Рішення
від 12.12.2018 по справі 926/1601/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

12 грудня 2018 року Справа № 926/1601/18

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В. за участю секретаря судового засідання Чепишка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу № 926/1601/18

за позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

до Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм"

про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 507712,25 грн

представники:

від позивача - адвокат ОСОБА_1, ордер від 30.10.2018;

від відповідача - не з'явився;

ОСОБА_2 виклад позицій сторін.

Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу теплової енергії від 01.08.2013 та 25.01.2017 на загальну суму 507712,25 грн, у тому числі 419624,44 грн основного боргу, 35158,86 грн пені, 38607,55 грн інфляційних та 14321,40 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення умов вказаних договорів, не сплатив вартість спожитої ним теплової енергії за період з 01.11.2016 по 30.09.2018, внаслідок чого заборгував позивачеві суму основного боргу. Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню (з 21.12.2017 по 30.09.2018), інфляційні втрати (з 21.12.2016 по 30.04.2018) та 3% річних (з 21.12.2016 по 30.09.2018).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

А. Відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2018, запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

При цьому, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження у зв'язку з відсутністю письмового клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Б. Підготовче провадження.

Надалі ухвалами суду від 30.10.2018 та 13.11.2018 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався на 13.11.2018 та 26.11.2018 відповідно з метою подання додаткових документів та пояснень.

Востаннє ухвалою суду від 26.11.2018 закрито підготовче провадження у справі № 926/1601/18 та розпочато її розгляд по суті. Справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 12.12.2018 за участю представників сторін.

В. Розгляд справи по суті.

Відповідач явку своїх представників у судове засідання 12.12.2018 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Суд з'ясував, що конверт з ухвалою суду від 26.11.2018 надсилався відповідачу на його адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У свою чергу відділенням поштового зв'язку зазначеному конверту з ухвалою суду від 26.11.2018 присвоєно номер поштового відправлення 5800212203852 (копії фіскального чеку від 27.11.2018, списків згрупованих відправлень від 27.11.2018 № 19 та № 6289 долучені до матеріалів справи).

На сайті ПАТ Укрпошта містяться відомості про те, що поштове відправлення № 5800212203852 невручене під час доставки 01.12.2018 через інші причини .

За приписами пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач не повідомляв суду інші адреси свого місцезнаходження.

Таким чином, суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання 12.12.2018 відповідно до приписів статей 120, 242 ГПК України.

У світлі викладеного суд також зауважує, що представник відповідача отримав ухвали суду про відкриття провадження (від 05.10.2018) та відкладення підготовчого засідання (від 30.10.2018 та 13.11.2018), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Зазначене свідчить про те, що відповідач був обізнаний про розгляд цієї справи, проте ухилився від забезпечення явки свого представника у судові засідання 30.10.2018, 13.11.2018, 26.11.2018 та 12.12.2018, хоча така була визнана судом обов'язковою, та не повідомляв суд про причини такої неявки.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 202 ГПК України: «Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;» .

З огляду на викладене, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи у судовому засіданні 12.12.2018 за відсутності представників відповідачів та третьої особи за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

ОСОБА_3 купівлі-продажу теплової енергії від 01.08.2013 № 0269.

01 серпня 2013 року між Міським комунальним підприємством Чернівцітеплокомуненерго (теплопостачальна організація) та Обласним комунальним підприємством Буковина-Фарм укладено договір № 0269 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір від 01.08.2013), за яким теплопостачальна організація зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах у відповідності до Розділу № 2 цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 2.1 договору від 01.08.2013 позивач відпускає теплову енергію на об'єкти відповідача в обсягах згідно з додатком № 1 та № 1А до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення - в опалювальний період (пункт 2.1.1).

У додатку № 1 до договору від 01.08.2013 сторонами узгоджено об'єкти споживача, на які здійснюється постачання теплової енергії:

1. Аптека по вул. П-Кільцева, 1-а, опалювальна площа 29,4 м. кв., без лічильника;

2. Аптека по вул. Червоноармійська, 85, опалювальна площа 278,4 м. кв., без лічильника;

3. Аптека літер А адмін. приміщення по вул. Мусорського, 2, опалювальна площа 119,4, наявний лічильник (1,1%);

4. Аптека літер Ч прохідна по вул. Мусорського, 2, опалювальна площа 19,8 м. кв., без лічильника;

5. Аптека по вул. Руській, 205-А, опалювальна площа 745,5 м. кв., наявний лічильник.

Щодо кожного з наведених об'єктів споживача сторонами складено акти розмежування межі балансової належності теплових мереж та експлуатації відповідальності сторін (додатки № 2 до договору від 01.08.2013) та схеми теплових мереж, що перебувають на балансі споживача (додатки № 2А до договору від 01.08.2013).

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (пункт 3.1).

