Постанова

від 17.12.2018 по справі 910/23668/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р. Справа № 910/23668/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: від позивача: згідно протоколу судового засідання від відповідача: згідно протоколу судового засідання від третьої особи: згідно протоколу судового засідання розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішенняГосподарського суду міста Києва від 25.05.2018 суддя Шкурдова Л.М. повний текст складений 13.06.2018 у справі№ 910/23668/17 Господарського суду міста Києва за позовомОбслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Арсеналець-1", м. Київ доКиївської міської ради, м. Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), м. Київ провизнання договору продовженим та додаткової угоди укладеною

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Арсеналець-1 (надалі-позивач/ ОК ГБК Арсеналець-1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою Київської міської ради (надалі-позивач/Рада) про визнання договору продовженим та додаткової угоди укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовано належним виконанням позивачем обов'язків орендаря за договором оренди земельних ділянок від 25.12.2010 року і дотриманням ним вимог щодо порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених умовами договору та положенням ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Позивач зазначив, що до закінчення строку дії договору направив Київській міській раді клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки (лист-повідомлення) з проектом додаткової угоди до нього. Як вказує ОК ГБК Арсеналець-1 на підставі поданого клопотання Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради сформовано кадастрову справу А-22002.

Однак у передбачений законодавством строк Київська міська рада не приймала рішення про поновлення договору оренди земельних ділянок від 25.12.2010 року

Водночас ОК ГБК Арсеналець-1 зазначає, що належно виконувало та продовжує після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок від 25.12.2010 виконувати обов'язки за ним, зокрема, сплачувати орендну плату за земельних ділянок, заперечень про поновлення зазначеного договору від відповідача позивач не отримував. Отже, як вважає обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Арсеналець-1 , останній дотримано умов поновлення договору оренди землі за процедурою як визначеною ч.ч. 1-5, так і ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Проте, відповідач додаткову угоду про поновлення строку дії договору з позивачем не уклав, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Київська міська рада у відзиві на позову заяву проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що додаткова угода може бути укладена виключно за наявності відповідного рішення відповідача, сторонами не досягнуто згоду щодо строку поновлення дії договору та розміру орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 залучено до участі у справі № 910/23668/17 в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ( надалі-третя особа).

Рішенням Господарського міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17 позов задоволено частково. За рішенням суду визнано договір оренди земельних ділянок, загальною площею 10031 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Салтикова-Щедріна, 2- А, від 25.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 959 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 82-6-00612 від 10.01.2011, укладений між Гаражно-будівельним кооперативом "Арсеналець-1" (01103, м. Київ, вул. Салтикова-Щедріна, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 23696754) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) поновленим на строк 5 (п'ять) років до 25.12.2020 на тих самих умовах, які передбачені договором.

Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки в наступній редакції:

Угода

про поновлення договору оренди земельних ділянок

м. Київ року.

Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", в особі голови Київської міської ради Кличка Віталій Володимировича, що діє на підставі рішень

Київської міської ради від 20.04.2011 № 145/5532, від 12.07.2012р. №649/7986 та ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та Гаражно-будівельний кооператив "Арсеналець-1", (ідентифікаційний код 23696754, м. Київ, вул. Салтикова-Щедріна, 2-А, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 19.11.2007 № 1 070 105 0005 012224) - далі у тексті - "Орендар", в особі Голови Правління Тімошкова Леоніда Михайловича, що діє на підставі Статуту, - з другої сторони, керуючись ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали дану угоду (далі у тексті - угода) про наступне:

1. Поновити на 5 (п'ять) років договір оренди земельних ділянок, укладених між сторонами, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.01.2011 року за № 82-6- 00612 (далі у тексті - договір оренди).

2. Умови договору, крім строку оренди, залишаються без змін.

3. Усі спори, пов'язані з виконанням умов цієї угоди, вирішуються в судовому порядку із застосуванням чинного законодавства України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього договору.

4. Дана угода складено у трьох примірниках. Один примірник - для зберігання у орендаря, один - для орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у нотаріуса.

В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Обґрунтовуючи своє рішення місцевий господарський виходив з того, що позивач до спливу строку дії договору оренди земельних ділянок від 25.12.2010 повідомляв орендодавця - Київську міську раду про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк щодо користування земельними ділянками; до клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки (лист-повідомлення) орендар додавав проект додаткової угоди, однак відповіді про поновлення чи відмову у цьому від Київської міської ради він отримав; відповідачем в порушення ч. 5 ст. 33 Закону України не було висловлено будь-яких заперечень щодо поданого позивачем пакету документів для поновлення договору оренди землі. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем процедури поновлення договору оренди землі, передбаченої частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позивач продовжує користуватися земельними ділянками та вносити оренду плату. Доказів припинення користування позивачем орендованими земельними ділянками відповідачем не надано .

