Ухвала

від 19.12.2018 по справі 524/288/18

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/288/18

Провадження 1-кп/524/157/18

УХВАЛА

19.12.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170090004136 від 24.11.2017 року відносно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

У судовому засіданні захисником ОСОБА_4 було заявлено клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому він зазначає , що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 стороною обвинувачення в якості доказів провини його підзахисного надані висновки експертів, які він вважає недопустимими доказами з наступних підстав:

Згідно наданих стороною обвинувачення документів, обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий 25.11.2017 року. Всі призначені по справі на етапі досудового розслідування експертизи, було призначено в той час коли ОСОБА_5 вже мав статус підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 маючи статус підозрюваного мав право взяти участь у слідчій дії призначенні та проведення експертизи, відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20, п. 2, 10, 13 ч. 3, ч. 5 ст. 42 КПК України.

В разі роз`яснення та забезпечення цього права у підозрюваного, обвинуваченого, що присутній при призначенні та проведенні експертизи, також з`являється можливість ставити на вирішення експерта питання, висловлювати зауваження, тощо.

В даному кримінальному провадженні вищевказані права підозрюваного ОСОБА_5 при призначенні та проведенні фактично всіх експертиз під час досудового розслідування були порушенні, що є порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 , як вважає захисник ОСОБА_4 та тягне за собою необхідність визнання всіх висновків експерта отриманих на етапі досудового розслідування та наданих стороною обвинувачення суду - недопустимим доказом (п. 3. ч. 2. ст. 87 КПК).

Також вищевказані експертизи не можуть бути допустимими доказами ще й з наступних підстав:

- висновок експерта № 785, містить велику кількість недоліків які прямо відповідно до п.2.2.1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи (в подальшому Правил) тягнуть та собою сумнівність та недопустимість висновку експерта. - 2.2.1. Викладені в даній частині Правил відомості містять необхідний оптимально-мінімальний набір заходів (стандарт якості), виконання яких обов`язкове при проведенні експертизи трупів. Відхилення від стандарту в бік зменшення недопустиме.

Захисник ОСОБА_4 наголошує на тому, що усі проведені експертом у ході експертизи додаткові дії (розрізання тканин, випилювання фрагментів кісток, застосовані методики тощо) повинні бути обов`язково зафіксовані в протокольній частині. У протилежному випадку вжиття цих заходів треба брати під сумнів.

Так в порушенні вимог КПК України та Закону України «Про судову експертизу», висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. ч. 3 ст. 101 КПК України,

Відповідно до ст.. 102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза.

Вищевказаний висновок не містить інформації про освіту експерта, його спеціальність, жодних даних про свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, відсутня інформація про науковий ступінь, вчене звання та посаду експерта.

Даний висновок взагалі не вказує в якому кримінальному провадженні його проведено.

Також відповідно до вимог ст.. 102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: ч. 1 п. 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;

Відповідно до Правил, п. 1.24.6 Оформлення висновку експерта, п.1.27. Титульний лист цього документа заповнюється на бланку затвердженого наказом N 6 Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року зразка в точній відповідності з його текстом.

1.28. Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об`єктів, надісланих на лабораторне дослідження.

Захисник ОСОБА_4 зауважує, що даний висновок експерта взагалі не містить даних про застосовані методики досліджень, жодних даних про устаткування, що використовувалося при дослідженні, йому взагалі не зрозуміло як експерт проводив замір пошкоджень (їх довжину, ширину) не застосовуючи жодної лінійки чи інших засобів вимірювання.

Дані недоліки не можливо усунути ні допитом експерта, ні будь-яким іншим чином, вважає захисник ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 1.16. Правил - у випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу.

Даний пункт виконано не було, додатково експерт у слідчого вищевказаний документ не витребував. Відповідно не зрозуміло на якій підставі та яким чином експерт виконував п. 2.1.6. Дослідження трупних змін - Вимірювання температури тіла в пахвових западинах і в прямій кишці здійснюється двічі з годинною перервою взагалі зроблено не було.

