Рішення

від 17.12.2018 по справі 510/2195/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2195/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.18 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивачі на задоволенні позову наполягали, просили про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору купівлі-продажу від 05.12.2008р.; копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.03.2001р.; копія витягу про державну реєстрацію прав на житловий будинок із надвірними спорудами від 08.11.2012р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по вул. Жовтневій, 49 в с.Котловина Ренійського району Одеської області, оформленого на ім'я ОСОБА_3; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №714092 від 13.05.2009р. площею 0,25 га, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оформленого на ім'я ОСОБА_3; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.11.2018р.; копія кадастрового плану земельної ділянки

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачки ОСОБА_3, зазначивши, що 05.12.2008 р. між ними та ОСОБА_3 була досягнута домовленість про купівлю належного їй житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по вул. Жовтнева, № 49 в с.Котловина Ренійського району Одеської області, і земельної ділянки, розміщеної за цією ж адресою, площею 0,2500 га, виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - за 140960 грн. 05.12.2008р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивачі передали відповідачці обумовлену суму, а відповідачка передала документи на житловий будинок із надвірними спорудами та на земельну ділянку. У майбутньому відповідачка пообіцяла позивачам засвідчити договір купівлі-продажу нерухомості та земельної ділянки в нотаріальному порядку.

Після вчинення правочину позивачі організували догляд за придбаною нерухомістю та земельною ділянкою, сплачують всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину позивачі неодноразово зверталися до відповідачки, однак ОСОБА_3 від посвідчення договору ухилялася, на прохання позивачів про зустріч не реагувала, мотивуючи нестачею вільного часу, матеріальними труднощами та ін. Пізніше, при зустрічі, відповідачка пояснила, що засвідчити угоду в нотаріальному порядку неможливо, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу (05.12.2008р.) вона не рахувалася зареєстрованим власником земельної ділянки, а фактично володіла нею, лише 13.05.2009р. вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (присадибну). При зверненні до відповідних органів із питанням про переоформлення документації на житловий будинок та земельну ділянку на себе, позивачам було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину, крім того, письмовий договір купівлі-продажу від 05.12.2008р. було укладено від імені продавця, який на той час не був оформлений власником об'єкту продажу. Враховуючи вищенаведене, позивачі вимушені були звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Також не підлягає віндикації майно, що було продане набувачу у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, може бути витребуване в усіх випадках.

Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Враховуючи вищевикладені засади законодавства, сторона у справі - позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 являються добросовісними набувачами, оскільки на час укладення письмової угоди про купівлю-продаж житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по вул.Жовтнева, № 49 в с. Котловина Ренійського району, і земельної ділянки вони не знали і не могли знати про те, що ОСОБА_3 не мала права на відчуження нерухомості та землі, у зв'язку із тим, що вона на той час належним чином не оформила право власності на землю. Отже, вбачаються правові підстави для набуття позивачами права власності на вищевказану нерухомість та земельну ділянку, як добросовісними набувачами.

Як вже зазначалося вище, між позивачами та відповідачкою була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості та земельної ділянки, згідно якої відповідачка ОСОБА_3 продала, а позивачі купили житловий будинок із надвірними спорудами по вул.Жовтнева, № 49 в с.Котловина Ренійського району та земельну ділянку (присадибну) за 140960 грн. 05.12.2008р. позивачі передали відповідачці обумовлену суму, а відповідачка передала позивачам документи на житловий будинок і на земельну ділянку (які були в наявності) за цією ж адресою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Оскільки це виявилося неможливим, позивачі звернулися до суду із відповідним позовом.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачки щодо житлового будинку та земельної ділянки та встановленні права на нерухомість і земельну ділянку у позивачів як добросовісних набувачів, тому є правові підстави визнати право власності на житловий будинок і земельну ділянку площею 0,2500 га ( присадибну), за позивачами як добросовісними набувачами.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 330, 388, 397, 657 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( паспорт громадянина України серії КК №591489, виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 23.02.2001р., КПП - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії ОК №029755, виданий Ренійським РС ГУДМС України в Одеській області 07.12.2016р., КПП - НОМЕР_2) право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по вул.Жовтнева, № 49 в с. Котловина Ренійського району Одеської області (який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, житловою площею 54,80 кв.м., загальною площею 90,90 кв.м.; літньої кухні літ. Б; вбиральні літ. В; гаражу літ.Г; навісу літ г; погрібу літ г , ; огорожі 1-4; споруд 5,6);

-земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124181200:02:001:0011, розташовану по вул. Жовтнева, 49 в с.Котловина Ренійського району Одеської області, виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №714092 від 13.05.2009 року),

що належали ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник