Рішення

від 20.12.2018 по справі 747/529/18

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/529/18

Провадження № 2/747/236/18

РІШЕННЯ

іменем України

20.12.2018 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Косенко Ю.Л.

секретаря Божко Л.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

3-х осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Талалаївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 селищної ради Чернігівської області, про відновлення межі земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_6 селищної ради, ОСОБА_5, відділу у ОСОБА_6 районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про відновлення межі земельної ділянки в якому вказав, що є власником земельної ділянки для обслуговування будинку і ведення підсобного господарства площею 0,28 га, розташованої за адресою смт. Талалаївка, вул. Пушкіна, 14, згідно державного акту серія 11-ЧН №014259, виданого 21.02.2000 року. У 2012 році ОСОБА_6 виробничим сектором Чернігівської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру була розроблена технічна документація із землеустрою по встановленню меж та надання кадастрових номерів земельних ділянок для обслуговування його жилого будинку і ведення особистого підсобного господарства, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 7425355100:05:001:0219 та 7425355100:05:001:0220. При встановленні меж земельних ділянок після присвоєння кадастрових номерів, виявилося, що межі ділянки для ведення особистого підсобного господарства не відповідають межам, які були в нього при отриманні державного акту, і земельні ділянки суміжних землевласників накладаються на його земельну ділянку. На його неодноразові звернення до органів місцевого самоврядування та органів Держгеокадастру з проханням встановити межу земельної ділянки він отримував формальні відписки. Тому просить зобов'язати ОСОБА_6 селищну раду Чернігівської області, ОСОБА_5 та відділ у Таллалаївському районі ГУ Держгеокадастру відновити межі його земельних ділянок у відповідності з даними земельно - кадастрової документації.

Ухвалою Талалаївського районного суду від 11 грудня 2018 року залучено до участі у розгляді справи у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4.

Представник відповідача -відділу у ОСОБА_6 районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судове засідання не з явився, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розгляд справи просили проводити без участі представника відділу.

До початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про відмову від позовних вимог до відповідачів ОСОБА_5 та відділу у ОСОБА_6 районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про відновлення межі земельної ділянки, та просив закрити провадження у справі у цій частині вимог.

Ухвалою Талалаївського районного суду від 20.12.2018 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та відділу у ОСОБА_6 районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про відновлення межі земельної ділянки, у зв язку з відмовою ОСОБА_1 від позовних вимог до даних відповідачів. ОСОБА_5, залучено до участі у розгляді справи в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги до ОСОБА_6 селищної ради підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Пояснив, що є власником земельної ділянки по вул. Пушкіна, 14 в смт. Талалаївка. Має державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,28 га, виданий у 2000 році. У 2012 році, після виготовлення технічної документації по встановленню меж та надання кадастрових номерів, у нього стало дві земельні ділянки, яким присвоєні кадастрові номери. Межі цих земельних ділянок у натурі після присвоєння кадастрових номерів не встановлювалися, відповідного документа також немає. Він просить зобов'язати ОСОБА_6 селищну раду встановити межі його земельних ділянок, відповідно до його земельної документації, так як саме рада вирішує земельні спори.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 селищної ради В ялий О.В. позов не визнав повністю та просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що встановлення меж земельних ділянок, межових знаків, не входить до компетенції селищної ради. Позивачу розроблялася технічна документація для присвоєння кадастрових номерів його земельній ділянці, спеціалізованою установою, після чого почалися звернення ОСОБА_1 до селищної ради. Комісія селищної ради неодноразово виходила на місце фактичного розташування земельної ділянки ОСОБА_1, І.М., проводила заміри та рекомендували вирішити ОСОБА_1 та суміжним землекористувачам питання по добросусідськи.

