Рішення

від 26.11.2018 по справі 0440/7118/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Справа № 0440/7118/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Розвиток Сервіс Плюс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просиввизнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0255451306 від 26.06.2018 року про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн.;визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0255621306 від 26.06.2018 року про застосування штрафних санкцій у сумі 1 745,03 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №29491/04-36-13-06/39660010 від 08.06.2018 року відповідачем було прийнято рішення №0255451306 та №0255621306 від 26.06.2018 року. Висновки контролюючого органу про несвоєчасність сплати авансових платежів зроблено з формальних підстав, базуються виключно на припущеннях та не відповідають дійсності, і спростовуються повністю первинними документами та даними. За таких обставин, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Ухвалою суду від 26.09.2018 р. у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду від 26.09.2018 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що актом документальної планової виїзної перевірки від 08.06.2018 р. № 29491/04-36-13-06/39660010 встановлено порушення пунктів 1, 4 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону № 2464, а саме:

-звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень 2015 року подано з недостовірними відомостями;

-в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу) в розмірі 211773,24 грн. за березень 2015 року - грудень 2017 року.

Таким чином, на підставі акта документальної планової виїзної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесені рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 26.06.2018 р. № НОМЕР_1, рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 26.06.2018 р. № НОМЕР_2, відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив на позов, позивач зазначив, що відповідачем вкотре зазначено, що рішення про застосування штрафних санкцій №0255451306 та №0255621306 від 26.06.2018 р. прийняті на підставі акту документальної планової виїзної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.06.2018 №29491/04-36-1306/39660010 відповідають вимогам чинного законодавства.Далі, у відзиві вкотре зазначені висновки акту перевірки про нібито встановлені порушення Закону №2464 та зазначено первинний висновок акту перевірки, без врахування змін висновків акту перевірки, які були внесені за результатами розгляду заперечень до акту, поданих ТОВ Розвиток Сервіс Плюс .

При цьому, відзив не містить жодного доказу та обґрунтування щодо визнання або невизнання позовних вимог, врахування чи неврахування поданих позивачем доказів, а зводиться до перелічення обставин перевірки та прийняття оскаржуваних рішень.Крім цього, матеріалами акту перевірки підтверджено правильність нарахування та утримання Товариством єдиного внеску із сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок (п.п.3.3.3.1,3.3.3.2 акту перевірки) та контролюючим органом жодним чином не спростовано, що вказані кошти не надійшли на єдиний казначейський рахунок для сплати внесків до бюджету.

Для підтвердження факту несвоєчасної сплати єдиного внеску, як і узгодженої суми грошового зобов'язання, необхідно встановити, що платник єдиного внеску не вчиняв дій, спрямованих на перерахування єдиного внеску до державного бюджету.Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті суми страхових внесків, та не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.Таким чином, контролюючим органом за результатами розгляду матеріалів перевірки підтверджено правильність нарахування та утримання сум єдиного внеску (авансових платежів) здійсненим платником податків одночасно з виплатою заробітної плати за період, що перевірявся, та не доведено порушень, встановлених за висновками акту перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Розвиток Сервіс Плюс (код ЄДРПОУ 39660010).

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 08.06.2018р. №29491/04-36-13-06/39660010 Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Розвиток Сервіс Плюс , код ЄДРПОУ 39660010 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.12.2017р.

Судом також встановлено, що на підставі висновків акту перевірки №29491/04-36-13-06/39660010 від 08.06.2018р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області були прийняті спірні рішення від 26.06.2018 року:

-№ НОМЕР_1, відповідно до якого до Товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170,00 грн. за порушення пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-Т від 08.07.2010р.;

-№ НОМЕР_2, відповідно до якого до Товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 1745,03 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховуються єдиний внесок (авансових платежів), у вигляді штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача від 26.06.2018 р. №0255451306 та №0255621306 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2012 р. № 2464-IV Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-IV).

В силу положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-IV єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункти 1,2 частини 2, статті 6 Закону).

