Рішення

від 13.12.2018 по справі 915/1084/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Справа № 915/1084/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з'явився,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

прокурор в судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури (55213, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.І.Виговського, 18) в інтересах держави в особі Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, 55002, м.Южноукраїнськ, бул.Цвіточний, 4

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» , 55001, м.Южноукраїнськ, вул.Костянтинівська, 17

про: стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 211 977,55 грн.

03.10.2018 Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-34)6284вих-18 від 01.10.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2017 року по серпень 2018 року в сумі 211 977,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимог Закону №1058 та Інструкції №21-1 відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з2017 року по серпень 2018 року не сплачувались, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед Южноукраїнським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області в сумі 211 977,55 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 06 листопада 2018 року.

Підготовче засідання призначене на 06 листопада 2018 року було відкладено на 26 листопада 2018 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу №915/1084/18 до судового розгляду по суті на 13 грудня 2018 року.

11.12.2018 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява №7207108 від 07.12.2018 в якій зазначає, що позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 13.12.2018 не забезпечив. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2018 відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказана ухвала була направлена відповідачеві та повернулись до суду з зазначенням причин невручення. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до абз.3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2018 направлена на адресу відповідача яка зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються Законами України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

У відповідності до підпункту 9 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань зокрема, здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пп.1, 4, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 06.04.2011 №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 114 та пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах, не залежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці при наявності визначеного цією статтею пільгового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до вимог п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первині документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» зареєстроване в якості юридичної особи та як платник внесків перебуває на обліку в Пенсійному фонді.

Так, відповідач, як підприємство, працівники якого були зайняті на роботах, включених до списку №2, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгових пенсій.

Працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5Г.О., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, робота яких була пов'язана на підприємстві відповідача зі шкідливими та важкими умовами праці - на посадах, визначених за списком №2 виробництв, професій, посад і показників, призначено пенсію згідно з пунктом б - в статті 13 Закноу України Про пенсійне забезпечення .

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону та згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64/8663 (далі - Інструкція).

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Відповідно до п.6.4 ст.6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи Южноукраїнським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області розраховано та сформовано розрахунки фактичних витрат на доставку пільгових пенсій працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5Г.О., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за грудень 2017 року, за січень - березень 2018 року, за квітень - червень 2018 року, за липень - серпень 2018 року на загальну суму 211 977,55 грн. (а.с.60-63).

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленнях (а.с.64-67).

У відповідності до п.6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач у визначений термін не сплатив позивачу в повному обсязі суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2017 року, за січень - березень 2018 року, за квітень - червень 2018 року, за липень - серпень 2018 року на загальну суму 211 977,55 грн.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем за грудень 2017 року, за січень - березень 2018 року, за квітень - червень 2018 року, за липень - серпень 2018 рокую становить 211 977,55 грн., яка є не сплаченою та яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Приписами ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі - філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач порушив передбачені законом зобов'язання з відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 211 977,55 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Судовий збір у відповідності до ст.129 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» (55001, м.Южноукраїнськ, вул.Костянтинівська, 17, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 31948887) на користь Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області ( 55002, м.Южноукраїнськ, бул.Цвіточний, 4, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 40387386) заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 211 977,55 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» (55001, м.Южноукраїнськ, вул.Костянтинівська, 17, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 31948887) на користь прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.І.Виговського, 18, р/р 35215058000340 Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) 3 179,66 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2018.

Суддя Н.О. Семенчук