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про виключення з додаткової угоди в редакцій запропонованій позивачем умови п. 4 ( витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цієї угоди, сплачує орендар ) позов задовольнив часткового.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Київська міська рада (надалі-скаржник) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 93, 116, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 6, 202, 627, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України та ст. 288 Податкового кодексу України і норм процесуального права.

Скаржник зазначає про те, що розмір орендної ставки, порядок її сплати визначається, зокрема, з положень рішення Київської міської ради від 26.06.2011 № 2-2 встановлення місцевих податків та зборів у місті Києві .

Заявник апеляційної скарги вказує, що підпункту 5.3.3.8 підпункту 5.3.5. пункту 5 додатку 3 рішення Київської міської ради від 26.06.2011 № 2-2 встановлення місцевих податків та зборів у місті Києві (Положення про оплату за землю в місті Києві) ставку податку ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлено у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у такому розмірі: 0,1%. Разом з тим, підпунктом 5.3.4. пункту 5 додатку 3 передбачено, що дія п. 5.3 цього Положення (за виключенням підпункту 5.3.3.30) не поширюється надані в оренду земельні ділянки або земельні ділянки пропорційно наданих в оренду окремих будівель, споруд або їх частин, що на них розташовані, крім випадків передачі в оренду будівель, споруд (їх частин) комунальної для здійснення статутної діяльності підприємств, установ та організацій які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або бюджету міста Києва, комунальних некомерційних підприємств по галузі "Охорона здоров'я", утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва.

За твердженням скаржника місцевим господарським судом не було враховано, що у до додатку 10 до рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2016 рік" від 22.12.2015 № 61/61 встановлені наступні розміри орендної земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва, зокрема наведені види економічної діяльності, та, відповідно вказаний відсоток.

На думку скаржника, розмір орендної плати встановлений у п.п. 4.2. п. 4 договору, не відповідає положенням рішень Київської міської ради від 22.12.2015 року № 61/61 "Про бюджет міста Києва на 2016 рік" від 12.12.2016 року N 554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" та положенням ст. 288 Податкового кодексу України.

Вказує про те, що сторонами не досягнуто згоди щодо строку поновлення дії договору та розміру орендної плати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 910/23668/17 задоволено клопотання Київської міської ради про поновлення строку для подання апеляційної скарги; поновлено Київській міській раді строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17.

02.08.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/23668/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17; закінчено проведення підготовчих дій; розгляд справи № 910/23668/17 призначено на 25.09.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/23668/17 оголошено в судовому засіданні перерву до 24.10.2018; зобов'язано сторін надати через канцелярію Київського апеляційного господарського суду до 18.10.2018 письмові пояснення, в яких викласти свою позицію щодо строку початку поновлення дії договору оренди з урахуванням змісту пункту 1 угоди про поновлення договору оренди земельних ділянок (в редакції, викладеній в позовній заяві), обґрунтувати розмір орендної плати з посиланням на рішення Київської міської ради.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

25.06.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України № 295/2018 від 28.09.2018 "Про переведення суддів", відповідно до підпункту 7 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, пункту 1 частини другої статті 53, частини третьої статті 82 і пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 11 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" сформовано склад Північного апеляційного господарського суду шляхом переведення суддів.

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 1 від 02.10.2018 визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 3 жовтня 2018 року, про що в газеті "Голос України" № 185 (6940) 03.10.2018 опубліковано відповідне повідомлення. Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 910/23668/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

16.10.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивачем надано додаткові пояснення на виконання вимог ували Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2018, справу № 910/23668/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17 колегією суддів у: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.12.2018.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відзиву на апеляційну скаргу не подав. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

В ході судового засіданні представником скаржника було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Керівник Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Арсеналець-1" та адвокат позивача проти заявленого клопотання заперечували.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявлене в судовому засіданні представником скаржника усне клопотання про відкладення розгляду підлягає відхиленню, оскільки представником скаржника не надано доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав. Просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17 скасувати та прияти нове про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні керівник Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Арсеналець-1" та адвокат позивача доводи апеляційної скарги заперечували, з викладених у відзиві на неї підстав та додаткових поясненнях. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін.

У судовому засіданні представник підтримав подану Київською міською радою апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Ршення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/23668/17 скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті місцевим господарським судом оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 25.12.2010 року між Київською міською радою (надалі - орендодавець) та гаражно-будівельним кооперативом "Арсеналець-1" (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 959 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 82-6-00612 від 10.01.2011 (надалі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 26.02.2010 № 54/3492, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки (об'єкт оренди), визначені цим договором.

