Постанова

від 19.12.2018 по справі 826/19439/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19439/16 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Карпушової О.В.,

Степанюка А.Г.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Науково-виробничого підприємства Факел до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови і припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Науково-виробниче підприємство Факел , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01 від 21.11.2016 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0811/2 від 08.11.2016.

В обґрунтування позову зазначав, що, по-перше, Акт за результатами перевірки було складено поза визначеним законодавством строком проведення перевірки, що фактично є ще однією перевіркою, по-друге, порушення, вказані в оскаржуваних постанові і приписі, не вважалися правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності на час здійсненого перепланування: по-третє, відповідач самостійно визначив категорію складності об'єкта як ІІІ категорія, при цьому, не надав жодного обґрунтування такому рішенню, що суперечить положенням чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01 від 21.11.2016. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин справи, що мають значення, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що строки проведення перевірки були продовжені, при цьому, перевіркою встановлено, що роботи з реконструкції спального корпусу літ. О та будівництво корпусу літ. У виконані без отримання вихідних даних для проектування (містобудівні умови і обмеження) без розроблення належним чином проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.ст. 29, 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . При цьому, наголошує, що у випадках, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю.

На апеляційну скаргу надійшов відзив, відповідно до якого позивач вважає, що в рішенні суду першої інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність правових підстав у відповідача для визначення належності об'єкту до ІІІ категорії складності, а відтак і для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в червні 2016 року на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за № 785 від 02.06.2016 про необхідність проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Воропаїв вул. Київська, 100.

До вказаного звернення було надано копію ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2016 у справі № 361/3107/2016-К, згідно якої судом надано дозвіл Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області на проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил під час будівництва бази відпочинку на земельній ділянці в Київській області, Вишгородського району, с. Воропаїв, вул. Київська, 100, замовником якого являється ТОВ Факел .

Згідно направлення відповідача № 478/16/01 від 29.06.2016, строк дії направлення з 30.06.2016 по 06.07.2016.

На підставі цього звернення Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та службової записки Головного інспектора будівельного королю, відповідачем видано направлення для проведення позапланової перевірки № 478.16/01/П від 07.11.2016, строк дії направлення з 07.11.2016 по 08.11.2016.

За результатами Перевірки було складено:

- акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 08.11.2016 (по тексту - Акт);

- протокол № 1-Л-З-0811/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.11.2016 (в тексті - Протокол);

- припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0811/2 від 08.11.2016 (по тексту - Припис) (разом відповідні матеріали - Документи).

При цьому, перевіркою встановлено, що на земельній ділянці за адресою: вул. Київська, 100 в с. Воропаїв, Вишгородського району, Київської області, згідно технічного паспорту реєстровий № КТ000453 від 01.07.2016, самовільно реконструйовано спальний корпус літ. О , самовільно збудовано навіс літ. У . Роботи з реконструкції спального корпусу літ. О та будівництво корпусу літ. У виконані без отримання вихідних даних для проектування (містобудівні умови і обмеження) без розроблення належним чином проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.ст. 29, 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Вважаючи постанову про накладення штрафу та припис протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття постанови про накладення штрафу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Положеннями ч. 1 ст. 41 цього Закону визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту ч. 3, п. п. 1, 2, 3, 9, 10 ч. 4 ст. 41 Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до ч. ч. 4-5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у редакції, чинній на момент проведення перевірки, заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

При цьому пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 року № 1726-VIII установлено, що заходи контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, законами та іншими нормативно-правовими актами у відповідній сфері, до набрання чинності змінами до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині визначення особливостей здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, але не більше року після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням наведеного, правовідносин, які регламентують порядок, процедуру та підстави здійснення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) до внесення відповідних змін до Закону регулюються іншими прийнятими у відповідній сфері нормативно-правовими актами.

До таких актів законодавцем віднесено, у тому числі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 23.05.2011 року №553 Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Абзацом 3 п. 1 Порядку №553 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Зі змісту п. 7 вказаного Порядку випливає, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Загальні засади отримання права на виконання будівельних робіт визначені ст. 34, 36 та 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Так, згідно п.2 ч.1 ст.34 цього Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності. Процедура подання декларації про початок виконання будівельних робіт та її форма визначені Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 N 466.

При складанні акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.11.2016 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділення №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ у Київській області самовільно, без будь-якого обґрунтування віднесено об'єкт будівництва до ІІІ категорії складності з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Категорія складності, визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:13 Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва . За нормами ДСТУ (п.4.1) визначення категорії складності здійснюється за відповідним розрахунком. Але у акті перевірки не наведено такого розрахунку. Відповідачем не надано належного обґрунтування того, чому об'єкт будівництва позивача віднесено до ІІІ категорії складності.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, відповідачем не доведено правильність кваліфікації дій позивача саме за абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт на об'єктах III категорії складності.

Відповідно до ч. 11 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

У постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 року у справі №21-433а13 зазначено, що при розгляді спорів цієї категорії суди мають з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов'язку вводити об'єкт в експлуатацію, невведення в експлуатацію та використання об'єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

При цьому, як установлено судом першої інстанції, нежитлова будівля - база відпочинку по вул. Київська, 100 в с. Воропаїв, Вишгородського району, Київської області відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 і має ІІ категорію складності, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 9-16/д від 15.12.2016р.

Крім того, судом установлено, що під час Перевірки головному інспектору будівельного контролю - Ковалю В.А. було надано технічний паспорт реєстровий № КТ000453 від 01.07.2016 (інженер Портянко П.В. сертифікат АЕ № 001493), дані з якого і слугували підставами вважати, що позивачем було самовільно реконструйовано спальний корпус літ. О (фундамент - бетон, стіни - шл. блок, покрівля - суміс.), а також самовільно збудовано навіс літ. У (фундамент - бетон, покрівля - шифер) (а.с. 80-82).

З даних вказаного технічного паспорту слідує, що самовільно реконструйовано спальний корпус літ. О (фундамент - бетон, покрівля - суміс.); самовільно збудовано навіс літ. У (фундамент - бетон, покрівля - шифер).

При цьому, з даних технічного паспорту та довідки № КТ 000826 від 01.12.2016 випливає, що: самовільна реконструкція спального корпуса літ. О (фундамент - бетон, покрівля - суміс.) була здійснена в 2010 році; змінено функціональне призначення будівлі з склад інвентарю на будівлю спальний корпус ; навіс літ. У (без фундаменту, стіни - цегла, покрівля - шифер) збудовано в 2009 році.

Відповідно до абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

У межах спірних правовідносин виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт є правопорушеннями, відповідальність за які, як було наголошено вище, передбачена відповідними положеннями Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Разом з тим, оскільки, дані порушення мали місце у період з 2009 по 2010 роки, а тому передбачений ч. 11 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності строк притягнення до відповідальності за їх вчинення сплив.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню як така, що прийнята поза межами строку притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності.

В іншій частині судове рішення не оскаржується.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243 , 250 , 315, 316 , 321 , 322 , 325 , 329 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 22.12.2018.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Карпушова

А.Г.Степанюк