Так, в силу положень частин 5, 7 статті 9 Закону № 2464-IV сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України № 2464-IV, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з визначенням пункту 2 частини 11 статті 25 цього ж Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 статті 25 Закону № 2464-IV).

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Законом №2464 також чітко визначено строки, коли ЄСВ вважається сплаченим платником внеску, а саме:

-у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

-у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Таким чином, єдиними визначальними критеріями своєчасності та повноти сплати єдиного внеску платником є нарахування, та одночасне утримання суми внеску при виплаті заробітної плати.

Як видно з акту перевірки, (з урахуванням змін, внесених за результатами розгляду заперечень до абз.6 стр.15 акту) перевіркою встановлено порушення ч.2 ст.6 та ч.8 ст.9 Закону №2464 в частині несвоєчасної пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу) в загальній сумі 17450,34 грн. за період березень 2015 року - грудень 2017 року.

Матеріалами акту перевірки підтверджено правильність нарахування та утримання позивачем єдиного внеску із сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок (п.п.3.3.3.1,3.3.3.2 акту перевірки) та контролюючим органом жодним чином не спростовано, що вказані кошти не надійшли на єдиний казначейський рахунок для сплати внесків до бюджету.

А отже рішення відповідача № НОМЕР_2, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1745,03 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховуються єдиний внесок (авансових платежів), у вигляді штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум, винесено не на підставі та не у спосіб передбачений чинним законодавством.

Законом України від 28.12.2004 року №77-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці було внесено зміни, зокрема, до Закону України 2464 від 08.07.2010р. та Кодексу законів про працю України.

Листом від 29.01.2015р. №2627/7/99-99-17-03-01-17 ДФС України повідомила, що звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2015 року подається відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р. №454.

Матеріалами справи підтверджено, що дотримуючись вимог зазначеного вище Порядку №454, користуючись роз'ясненнями наданими у листах ДФС, Листі ПФУ від 12.02.2015р. Щодо заповнення звітності , позивач у встановлені законодавством строки для подання звітності подало звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (додаток 4) за квітень 2015 року в електронній формі шляхом подання звітності через електронний кабінет платника.

Зазначену звітність було отримано ДФС України 18.05.2015 р. о 08:36 та за результатами обробки файлів звітності виконано вдало, про що свідчить квитанція про прийняття звіту, заповнена форма звіту, роздруковані з електронного кабінету платника податків.

Так, загальна сума нарахованої заробітної плати за квітень 2015 року позивачем складала - 57 503,01 грн., з яких 3 878,44 грн. - фонд оплати праці інвалідів, який враховуватися в нарахуванні бази, з якої сплачуються єдиний внесок до мінімальної заробітної плати.

Таким чином, зазначенню у п.2.1.1 розділу 2 таблиці 1 Звіту підлягала сума 53624,57 грн. Але, враховуючи правила визначення бази нарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати позивачем була донарахована база нарахування та відповідно зазначена сума нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок в п.2.1.1 Звіту Таблиці 1 - 57 032,65 грн.

Отже твердження відповідача щодо недостовірного, зазначення ТОВ Розвиток Сервіс Плюс у пункті 2.1.1 розділу 2 таблиці 1 Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб (додатку 4 до Порядку №454) роботодавцями у розмірі 57032, 65 грн. замість 53625,45 грн. не відповідають дійсності.

Аналізуючи викладене суд доходить до висновку, що рішення про застосування штрафної санкції в розмірі 170 грн. за порушення п.1 ч.1 ст.4 Закону України №2464 від 08.07.2010р. за неподання звітності по єдиному внеску за квітень 2015 року за невстановленою формою винесено не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1 762 грн., що документально підтверджується квитанцією №1119 від 20.09.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1 762 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0255451306 від 26.06.2018 року про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн. та рішення №0255621306 від 26.06.2018 року про застосування штрафних санкцій у сумі 1 745,03 грн.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Розвиток Сервіс Плюс судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.