У п. 2.1. договору оренди об'єктом оренди сторони визначили: земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:244:0149) площею 4647 кв.м. та земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:244:0178) площею 5384 кв.м., загальною площею 10031 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Салтикова-Щедріна, 2-А, з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування гаражів.

Строк дії договору оренди визначено сторонами п. 3.1. договору та становить 5 (п'ять) років, тобто до 25.12.2015 року.

У п. 1.7. договору оренди сторони передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три місяці) до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

10 січня 2011 року на виконання умов договору оренди сторонами було підписано акт приймання-передачі земельних ділянок.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16.01.2015 позивач до закінчення строку дії договору було подано відповідачу клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки (лист - повідомлення) з необхідними додатками, в тому числі проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою орендаря.

Як вказує ОК ГБК Арсеналець-1 , на підставі поданого клопотання Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради було сформовано кадастрову справу А-22002.

05.12.2017 на адвокатський запит від 16.11.2017 № 1611/17-2 листом № 057026-21685 від 30.11.2017 Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надано відповідь, що Департаментом в установленому порядку сформовано кадастрову справу А-22002 та підготовлено відповідний проект рішення Київської міської ради "Про поновлення гаражно-будівельному кооперативу "Арсеналець-1" договору оренди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування гаражів на вул. Салтикова-Щедріна, 2-а у Печерському районі м. Києва".

Як вказує позивач, що Київською міською радою не було висловлено будь-яких заперечень щодо поданого позивачем пакету документів для поновлення договору оренди землі, додаткову угоду про поновлення строку дії договору з позивачем не уклав.

Вказане й стало підставою для звернення позивачу до суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є вимога позивачв визнання договору продовженим та додаткової угоди укладеною, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Статтею ст. 792 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Положеннями ст. 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною ст. 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренлу землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, що позивач більше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок (16.01.2015) було подано відповідачу клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки (лист - повідомлення) з необхідними додатками, в тому числі проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою орендаря.

Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа- повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено п. 1.7 договору оренди земляних ділянок від 25.12.2010 року та не суперечить положенням ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

В процесі розгляду справи судом першої інстанції також встановлено, що після закінчення строку дії договору орендар (позивач) продовжує користуватися об'єктом оренди, зауважень від відповідача з даного приводу не надходило. Факт користування позивачем орендованими земельними ділянками підтверджується знаходженням на них гаражів та внесенням позивачем орендної плати за користування земельними ділянками.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого ч. 6 Закону України Про оренду землі не надходило.

Доказів протилежного Київською міською радою також не надано і до суду апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавцем в ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Як вже зазначалось вище, листом № 057026-21685 від 30.11.2017 Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надано відповідь позивачу про те, що Департаментом в установленому порядку сформовано кадастрову справу А-22002 та підготовлено відповідний проект рішення Київської міської ради "Про поновлення гаражно-будівельному кооперативу "Арсеналець-1" договору оренди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування гаражів на вул. Салтикова-Щедріна, 2-а у Печерському районі м. Києва".

З наведеного вбачається, що відповідачем не було висловлено будь-яких заперечень щодо поданого позивачем пакету документів для поновлення договору оренди землі.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів виконання Київською міською радою обов'язку з поновлення договору оренди у встановлений ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк не надано.

Отже, суд першої інстанції установив факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного господарського встановлено належне виконання орендарем (позивачем) обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Стосовно доводів скаржника в обґрунтування підстав скасування судового рішення про те, що сторонами не досягнуто згоди щодо строку поновлення дії договору та розміру орендної плати, суд апеляційної інстанції вважає не обґрунтованими, оскільки, по-перше, сторони не позбавлені можливості внести зміни у договір в цій частині та визначення розміру орендної плати за землю, яка орендується позивачем; по-друге, зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду.

При цьому лист № 057026-21685 від 30.11.2017 Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що договір оренди земельних ділянок від 25.12.2010 року є припиненим, оскільки сторонами не було погоджено такої істотної умови, як орендна плата, є безпідставними з огляду на те, що договір виконувався сторонами, зокрема, орендарем вносилась орендна плата на земельні ділянки, що підтверджується платіжними дорученнями; в свою чергу матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем сплаченої позивачем орендної плати за договором оренди земельних ділянок від 25.12.2010

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки поновленим від 23.12.2004 року та на той самий строк і на тих самих умах в редакції, запропонованій позивачем,

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва 25.05.2018 у справі № 910/23668/17 залишити без змін.

3. Справу № 910/23668/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 21.12.2018..

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б.Михальська

А.І. Тищенко