.2018 по 10.09.2018;

- 221,73 грн. пені за прострочення оплати товару за видатковою накладною №18405 від 25.04.2018 на суму 2 148,06 грн., нараховану за період з 24.05.2018 по 10.09.2018.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати (п. 3.5 Договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за видатковою накладною №13969 від 03.04.2018 на суму 12 354,53 грн., суд дійшов висновку в його необґрунтованості так як позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування пені (з 02.05.2018), оскільки відповідач є таким що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати поставленого згідно вказаної накладеної товару з 03.05.2018.

В той же час, пеня, нарахована позивачем за прострочення відповідачем оплати поставленого згідно видаткових накладних №15225 від 11.04.2018 та №18405 від 25.04.2018 товару, обрахована вірно.

За таких обставин, суд, здійснивши власний розрахунок пені щодо кожного простроченого платежу та в межах заявленого позивачем періоду нарахування, прийшов до висновку, що правомірним буде стягнення з відповідача пені у розмірі 2 392,80 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмірі 0,64 грн. (2 393,44 грн. - 2 392,80 грн.) не підлягає стягненню, оскільки обрахована невірно

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 208,18 грн., а саме:

- 3% річних у розмірі 133,02 грн. нараховані за прострочення оплати товару за видатковою накладною №13969 від 03.04.2018 у період з 02.05.2018 по 10.09.2018;

- 3% річних у розмірі 55,92 грн. нараховані за прострочення оплати товару за видатковою накладною №15225 від 11.04.2018 у період з 10.05.2018 по 10.09.2018);

- 3% річних у розмірі 19,24 грн. нараховані за прострочення оплати товару за видатковою накладною №18405 від 25.04.2018 у період з 24.05.2018 по 10.09.2018.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, оскільки невірне визначення позивачем дати, з якої підлягає нарахування 3% річних за прострочення оплати товару за видатковою накладною №13969 від 03.04.2018, не зумовило завищення суми 3% річних, яка підлягає стягненню Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна", а відтак вимога про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 208,18 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метиз Україна" (02100, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 16, офіс 24; ідентифікаційний код 40869481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38; ідентифікаційний код 40212649) суму основного боргу у розмірі 16 679 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 58 коп., пеню у розмірі 2 392 (дві тисячі триста дев'яносто дві) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 208 (двісті вісім) грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 94 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 22.12.2018.

Суддя Р.В. Бойко