Згідно із пункту 3.2 договору від 01.08.2013 розмір двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на момент укладення договору становить: тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів із засобами обліку та без засобів обліку в розрахунку на 1 Гкал. щомісячно протягом опалюваного сезону 674,78 грн з ПДВ (пункт 3.2.2).

У пункті 3.5 договору від 01.08.2013 зазначено, що в разі зміни тарифів споживач сплачує за теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством з дня введення їх в дію без внесення змін до даного договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 3.6 договору від 01.08.2013).

Оплата здійснюється не пізніше 20 числа за розрахунковим місяцем (пункт 3.7 договору від 01.08.2013).

За приписами пункту 3.8 договору від 01.08.2013 споживачі, що не мають приладів обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин робити тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає теплопостачальній організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 та № 1А до договору (пункт 5.5 договору від 01.08.2013).

Натомість в разі встановлення приладу обліку на групу споживачів, обсяг споживчої теплової енергії між споживачами визначається шляхом пропорційного розподілу фактичної спожитої теплової енергії, визначеної за показниками загального приладу до опалювальної площі або об'єму зайнятої будівлі (пункт 5.7 договору від 01.08.2013).

Водночас при відсутності приладів обліку у споживача, або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання, порушення пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, відсутність або закінчення терміну дії держповірки та по іншим причинам) обсяг теплової енергії, що відпущений споживачу, визначається теплопостачальної організацією розрахунковим методом по тепловому навантаженню згідно додатку № 1 та № 1А даного договору, з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді (пункт 5.6 договору від 01.08.2013).

Пунктом 10.1 договору від 01.08.2013 передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 15 жовтня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за даним договором - до їх повного здійснення.

ОСОБА_3 вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією з сторін про розірвання або необхідність перегляду (пункт 10.2 договору від 01.08.2013).

Поряд з цим, договір припиняє свою дію, зокрема у разі взаємної згоди про його припинення (пункт 10.3 договору від 01.08.2013), проте припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (пункт 10.4 договору від 01.08.2013).

ОСОБА_4 купівлі-продажу теплової енергії від 25.01.2017 № 0269.

25 січня 2017 року між Міським комунальним підприємством Чернівцітеплокомуненерго (теплопостачальна організація) та Обласним комунальним підприємством Буковина-Фарм укладено договір № 0269 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір від 25.01.2017), за яким теплопостачальна організація зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах у відповідності до Розділу № 2 цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 2.1 договору від 25.01.2017 позивач відпускає теплову енергію на об'єкти відповідача в обсягах згідно з додатком № 1 та № 1А до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення - в опалювальний період (пункт 2.1.1).

У додатку № 1 до договору від 25.01.2017 сторонами узгоджено об'єкти споживача, на які здійснюється постачання теплової енергії:

1. Аптека по вул. П-Кільцева, 1-а, опалювальна площа 29,4 м. кв., без лічильника;

2. Аптека по вул. Червоноармійська, 85, опалювальна площа 278,4 м. кв., без лічильника;

3. Аптека літер А адмін. приміщення по вул. Мусорського, 2, опалювальна площа 119,4, наявний лічильник (1,1%);

4. Аптека літер Ч прохідна по вул. Мусорського, 2, опалювальна площа 19,8 м. кв., без лічильника;

5. Аптека по вул. Руській, 205-А, опалювальна площа 745,5 м. кв., наявний лічильник.

Щодо кожного з наведених об'єктів споживача сторонами складено акти розмежування межі балансової належності теплових мереж та експлуатації відповідальності сторін (додаток № 2 до договору від 25.01.2017) та схеми теплових мереж, що перебувають на балансі споживача (додатки № 2А до договору від 25.01.2017).

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (пункт 3.1).

Згідно із пунктом 3.2 договору від 25.01.2017 розмір тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на момент укладення договору становить: для потребу бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) - 1278,36 грн./Гкал (з ПДВ).

У пункті 3.4 договору від 25.01.2017 зазначено, що в разі зміни тарифів споживач сплачує за теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством з дня введення їх в дію без внесення змін до даного договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 3.5 договору від 25.01.2017).

Оплата за теплову енергію проводиться виключно грошовими коштами шляхом попередньої оплати в розмірі 50 відсотків від запланованого обсягу споживання теплової енергії, оплата здійснюється до 15 числа розрахункового місця. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 10 числа за розрахунковим місяцем (пункт 3.6 договору від 25.01.2017).

За приписами пункту 3.7 договору від 25.01.2017 споживачі, що не мають приладів обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин робити тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді.

Як зазначено в пункті 4.2 договору від 25.01.2017, відповідач, серед іншого, зобов'язаний отримувати в позивача з 05 по 10 число щомісячно рахунки на оплату за спожиту теплову енергію.

Згідно із пунктом 5.1 договору від 25.01.2017 облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями.

