Рішення

від 10.12.2018 по справі 362/546/18

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/546/18

Провадження № 2/362/1055/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретарів -Шевченко М.В., Яренко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про повернення позики.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що 30.03.2017 р. між ним та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якого останній отримав у борг 224640,00 грн., які зобов'язувався повернути у строк до 30.04.2017 р. Свої зобов'язання за договором позивач виконав та передав відповідачу кошти, що підтверджується розпискою про тримання позики. В свою чергу відповідач, у визначений розпискою строк суму позики не повернув та в подальшому, на вимоги позивача про повернення решти коштів не реагує.

Позивач, посилаючись на вищевказані обставини, просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу за договором позики від 30.03.2017 р. у розмірі 224640,00 грн., 3% річних в сумі 5059,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 18813,87 грн. та нарахування за користування позикою в сумі 22140,89 грн., а всього: 270653,76 грн.

Одночасно з поданням позову представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Липовий Скиток, вул. Кооперативна, 19, а також на земельну ділянку кадастровий номер 3221482100:04:004:0041 площею 6,803 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та заборонити вчиняти будь-які дії щодо її відчуження, передачі у користування (оренду, суборенду тощо) іншим юридичним та фізичним особам, використовувати земельну ділянку у якості застави у цивільно-правових стосунках .

За результатами розгляду вищевказаної заяви, ухвалою суду від 02.02.2018 р.було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2, а саме на : домоволодіння за адресою: Київська область, Васильківський район, Липовий Скиток, вул. Кооперативна, 19, загальною площею: 135,3 кв.м, житлова площа: 31,5 кв.м, загальна вартість нерухомого майна - 175065,00 грн., а також земельну ділянку: кадастровий номер 3221482100:04:004:0041; площею 6,803 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області та заборониено вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, передачі у користування (оренду, суборенду тощо) іншим юридичним та фізичним особам, використовувати земельну ділянку у якості застави у цивільно-правових стосунках .

В подальшому, ухвалою суду від 26.02.2018 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, 28.02.2018 р. представником позивача було подано заяву, в якій останній просив суд скасувати вжиті заходи забезпечення позову .

За результатами розгляду вищевказаної заяви, ухвалою суду від 05.03.2018 р. було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2018 р. в частині накладення арешту на домоволодіння за адресою: Київська область, Васильківський район, Липовий Скиток, вул. Кооперативна, 19, загальною площею: 135,3 кв.., житлова площа: 31,5 кв.м., загальна вартість нерухомого майна - 175065,00 грн., заборони вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, передачі у користування (оренду, суборенду тощо) іншим юридичним та фізичним особам, використання у якості застави у цивільно-правових стосунках.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились. Від представника позивача надійшла заява, в якому останній просить проводити розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав в повному обсязі та проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надіслав.

На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

Крім того, враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України).

В силу вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом достовірно встановлено, що 30.03.2017 р. між ОСОБА_2 (надалі - позичальник) та ОСОБА_1 (надалі - позикодавець) було укладено договір позики, за умовами якого останній передав позичальнику у власність грошові кошти в сумі 224640,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути позику у визначений цим договором строк (надалі - договір позики).

Пунктом 2 договору позики визначено, що позика передається позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою.

Разом з тим, факт передачі коштів в сумі 224640,00 грн. підтверджується розпискою про отримання позики від 30.03.2017 р. (а.с.9).

Відповідно до вимог п 4 договору позики позичальник зобов'язується повернути позику в строк та на умовах , передбачених цим договором.

При цьому, згідно п. 6.2. позичальник зобов'язаний повернути всю позику до 30.04.2017 р.

Однак ОСОБА_2 у визначений договором строк позику не повернув, порушивши умови зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість та позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Згідно положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до положень статті 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України ).

Положеннями ст. 626 ЦК України визначено поняття договору, який є домовленістю двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

В укладеному договорі позики визначені чіткі умови виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Позивачем зобов'язання за договором виконані в повному обсязі. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав. Інших даних, що спростовували б невиконання відповідачем умов кредитного договору, суду не надано.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав умов договору позики, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 224640 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, враховуючи, що невиконане зобов'язання відповідача, за своїм характером є грошовим зобов'язанням, за прострочення його виконання позивач має право вимагати від відповідача штрафні санкції, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України .

У матеріалах справи міститься розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних сформований позивачем, з яким суд погоджується та вважає його вірним, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 5059,00 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 18813, 7 грн.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, у разі якщо договором не встановлений розмір процентів, можна зробити висновок, що їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зі змісту договору позики вбачається, що розмір процентів за користування кредитом сторонами по справі встановлено не було, а тому позивачем було здійснено розрахунок процентів з урахуванням облікової ставки НБУ з яким суд погоджується та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму процентів за користування кредитом в розмірі 22140,89 грн.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав умов договору позики, внаслідок чого виникла заборгованість, на стягнення якої позивач має право, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України , стягнувши суму судового збору у розмірі 2706,54 гривень з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 612, 625, 626, 629, 1046-1049 ЦК, ст.ст. 2 ,4, 12 , 13 , 81 , 82 , 89 , 141 , 223 , 247, 258 , 259 , 263-265 , 266 , 273 , 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4) суму основного боргу за договором позики від 30.03.2017 р. у розмірі 224640 грн., 3% річних в сумі 5059,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 18813,87 грн. та нарахування за користування позикою в сумі 22140,89 грн., а всього - 270653 (двісті сімдесят тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2706 (дві тисячі сімсот шість) грн. 54 (п'ятдесят чотирии) коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Суддя Л.М.Кравченко