Рішення

від 17.12.2018 по справі 420/1218/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 17.12.2018

ЄУ № 420/1218/18

Провадження №2/420/589/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретарів судових засідань Колесник Г.О., Сіренко А.В.,

представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Старобільської районної державної адміністрації,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 15.03.2010 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, цим же рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 400 грн. щомісячно до повноліття дитини. Донька разом з позивачем проживає в АДРЕСА_1. Представник позивача посилається на те, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, не спілкується з нею взагалі, не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, як це встановлено законом України Про охорону дитинства . Донька не отримує від батька жодного подарунку на день народження, жодної іграшки. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню доньки, не цікавиться її життям, не телефонує їй, не відвідує її за місцем проживання. Розмір аліментів, які відповідач перераховує на утримання доньки, є мізерним та нижчим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, з серпня 2017 року він взагалі їх не сплачує, заборгованість по аліментам складає 3946,58 грн. Зазначає, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків відносно своєї доньки, у зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 07.09.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

06 листопада 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву, заяв чи клопотань не надавав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, а також висновок органу опіки та піклування про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно доньки.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2, виданим 28.03.2007 Риб'янцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 07.

Малолітня донька сторін ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданою Старобільською міською радою Луганської області 05.07.2018 за вих. № 113.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить 1/2 частки житлового будинку № 49 з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: вул. 1 Травня, м. Старобільськ Луганської області. Вказані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу житлового будинку серії НОМЕР_3, посвідченим 04.06.2015 державним нотаріусом Старобільської державної нотаріальної контори Луганської області, зареєстрованим в реєстрі за № 1-232; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 38516481 від 04.06.2015.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 працює в Головному управлінні ДФС у Луганській області, за місцем робити характеризується позитивно, має регулярний дохід у виді заробітної плати, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складеного депутатом Старобільської міської ради Луганської області ОСОБА_7, малолітня донька сторін проживає разом з матір'ю ОСОБА_4, її чоловіком ОСОБА_8 та братом ОСОБА_9; батько дитини ОСОБА_5 не відвідує доньку за місцем проживання дитини та не приймає участі у вихованні дитини, про що також засвідчили сусіди.

Матеріалами справи встановлено, що батько малолітньої ОСОБА_6 - відповідач ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 15.03.2010, яке набрало законної сили 26.03.2010, з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. щомісяця, починаючи з 24.11.2009 до повноліття дитини.

Разом з тим, як вбачається з довідки Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 26.06.2018 за вих. №4282/16.22-41, відповідач аліменти на утримання доньки сплачує нерегулярно, з вересня 2017 року взагалі не сплачує, у зв'язку з чим станом на 26.06.2018 утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 3946,58 грн.

З довідки Старобільської гімназії Старобільської районної ради Луганської області вбачається, що малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, навчається в 6-Б класі гімназії. Протягом навчання батько ОСОБА_10 не бере участі у її вихованні - не спілкується з вчителями, жодного разу не був на батьківських зборах, не цікавиться успіхами доньки тощо.

Згідно довідки КЗ Старобільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Старобільської районної ради № 597 від 17.07.2018, малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку в міській лікарській амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 з 2013 року. За медичною допомогою в інтересах дитини зверталася мати ОСОБА_4

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З висновку органу опіки та піклування Старобільської районної державної адміністрації про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 вбачається, що дане питання було розглянуто на черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини. ОСОБА_5 був запрошений на засідання комісії, але не з'явився, у телефонному режимі виявив байдіжусть до вирішення зазначеного питання. Враховуючи права та інтереси малолітньої дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що в 2013 році він одружився з позивачем, вони разом з позивачем та її донькою, а також їхнім спільним сином проживають разом в м.Старобільськ, і він вважає себе батьком малолітньої ОСОБА_6, оскільки займається її вихованням та піклується про неї. Відповідач не піклується про доньку та не спілкується з нею з 2010 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив ухилення відповідача ОСОБА_5 від виконання батьківських обов'язків відносно малолітьної ОСОБА_6

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_5 ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_6, покладених на нього сімейним законодавством, не піклується про стан здоров'я дитини, здобуття нею освіти, має заборгованість зі сплати аліментів, Вихованням та утриманням доньки, піклуванням про її здоров'я та майбутнє займається матір дитини ОСОБА_4

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтями 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої в Україні з 27.09.1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 вказаної Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про охорону дитинства сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про охорону дитинства батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, а також враховуючи, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, покладених на нього ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно малолітньої дитини.

Відповідно до ч.5 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Старобільської районної державної адміністрації, задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 16.05.1996 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий 04.10.2018 Старобільським РСУДМС України у Луганській області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, 704,80 грн (сімсот чотири грн. 80 коп.) в рахунок відшкодування понесеного судового збору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 35, м. Старобільськ Луганської області, код ЄДРПО 34341443.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 грудня 2018 року.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 17 грудня 2018 року.

Суддя: В.В. Пронька