Споживач, що має прилади обліку , щомісячно подає теплопостачальній організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 та № 1А (за наявності послуги) до договору (пункт 5.5 договору від 25.01.2017).

В разі встановлення приладу обліку на групу споживачів, обсяг споживчої теплової енергії між споживачами визначається шляхом пропорційного розподілу фактичної спожитої теплової енергії, визначеної за показниками загального приладу до опалювальної площі або об'єму зайнятої будівлі (пункт 5.7 договору від 25.01.2017).

Водночас при відсутності приладів обліку у споживача, або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання, порушення пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, відсутність або закінчення терміну дії держповірки та по іншим причинам) обсяг теплової енергії, що відпущений споживачу, визначається теплопостачальної організацією розрахунковим методом по тепловому навантаженню згідно додатку № 1 та № 1А даного договору, з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді (пункт 5.6 договору від 25.01.2017).

Пунктом 10.1 договору від 25.01.2017 передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 01.10.2017, а в частині проведення розрахунків за даним договором - до їх повного здійснення.

ОСОБА_4 вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією з сторін про розірвання або необхідність перегляду (пункт 10.2 договору від 25.01.2017).

У той же час за змістом пункту 11.1 договору від 25.01.2017, сторони домовилися, що з моменту підписання даного договору, договір купівлі-продажу теплової енергії № 0269 від 01.08.2013 припиняє свою дію, а в частині проведення розрахунків за вказаним договором - до повного погашення існуючої заборгованості.

Таким чином, договір від 01.08.2013 № 0269 діяв з 01.08.2013 до 25.01.2017, натомість договір від 25.01.2017 № 0269 - почав свою дію з 25.01.2017 та є чинним на даний момент, докази протилежного у матеріалах справи відсутні та сторонами не спростовані.

В. Виконання умов договорів від 01.08.2013 та 25.01.2017.

На об'єкти відповідача, які опалювалися, позивачем велися картки обліку використання теплової енергії в гарячій воді (додані до матеріалів справи), у яких містяться відомості про обсяг теплової енергії, що споживалась відповідачем.

При цьому, 06.10.2016 представниками сторін складено акт про те, що подача теплоносія на приміщення аптеки, що розташована по вул. Південно-Кільцева, 1, закрита; запірна арматура опломбована, пломби цілі; Прилади опалення не робочі, наявні тріщини.

Тобто у спірному періоді позивач не постачав відповідачу теплову енергію за об'єктом аптека, яка знаходиться на вул. Південно-Кільцева, 1 у м. Чернівці.

Як слідує з рахунків позивача, за період з листопада 2016 року по березень 2017 року та з жовтня 2017 року по квітень 2018 року відповідач спожив теплову енергію, поставлену позивачем, в сумі 419624,44 грн, в тому числі у листопаді 2016 року на суму 36677,32 грн, у грудні 2016 року - 45102,46 грн, у січні 2017 року - 61049,53 грн, у лютому 2017 року - 49156,16 грн, у березні 2017 року - 31783,51 грн, у жовтні 2017 року - 2009,69 грн, у листопаді 2017 року - 16692,62 грн, у грудні 2017 року - 51140,23 грн, у січні 2018 року - 40904,30 грн, у лютому 2018 року - 40663,70 грн, у березні 2018 року - 42658,97 грн та у квітні 2018 року - 1785,95 грн.

Зазначені рахунки отримувались представниками відповідача, що підтверджується наданими позивачем реєстрами на отримання рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії за листопад-грудень 2016 року, січень-березень і жовтень-грудень 2017 року, а також січень-квітень 2018 року. Будь-яких зауважень чи заперечення щодо порядку нарахування, тарифів, обсягу чи якості спожитої теплової енергії відповідачем позивачу не надавались, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідач не надав суду доказів оплати вартості теплової енергії, спожитої ним у спірному періоді, та такі не містяться у матеріалах цієї справи.

У той же час позивач повідомляв відповідача про те, що станом на 12.05.2017 у нього існує заборгованість по сплаті вартості теплової енергії у сумі 311967,50 грн та наполягав на її сплаті, що підтверджується повідомленням від 13.05.2017 № 969/25, фіскальним чеком від 15.05.2017 та списком № 421 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

Більше того, як стало відомо суду з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.02.2017 у справі № 926/4174/16 з відповідача на користь позивача стягнуто 137163,80 грн боргу, 36557,19 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 6610,24 грн. 3 % річних, що виникли у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії від 01.08.2013 у період з 01.11.2014 по 30.10.2016.

ІV. Оцінка та висновки суду.

А. Зміст спірних правовідносин між сторонами.

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі підвідомчий господарському суду, є майновим та зумовлений невиконанням відповідачем обов'язку із сплати вартості спожитої ним теплової енергії.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України: Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні докази визнання договорів від 01.08.2013 та 25.01.2017 недійсним, а також докази припинення договору від 25.01.2017.