При досліджені протоколу огляду місця події , яким було виявлено труп, не зазначено використання градусника чи термометра. Допитані в якості свідків в судовому засіданні поняті, показали, що не бачили такої дії.

Захисник ОСОБА_4 взагалі ставить під сумнів питання, що досліджено було труп саме громадянина ОСОБА_7 , 1961 р.н., жодних документів, що встановлюють особу померлого експерту надано не було, акт впізнання особи не складався, дана слідча дія не проводилась. Також експерт не витребував у слідчого жодного документа, що встановлюю особу померлого якого він досліджує.

Відповідно до п. 2.1.19. Правил - Обов`язково зважують головний мозок, серце, кожну легеню, печінку, селезінку, кожну нирку. Даний пункт правил виконано не було.

Відповідно до Правил, експерт повинен був зробити розпил кісток черепу, під час допиту було встановлено, що дану дію в супереч вимог Правил, експерт провів не в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.2.16. Правил - Падіння з висоти власного зросту:

- після розпилу кісток черепа повинні бути зроблені виміри його поздовжнього і поперечного розміру, товщини лобної, скроневої, тім`яної і потиличної кісток.

Розтин головного мозку виконується тільки за Фішером: - відповідно до свідчень експерта, останній провів розтин за методом Шора, що є грубим порушенням Правил.

Також було порушено вимоги п.2.2.20 Правил, не в повному обсязі відібрані зразки волосся (відібрали 5, повинні 6), мозку (відповідно до п.2.2.20 та 2.2.16 Правил).

2.2.2.а.

- для судово-гістологічного дослідження надсилаються, мозок - 2 куски (кора, підкоркові структури), серце - 3 куски (задня стінка лівого шлуночка, міжшлуночкова перетинка, ділянка тканини з найбільш ураженим відрізком коронарної артерії), легеня - 2 куски (по одному з кожної), печінка - 1 кусок, нирка - 2 куски (по одному з кожної), селезінка - 1 кусок, підшлункова залоза - 1 кусок, наднирковї залози - 2 куски (по одному з кожної). Не направлена підшлункова залоза - 1 кусок, наднирковї залози - 2 куски (по одному з кожної;

Захисник ОСОБА_4 звернув увагу суду на те, що не зрозуміло в якому обсязі направлено на судово-імунологічне та судово-токсикологічне дослідження кров та сеча. Відповідь експерта під час допиту, що у встановленому Порядку обсязі та виді, не витримує жодної критики, так як до цього експерт при проведенні експертизи неодноразово порушував Порядок, його відповідь перевірити не можливо, жодних даних про обсяги направленого на інші дослідження сам висновок експерта не містить.

- висновок експерта № 785/1, захисник ОСОБА_4 вважає також є недопустимим доказом з наступних підстав:

експертиза проводиться на підставі постанови слідчого СВ КВП ОСОБА_8 отриманої 26.12.2017 року. Взагалі не зрозуміло яким чином призначається додаткова СМЕ, визначаються питання для дослідження якщо станом на 26.12.2017 року, ще не закінчена основна експертиза (№ 785), яка була закінчена тільки 29.12.2017 року.

Вищевказаний висновок не містить інформації про освіту експерта, його спеціальність, жодних даних про свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, відсутня інформація про науковий ступінь, вчене звання та посаду експерта.

Даний висновок взагалі не вказує в якому кримінальному провадженні його проведено.

Відповідно до вказаного висновку експерта, жодних додатків чи матеріалів експерт від слідчого не отримав. Таких даних у висновку експерта не міститься, але поруч з цим експерт обґрунтовує свій висновок результатами СМЕ № 785 та результатами лабораторних досліджень проведених в рамках СМЕ № 785.

Також експерт знову не зазначає жодної методики яку він використовував при дослідженні. Експерт знову не користується жодним устаткуванням чи прибором при проведенні свого дослідження.

Захисник ОСОБА_4 наголошує на тому, що недопустимість даної експертизи як доказу безпосередньо виходить із ст.ст. 86, 87, ч.5 ст. 101 КПК України.