3- я особа ОСОБА_5 пояснила, що у 1996 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.29 га по вул. Вишнева, 15 ( до перейменування вул. ОСОБА_7). Її земельна ділянка відповідає своїм межам, зайвої землі вона не має. При виготовлені державного акту її межі були погоджені із суміжними землекористувачами, у тому числі із ОСОБА_1 Також вона погодила межі земельної ділянки ОСОБА_1 при виготовленні ним державного акту у 2000 році. Проблеми виникли після виготовлення ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою для присвоєння кадастрових номерів, оскільки організацією яка виготовляла документ, заміри його земельної ділянки у натурі не проводилися. Ніхто не визначав межі земельних ділянок ОСОБА_1. До неї за погодженням меж при виготовленні даної документації ніхто не звертався. Раніше земельні ділянки зорювали єдиним масивом, а десь із 1999 року кожен власник зорює навесні свою земельну ділянку сам, межею є обніжки. В позові просить відмовити.

3-я особа ОСОБА_4 пояснив, що є власником земельної ділянки, площею 0,12 га за адресою смт. Талалаївка, вул.. Вишнева, 13а( до перейменування вул. ОСОБА_7). Має державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер не надавався. Його суміжним землекористувачем є ОСОБА_5, яка проживає по сусідству по вул.. Вишнева, 15, також його земельна ділянка у кінці фактично межує із земельної ділянкою ОСОБА_8 та його сусіда. Коли він отримував державний акт, то межі земельної ділянки погоджував із суміжними землекористувачами.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі доходить наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 21 лютого 2000 року ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧН № 014259, відповідно до якого він є власником земельної ділянки площею 0,2800 га за адресою: смт. Талалаївка, вул. Пушкіна, 14 ( а.с 6).

Додатком до технічного звіту по видачі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧН № 014259 є акт обміру, привязки та погодження меж земельної ділянки, підписаний суміжними землекористувачами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (а.с.15-17).

У 2012 році на замовлення ОСОБА_1 ОСОБА_6 виробничим центром ДП Центр державного земельного кадастру виготовлено Технічну документацію із землеустрою по встановленню меж та надання кадастрових номерів земельним ділянкам ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, для ведення особистого підсобного господарства ( а.с. 77-86). Оригінал вказаного документа досліджено судом у судовому засіданні.

Згідно матеріалів технічної документації із землеустрою загальна площа земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд становить 0, 1500 га, кадастровий номер 7425355100:05:001:0219, площа земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства складає 0,1291 га, кадастровий номер 7425355100:05:001:0220.

Загальна площа земельних ділянок ОСОБА_1, згідно матеріалів технічної документації по встановленню меж та надання кадастрових номерів земельних ділянок складає 0,2791 га., тобто є меншою ніж вказано у державному акті на право приватної власності на землю ІІ-ЧН № 014259.

Акт винесення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками у технічній документації відсутній.

Згідно актів обміру меж земельної ділянки ОСОБА_1 від 21.11.2011 та від 03.11.2014 (а.с.18,19,96 ), проведених комісіями при ОСОБА_6 селишній раді земельні ділянка ОСОБА_1 по фактичному користуванню, а також суміжних землекористувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 накладаються. В актах також вказано, що при отриманні державних актів на право власності на землю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 межі їх земельних ділянок були погоджені суміжними землекористувачами.

За інформацією Відділу у ОСОБА_6 районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (лист від 03.07.2018) (а.с.14) та лист від 05.12.2018 (а.с.87-89) земельні ділянки суміжних з ОСОБА_1 землекористувачів ОСОБА_5 по вул. Вишнева, 15 та ОСОБА_4 по вул. Вишнева, 13а не мають кадастрових номерів, тобто є не сформованими.

Земельні ділянки інших суміжних землекористувачів: ОСОБА_12 по вул. Пушкіна, 16 та ОСОБА_11, по вул. Пушкіна, 12 сформовані, мають кадастрові номери. Відомості про державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_13 у відділі відсутні.

Згідно актових записів про смерть № 109 та № 104 ( а.с 108, 109) ОСОБА_11 помер 11 жовтня 2018 року, а ОСОБА_14 померла 18 березня 2018 року.

На стадії підготовчого провадження ОСОБА_1 відмовився від клопотання щодо призначення земельно-технічної експертизи.

Позивач до початку розгляду справи по суті відмовився від позовних вимог до інших відповідачів: ОСОБА_5 та Відділу у ОСОБА_6 районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Разом з тим позивач вважає, що його права, як власника земельної ділянки порушено. ОСОБА_6 селищна рада є органом, який наділений повноваженнями відновити порушені права, але цими повноваженнями не користується, а тому, на думку позивача, є належним відповідачем у справі.

У відповідності до ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Стаття 107 Земельного кодексу України передбачає, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Статтею 55 Закону України Про землеустрій (п. 1, 2, 3, 5, 6) передбачено, що становлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 (далі Інструкція).

Відповідно до п. 2.8 Інструкції технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), серед іншого включає план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки, а також акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Пункт 3.12 Інструкції передбачає, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Згідно п. 1.3 Інструкції виконавець - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Пунктом 3.15 Інструкції передбачено, що фінансування робіт із встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.

Згідно п. 4.1 - 4.4 Інструкції відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що саме на власників земельних ділянок покладається організація робіт по винесенню меж належних їм земельних ділянок в натурі (на місцевості), встановленню або відновленню меж та закріплення їх межовими знаками.

Безпосереднє виконання таких робіт здійснюється суб'єктами, які відповідають вимогам, зазначеним у п. 1.3 Інструкції.

Питання щодо розподілу витрат на встановлення чи відновлення суміжних меж вирішуються власниками земельних ділянок з урахуванням положень ч. 3 ст. 106 Земельного кодексу України.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері земельних ресурсів, у тому числі з питань організації землеустрою, визначені Земельним кодексом України, Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про землеустрій , Про Державний земельний кадастр , Про охорону земель , Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Жодною з норм вищезгаданих Законів місцеві ради та їх виконавчі органи не наділені владними повноваженнями зобов'язувати того чи іншого суб'єкта проводити роботи щодо встановлення, відновлення меж земельних ділянок земель приватної власності, а також не наділені повноваженнями самостійно проводити ці роботи.

Натомість уповноважені особи ОСОБА_6 селищної ради на підставі звернень позивача щодо врегулювання спірних питань землекористування, проводили обміри його та суміжних земельних ділянок, складали відповідні акти (від 21.11.2011 (а.с.18, 96),від 03.11.2014 (а.с.19). ОСОБА_15 надавалися роз'яснення щодо відсутності у селищної ради можливості вирішити по суті порушені у зверненнях питання.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 4 зазначеної статті Цивільного кодексу України випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до приписів ст.ст.77-79 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими та достовірними.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, що ОСОБА_6 селищна рада приймала незаконні рішення з питань встановлення чи відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_1, вчиняла інші протиправні дії чи допускала при виконанні визначених законом повноважень бездіяльність, які б порушували права ОСОБА_1, як власника земельної ділянки.

Отже між сторонами справи відсутні взаємні права та обов'язки, пов'язані з предметом спору. Також відсутні підстави для покладення на одну із сторін таких обов'язків судом.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на недотримання відповідачем вимог ст. 158, 159 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , оскільки вказані норми регламентують порядок вирішення земельних спорів, тоді як позивачем ставиться вимога щодо зобов'язання селищної ради вчинити конкретні дії, які не входять до її повноважень.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 селищної ради Чернігівської області про відновлення меж земельної ділянки у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 211, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 селищної ради Чернігівської області, про відновлення межі земельної ділянки- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1,04.04.1925 р.н, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1.

Представник позивача: адвокат ОСОБА_2, смт. Варва вул. 9-го травня 43 кв.23Чернігівської області.

Відповідач: ОСОБА_6 селищна рада Чернігівської області, юридична адреса: смт Талалаївка, вул. Вокзальна, 3, Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412679.

Треті, особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_5, 16.02.1960 р.н.зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суддя Ю.Л. Косенко'