Рішення

від 20.12.2018 по справі 707/1989/18

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1989/18

2/707/1296/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2018 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.,

при секретарі Швидкій І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 - особисто,

представника позивача ОСОБА_2 - за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_3 - за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в місті Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 третя особа ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання батька, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся із позовом до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання батька.

В обґрунтування позову зазначив, що є батьком ОСОБА_4 Зазначив, що на даний час проживає один, оскільки дружина і діти проживають окремо. Житловий будинок по вул.Соснова, 20 у с.Яснозір'я Черкаського району Черкаської області, у якому проживає позивач на даний час належить на підставі договору дарування, відповідачу. Звертає увагу суду на те, що є інвалідом 2 групи, має захворювання серця, його доход становить пенсія у розмірі 1452 грн., за рахунок якої змушений забезпечувати свої потреби щодо харчування, купувати одяг та ліки.

Крім цього зазначив, що відповідач не цікавиться станом його здоров'я, потребами та наявністю можливості їх забезпечувати. Позивач неодноразово звертався до доньки ОСОБА_4, із проханням надавати матеріальну допомогу, однак отримав відмову. Вважає, що станом на сьогоднішній день, відповідач має можливість виплачувати аліменти, оскільки є працездатною, працює та отримує заробітну плату.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 аліменти на на своє утримання, в розмірі ? усіх видів доходу але не меньше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до своєї смерті.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі з мотивів викладених у ньому, просили задовольнити. Позивач пояснив, що він потребує допомоги від дочки, оскільки його пенсії не вистачає для нормального існування та забезпечення себе продуктами харчування, одягом та ліками. Зазначив, що має захворювання серця, час від часу проходить лікування у медичних закладах, а власних доходів не вистачає.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали та проти їх задоволення заперечили, надавши відзив на позовну заяву. ОСОБА_4 зазначила що у позивача від щлюбу із ОСОБА_8 є двоє дітей, вона та її брат ОСОБА_7 На даний час позивач є інвалідом другої групи, однак згідно довідки МСЕК ОСОБА_6 є працездатним, однак він офіційно не працює та надає платні послуги із деревообробки. Крім того, позивач має у власності земельні ділянки, які надає в оренду та отримує щорічну орендну плату, а тому твердження позивача, щодо неможливості забезпечувати собі нормальні умови життя, є неправдивими. Крім того, відповідач зазначила, що ОСОБА_6 не належним чином виконував свій батьківський обов'язок, щодо виховання та утримання своїх на той час неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ображав їх, змушував тяжко працювати, чинив психологічний тиск відносно них та своєї дружини. Звертає увагу суду на те, що вона зареєстрована та є власником домоволодіння по вул.Соснова, 20 с. Яснозір'я Черкаського району Черкаської області, однак позивач чинить перешкоди у користуванні домоволодінням, у зв'язку з чим вона та її сім'я змушені винаймати собі житло та несуть додаткові витрати. Також зазначила, що на її утриманні перебуває їх матір ОСОБА_8, яка є інвалідом другої групи та також потребує допомоги, так як хворіє хронічними захворюваннями, які потребують постійного лікування.

Третя особа ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, оцінивши в сукупності досліджені докази, вирішую спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження, серія Ш-СР №268134 від 18.09.2018 року. Після одруження прізвище Небелиця було змінено на Божко .

Крім відповідача, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно свідоцтва про народження, серія ІІІ-СР №371498 від 21.11.1992 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ст.203 СК України, дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК).

При вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі, і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку, залежно від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо. Сам по собі факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання та не свідчить про наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги.

Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому суди при постановленні рішень мають зважати на розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.

Суд вважає, що позивач не представив суду доказів того, що його витрати щомісяця перевищують розмір пенсії, яку він отримує, що свідчило б про потребу у матеріальній допомозі, що відповідно до вимог ст.202 СК України покладало б на відповідача обов'язок утримувати батька та давало суду підстави для задоволення вказаних позовним вимог.

Крім того, згідно довідки наданої ТОВ Пономар 10.09.2014 року між ОСОБА_6 та ТОВ Пономар було укладено два договори оренди земельної ділнки в адміністративних межах Яснозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області: кадастровий номер №7124989500:01:001:0047 та кадастровий номер №7124989500:01:003:0064. Строк дії договорів оренди земельних ділянок до 31.12.2025 року. За вказаними договорами оренди, у 2017-2018 роках, ОСОБА_6 було сплачено орендну плату в сумі 6723,48грн. .

Відповідно до представлених позивачем виписок із історії хвороби ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_6 звертався за медичною допомогою та перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у квітні 2013 року, червні 2013 року, 2015 році та проходив ультразвукове обстеження у травні 2016 року, однак із наданих документів не вбачається, що ОСОБА_6 поніс матеріальні збитки, а саме на купівлю ліків, оплату лабораторного та ультразвукового дослідження.

Позивачем жодним чином не доведено його потребу у матеріальній допомозі, оскільки розмір його пенсії складає величину не меншу від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та осіб із інвалідністю, встановленого у ст. 7 Законів України Про державний бюджет України на 2018 рік за відповідні періоди. Так, пенсія позивача складає 1452 грн., прожитковий мінімум ж для такої категорії осіб складав: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень.

Вказане також, підтверджується правовими позиціями Верховного Суду України у постановах по справі у подібних правовідносинах, а саме: №6-3066цс15 від 13.04.2016 року та № 555/664/15-ц від 08.11.2017 року.

Станом на день звернення до суду, тобто на вересень 2018 року розмір отримуваної пенсії позивачем та дохід від оренди землі, повинен повністю покривати видатки на продукти харчування, непродовольчі товари та набори послуг, що є необхідними для забезпечення нормального життя людини, і збереження здоров'я, задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Зважаючи на вказане, суд не вбачає у позивача потреби у матеріальній допомозі, наявність у нього достатніх власних доходів, відсутність істотних витрат, що свідчили б про необхідність матеріальної допомоги, відсутність достатнього доходу у відповідача, оскільки на утриманні ОСОБА_4 є її мати ОСОБА_8, яка є інвалідом 2 групи, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6, є не обґрунтованими, не підтверджені належними доказами та є такими що не підлягають до задоволення.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ст.5 Закону України Про судовий збір та у задоволенні позову відмовлено, суд вважає за необхідне, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2018 року.

Суддя: В. В. Морозов