Відповідно з цих же підстав є недопустимими доказами висновки судово-імунологічних експертиз:

- № 1511, експертизу призначив слідчий, матеріали на дослідження слідчий не направляє. Експерт без дозволу чи доручення слідчого направляє матеріали на експертизу. Згідно обставин справи у висновку експерта 12.11.2017 року Зозуля … - дана дата не відповідає всім встановленим обставинам справи.

Зразки крові ОСОБА_5 вилучені з грубим порушенням його права на захист та не можуть взагалі бути використанні в жодному дослідженні. Висновок експерта не може ґрунтуватися на недопустимих доказах.

- № 1512, досліджена пара кросівок ОСОБА_5 вилучена у обвинуваченого з грубим порушенням права на захист та самі по собі є недопустимим доказом. Кров померлого, як об`єкт дослідження отримана під час сумнівної експертизи яку захисник ОСОБА_4 вважає недопустимим доказом. Кров ОСОБА_5 отримана незаконним шляхом з грубим порушенням його права на захист, в зв`язку з чим кров як ОСОБА_5 так і померлого не можуть бути об`єктами дослідження.

Відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України - висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

- № 1532, № 1534 - кров померлого, як об`єкт дослідження отримана під час сумнівної експертизи, як вважає захисник ОСОБА_4 є недопустимим доказом. Кров ОСОБА_5 отримана незаконним шляхом з грубим порушенням його права на захист, в зв`язку з чим кров як ОСОБА_5 так і померлого не можуть бути об`єктами дослідження.

Відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України - Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Висновок СМЕ № 1023, не містить інформації про освіту експерта, його спеціальність, жодних даних про свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, відсутня інформація про науковий ступінь, вчене звання та посаду експерта.

Даний висновок взагалі не вказує в якому кримінальному провадженні його проведено.

Особа підекспертного належним чином не встановлена. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи N 6 від 17.01.95 року 3. Оформлення висновку судово-медичного експерта. 3.2.5. Прізвище, ім`я та по батькові, вік померлого (при експертизі трупа), прізвище, ім`я та по батькові, вік, місце проживання, документ, що посвідчує особу (при експертизі потерпілих, обвинувачених та інших осіб), назва і номер кримінальної та цивільної справи, кількість томів та листів справи, перелік об`єктів та зразків, що надійшли на експертизу (при експертизі за матеріалами справи та експертизі речових доказів).

Взагалі, з допиту експерта вбачається, що у нього не було повноважень виконувати дану експертизу. Так, постанову про призначення експертизи та під експертного було доставлено після 20 год. 00 хв. Постанова про призначення експертизи була адресована начальнику бюро СМЕ для організації проведення експертизи. Повноважень самостійно призначити себе експертом у даному дослідженні у експерта не було та начальник бюро СМЕ не доручав йому проведення вищевказаної експертизи. Це прямо вказує на те, що експертиза проведена не вповноваженою на те службовою особою. Під час допиту експерт також вказав, що йому не було роз`яснено перед проведенням експертизи його права та обов`язки, керівництво було відсутнє, працівники поліції йому прав та обов`язків не роз`яснювали. Фактично має місце грубе порушення правил проведення судово-медичних експертиз, Закону України «Про судову експертизу» та вимог кримінально процесуального кодексу України.

Висновок № 785/2, дана експертиза є додатковою, проведена по результатам слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 , сам висновок не містить інформації про освіту експерта, його спеціальність, жодних даних про свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, відсутня інформація про науковий ступінь, вчене звання та посаду експерта.

Даний висновок взагалі не вказує в якому кримінальному провадженні його проведено.

Експерт не бере до уваги дійсну кількість вказаних ударів при проведенні експертизи, їх локалізацію та механізм нанесення (3 удари). В судовому засіданні при врахуванні цих обставин експерт поставив під сумнів висновок який дав раніше, пояснивши, що вказані три удари могли і не спричинити смерті потерпілого. Тобто особа могла залишитися живою.

Також цей висновок ґрунтується на даних експертизи № 785, як вважає захисник ОСОБА_4 недопустимим доказом, що тягне за собою наслідком недопустимість висновків даної експертизи, у зв`язку із чим він просить суд визнати недопустимими доказами надані стороною обвинувачення висновки експертів: № 785, № 785/1, № 785/2, № 1511, № 1512, № 1532, № 1534, № 1023.