Крім того, статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дослідивши зміст договорів від 01.08.2013 та 25.01.2017, суд констатує, що вони є укладеними, оскільки спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків сторін.

Б. Щодо основної суми заборгованості.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статті 275 ГК України: За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

У статті 714 ЦК України зазначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з частиною четвертою статті 19 названого Закону виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За приписами пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічно статтею 19 Закону України Про теплопостачання установлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

У статті 530 ЦК України унормовано, що: Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Так само, відповідно до приписів статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Перевіривши розрахунки вартості поставленої теплової енергії, суд констатує, що позивач при визначенні вартості теплової енергії правомірно керувався тарифами, які затвердженні постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.04.2015 № 1403 та від 28.12.2017 № 1529.

Такий спосіб визначення вартості теплової енергії передбачений чинним законодавством та умовами договорів від 01.08.2013 (пункт 3.5) та 25.01.2017 (пункт 3.4).

При цьому, право вимоги у позивача на сплату відповідачем вартості спожитої ним теплової енергії виникало по договору від 01.08.2013 з 21 числа місяця наступного за розрахунковим, а по договору від 25.01.2017 - з 11 числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, як встановлено судом вище, відповідач за спожиту ним теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого заборгував позивачу 419624,44 грн.

Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути 419624,44 грн основної заборгованості.

В. З приводу стягнення пені.

За неналежне виконання грошового зобов'язання позивач за період з 21.11.2017 по 30.09.2018 нарахував відповідачу 35158,86 грн пені за зобов'язаннями листопада-грудня 2017 року та січня-квітня 2018 року, що виникли на підставі договору від 25.01.2017.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перша та третя статті 549 ЦК України).

Як узгоджено сторонами у пункті 7.1.4 договору від 25.01.2017, у разі не оплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у даному договорі, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день перевищення допустимого терміну.

Так, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його часткового необґрунтованим з огляду на таке.

По-перше, як вже встановлено судом вище, у листопаді 2017 року позивач поставив відповідачу теплову енергію загальною вартістю 16692,62 грн. Проте у розрахунку пені за зобов'язаннями листопада 2017 року позивач помилково взяв до підрахунку іншу суму - 36677,32 грн (вартість теплової енергії, що спожита відповідачем у листопаді 2016 року).

По-друге, відповідно до вимог частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до статті 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із нормами частини шостої статті 231 та частини шостої статті 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором від 25.01.2017 № 0269 не передбачено іншого порядку та строків нарахування пені. Натомість позивач зазначені вимоги ГК України не врахував та розрахував пеню за період більший, ніж 6 місяців.

Відповідно до розрахунку (міститься в матеріалах справи), який здійснений судом з урахуванням вказаних вимог ГК України, сума пені за період з 21.12.2017 по 30.09.2018 становить 29638,06 грн, відтак вимоги у цій частині слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 29638,06 грн пені, а у решті (5520,80 грн) - відмовити.

Г. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Крім того, позивач за період з 21.12.2016 по 30.04.2018 нарахував відповідачу 38607,55 грн інфляційних втрат та за період з 21.12.2016 по 30.09.2018 - 14321,40 грн 3% річних, за зобов'язаннями, що виникли на підставі договорів від 01.08.2013 та 25.01.2017.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат (міститься в матеріалах справи) та перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає, що вимоги позивача у цій частині є законними та обґрунтованими, а тому з відповідача слід стягнути 38607,55 грн інфляційних втрат.

Разом з тим, у розрахунку 3% річних позивач допустив арифметичну помилку, тому, як слідує із здійсненого судом розрахунку 3% річних (долучений до матеріалів справи), з відповідача на користь позивача також слід стягнути 14321,31 грн, а у решті - відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судові витрати у межах цієї справи складаються з витрат по сплаті судового збору. Сторонами не заявлялись вимоги про стягнення інших судових витрат.

Виходячи з положень статті 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 20, 129, 194, 196, 219, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства Буковина-Фарм (58009, м. Чернівці, пров. Текстильників, 1, ідентифікаційний код 21435200) на користь Міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго (58018, м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-А, ідентифікаційний код 34519280) 419624,44 грн основної заборгованості, 29638,06 грн пені, 38607,55 грн інфляційних втрат, 14321,31 грн 3% річних та 7532,87 грн відшкодування судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 22 грудня 2018 року.

Суддя І.В. Марущак

СудГосподарський суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення12.12.2018
Оприлюднено23.12.2018
Номер документу78801733
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —926/1601/18

Судовий наказ від 14.01.2019

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Рішення від 12.12.2018

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Ухвала від 26.11.2018

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Ухвала від 13.11.2018

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Ухвала від 30.10.2018

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

Ухвала від 05.10.2018

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Марущак Ілля Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні