Постанова

від 11.12.2018 по справі 183/1794/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/879/18 Справа № 183/1794/17 Суддя у 1-й інстанції - парфьонов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» ,

на рішення Новомосковського мііськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта» про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ТОВ «Агро-Віта» про розірвання договору оренди землі /а.с.2-3/.

В обґрунтування позову посилався на те, що йому згідно свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування № 117 виданого 14 лютого 2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав № 19003626 належить земельна ділянка площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Вказана земельна ділянка належала його батьку ОСОБА_2, який помер 13 серпня 2016 року на підставі державного акту І-ДП № 007709 виданий 17 жовтня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією. Між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ Агро Віта 2000 (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки, строком до 31 грудня 2021 року, який зареєстрований 07 грудня 2007 року у Новомосковському районному відділі ДП ДРФ Центру ДЗК. У відповідності до п. 2.2. Договору оренди відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку орендну плату у грошовій формі до 30 грудня кожного року. Позивач вказує, що за час користування земельною ділянкою позивача, відповідачем не виплачено орендну плату за 2015-2016 роки, після смерті ОСОБА_2 також матеріальну допомогу не надав, чим також порушив умови договору. На усні звернення позивача до відповідача з вимогою виплатити орендну плату залишені без реагування. Означені факти позивач розцінював, як систематичну несплату орендної плати відповідачем, а тому просив договір, укладений між ним та відповідачем - розірвати.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року зазначений позов задоволено частково /а.с. 26-30/.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки площею 4,870 га /кадастровий номер 1223282000:02:011:0221/, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Віта 2000 , зареєстрований 07 грудня 2007 року у Новомосковському районному відділі ДП ДРФ центру ДЗК.

В апеляційній скарзі ТОВ Агро-Віта , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просило скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що орендар виконував свої обов'язки за договором належним чином, сплачував орендну плату в грошовій та натуральній формі, окрім 2015 року. В 2016 році позивач звернувся до товариства з вимогою про виплату орендної плати, та не надав відповідних документів про спадкування ним земельної ділянки. З огляду на зазначене, вважає невиплату орендної плати одноразовою.

ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі Закон № 2147-VIII), що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території.

16 жовтня 2018 року дану цивільну справу передано до Дніпровського апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), яка розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-ДП № 007709 виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 17 жовтня 2002 року.

За життя ОСОБА_2 та ТОВ Агро Віта 2000 уклали Договір оренди земельної ділянки строком до 31 грудня 2021 року, який зареєстрований 07 грудня 2007 року у Новомосковському районному відділі ДП ДРФ Центру ДЗК.

Відповідно до умов цього договору, позивач передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,870 га терміном до 31 грудня 2021 року.

13 серпня 2016 року ОСОБА_2 помер.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування зареєстрованого в реєстрі за № 117 виданого 14 лютого 2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав № 19003626 позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку про систематичне невиконання відповідачем обов`язку щодо виплати орендної плати та розірвання договору, що передбачено ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Однак, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитися не можна.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року №6-977цс16.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав до суду першої інстанції довідку про нарахування орендної плати /а.с. 24/.

До суду апеляційної інстанції ТОВ «Агро-Віта 2000» надало відомість видачі грошей в рахунок орендної плати за 2015 рік /а.с. 100/, якою підтверджується отримання ОСОБА_2 16 січня 2015 року грошових коштів в розмірі 939,00 грн., про що свідчить його підпис. Будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не ставив свій підпис у вказаних відомостях позивачем суду надано не було.

Отже, відповідачем підтверджено факт виплати частини орендної плати за 2015 рік, за погодженням з ОСОБА_2 (на що вказує його підпис у відповідному документі), тому колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутня послідовність несплати за два роки поспіль, яка б свідчила про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов'язань.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» - задовольнити.

Рішення Новомосковського мііськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л.Демченко

ОСОБА_3