Також у судовому засіданні 19.12.2018 року захисник ОСОБА_10 заявив клопотання про визнання доказів недопустимими, в якому він зазначає , що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 стороною обвинувачення в якості доказів провини обвинуваченого ОСОБА_5 наданий - протокол огляду місця події від 28.11.2017 року та протокол огляду місця події від 04.12.2017 року складені слідчим ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_4 вважає дані протоколи та відповідно всі отримані докази та інформація здобута завдяки вказаної слідчої дії, є неналежними та недопустимими доказами з наступних підстав:

При проведенні вказаної слідчої дії та під час складання протоколу огляду місця події від 28.11.2017 року, слідчим допущено ряд грубих порушень вимог КПК України та Конституції України.

Відповідно до ст. 85 КПК України - Належність доказів

1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

При складанні даного протоколу огляду, слідчий писав текст якими фіксував подію від руки, при цьому написане від руки прочитати не має можливості. Не зрозуміло, що робив слідчий, де проводилась ця слідча дія та яких результатів досягнено.

Також з даним протоколом сторона захисту не змогла ознайомитися з вищевказаних підстав при ознайомленні з матеріалами справи.

Враховуючи викладене, захисник ОСОБА_4 , вважає, що не можливо віднести даний протокол до належних доказів так з його тексту не можливо встановити які обставини він доказую чи фіксує та взагалі, що саме відбувалось під час слідчої дії.

Щодо недопустимості даного протоколу огляду місця події:

Зхаисник ОСОБА_11 наголошує, що ознайомившись з друкованою частиною даного протоколу та іншими матеріалами кримінального провадження, вбачаються наступні підстави визнання даного протоколу та всіх встановлених внаслідок такого огляду доказів недопустимими.

Слідча дія проводиться 28.11.2017 року з 09.20 год. до 09.50 год. З інших матеріалів кримінального провадження вбачається, що ця дія проводилась в Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері. Станом на 28.11.2017 року, ОСОБА_5 мав статус підозрюваного, до нього було застосовано запобіжний захід тримання під вартою. На той час у ОСОБА_5 відповідно до доручення Центра БВПД був захисник ОСОБА_12 , доручення від 25.11.2017 року, термін дії доручення протягом строку затримання/та(або) тримання такої особи під вартою.

З невідомих причин дана слідча дія проводиться за участю підозрюваного ОСОБА_5 без його захисника. Всупереч вимог ч. 3 ст. 223 КПК України, ОСОБА_5 не роз`яснюються його права та обов`язки, мається тільки номера статей які начебто йому роз`яснено, при цьому підпису ОСОБА_5 у відповідних графах протоколу не має. Даний факт вже грубо порушує право на захист обвинуваченого ОСОБА_5 та є достатньою підставою відповідно до ст.ст. 86, 87 КПК України вважати отриманні внаслідок цієї слідчої дії докази недопустимими, також є недопустимими доказами будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 3) порушення права особи на захист.

Також, дана слідча дія проводилась в приміщенні Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України - Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України в редакції, що діяла на час огляду обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України - обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятих слідчий не залучив.

Дозвіл на проведення цієї слідчої дії у слідчого судді навіть після її проведення слідчий не отримав.

Жодний аркуш даного протоколу окрім останнього, учасниками слідчої дії не підписано.

З частини, яку можливо прочитати вбачається, що даний огляд проводився без наявності дозволу вповноваженої особи, що відповідає за дане приміщення, без застосування технічних засобів фіксації та без понятих. Цим фактично порушені всі правила проведення слідчих дій які покликані забезпечити законність їх проведення та можливість проведення перевірки результатів цих дій шляхом допиту понятих чи ознайомлення з відеозаписом.

Також необхідно врахувати, що на той час обвинувачений ОСОБА_5 знаходився у КОНД на стаціонарному лікуванні та перебував під впливом лікарських засобів, що впливають на свідомість останнього. Згідно історії хвороби ОСОБА_5 , 28.11.2017 року він навіть мав зорові галюцинації. Дані факти взагалі вказують на те, що ОСОБА_5 неадекватно сприймав реальність, був хворим в зв`язку з чим і отримував лікування та з ним взагалі не можливо за станом його психічного здоров`я було проводити будь-які слідчі дії.

Протокол огляду місця події від 04.12.2017 року захисник ОСОБА_4 вважає є неналежним доказом з тих же підстав, що і вищевказаний протокол огляду місця події.

Ознайомившись з друкованою частиною даного протоколу та іншими матеріалами кримінального провадження, вбачаються наступні підстави визнання даного протоколу та всіх встановлених внаслідок такого огляду доказами недопустимими.

Дана слідча дія проводиться в приміщення якогось моргу, адреса якого не вказана або не читаєма. Огляд проводиться за участю власника приміщення ОСОБА_13 , при цьому в супереч вимогам ст. 104 КПК України, не вказано: дату народження та місце проживання останньої. Не відомо та не можливо встановити чи дійсно ця особа є власником приміщення де проводився огляд. Також протокол не містить дозволу навіть від ОСОБА_13 на проведення даної дії, такий дозвіл не надано для огляду і суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України - Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України в редакції, що діяла на час огляду обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України - обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятих слідчий не залучив. Жодний аркуш даного протоколу окрім останнього, учасниками слідчої дії не підписано.

Дозвіл на проведення цієї слідчої дії у слідчого судді навіть після її проведення слідчий не отримує.

З частини, яку можливо прочитати вбачається, що даний огляд проводився без наявності дозволу вповноваженої особи, що відповідає за дане приміщення, без застосування технічних засобів фіксації та без понятих. Цим фактично порушені всі правила проведення слідчих дій які покликані забезпечити законність їх проведення та можливість проведення перевірки результатів цих дій шляхом допиту понятих чи ознайомлення з відеозаписом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі., з того ж рішення - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів.

З урахуванням викладеного захисник ОСОБА_4 просить суд визнати неналежними та недопустимими доказами: протокол огляду місця події від 28.11.2017 року та протокол огляду місця події від 04.12.2017 року складені слідчим ОСОБА_8 та визнати недопустимими доказами всі встановлені внаслідок такого огляду докази.

Суд вислухавши думку учасників процесу , прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 , так як клопотання захисника є надуманими, безпідставним, частково згоден, що у вказаних письмових доказах дійсно є недоліки, але вони будь-яким чином не впливають на причину смерті потерпілого і обставини вчинення злочину ОСОБА_5 , також захисник, у своєму клопотанні, посилається на норми КПК України, які стосуються обшуку житла, а не особи, а тому як він вважає, протоколи огляду місця події читаємі, оскільки він при їх дослідженні у судовому засіданні зміг все прочитати, тому клопотання захисника ОСОБА_4 , він вважає не підлягає задоволенню,потерпілої ОСОБА_6 яка заперечує проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримує думку свого захисника ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків :

Згідно ст. 84 ч.1 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 87 ч.1 КПК України передбачено , що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

За приписами ч.1ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч. 2ст. 89 КПК України).

Із заявленого клопотання захисника ОСОБА_4 не вбачається очевидної недопустимості та неналежності доказів, а то суд вважає відповідно до положень ст. 89 ч.1 КПК України вирішити питання допустимості доказів, а саме протоколів огляду місця події від 28.11.2017 року, 04.12.2017 року,24.11.2017 року, висновків експертів № 785, № 785/1, № 785/2, № 1511, № 1512, № 1532, № 1534, № 1023. в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Керуючись ст. 84, 86,87, 89 , 372 КПК України , суд , -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказів неналежними та недопустимими, а саме протоколів огляду місця події від 28.11.2017 року, 04.12.2017 року,24.11.2017 року, висновків експертів № 785, № 785/1, № 785/2, № 1511, № 1512, № 1532, № 1534, № 1023. відповідно до вимог ст. 89 ч.1 КПК України буде вирішено судом під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : ОСОБА_1