Ухвала

від 19.10.2018 по справі 761/37747/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37747/18

Провадження № 1-кс/761/25609/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 420181100000002 55 від 09.08.2018 за ч. 1 ст. 358 КК України, про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення у кримінальному провадженні за № 420181 100000002 55 за ч. 1 ст. 358 КК України арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:026:0289, площею 0,7805 га.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 04.10.2016 зареєстровано подані ФОП ОСОБА_5 декларації серії КС за № № 083162780608, 083162780596 та № 083162780589 щодо будівництва трьох багатоквартирних 16-поверхових житлових будинків.

У деклараціях замовником указано, що будівництво об`єктів нерухомості здійснюватиметься на земельній ділянці площею 1,8 га з кадастровим номером: 3210800000:01:026:0278.

У подальшому вищевказану земельну ділянку розділено на дві частини, унаслідок чого утворено дві земельні ділянки: площею 0,7805 га з кадастровим номером 3210800000:01:026:0289 на якій здійснюється будівництво вищевказаних багатоквартирних житлових будинків, а також площею 1,0195 га з кадастровим номером 3210800000:01:026:0288 на якій здійснюється будівництво торгово-розважального комплексу, згідно з поданою директором ТОВ «Гранд Бурже» ОСОБА_5 та зареєстрованої Департаментом 06.06.2017 декларації про початок виконання будівельних робіт серії КС № 083171573730.

Таким чином, унаслідок поділу вказаної вище земельної ділянки, будівництво трьох будинків фактично здійснюється на земельній ділянці площею 0,7805 га.

На підставі рішення державного реєстратора «Центру розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_6 від 04.01.2017 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:026:0289.

Згідно з договором купівлі-продажу від 23.01.2017 № 94 об`єкт незавершеного будівництва ФОП ОСОБА_5 відчужено на користь ОСОБА_7 .

Крім того, встановлено, що до вищезазначених декларацій про початок виконання будівельних робіт внесено низку змін, які стосуються зміни замовника будівництва на ОСОБА_7 , адреси будівництва на АДРЕСА_1 , зміни генпідрядника на ТОВ «Старбуд Проект», а також виконавця робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Водночас, згідно з вказаними деклараціями загальна площа 3-х будівель відповідно до проектної документації складає 36796,21 м2., кількість квартир у будинку складає 509 шт., загальна площа квартир 23849,89 м2., житлова площа квартир 14464,43 м2.

Однак, за результатами перевірки Інспекції ДАБІ у Київській області встановлено, що замовником будівництва розпочато виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва класу наслідків СС3 (V категорії складності) без отримання дозволу та наведено недостовірні відомості у деклараціях серії КС №№ 102173061601, 102173061582, 102173061589 стосовно класу наслідків об`єкту будівництва та його категорії складності.

У зв`язку з цим, головним інспектором будівельного нагляду ДАБІ у Київській області замовнику будівництва ОСОБА_7 надано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.04.2018 № С-2704/1 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27.04.2018 № С-2704/2.

У подальшому, у зв`язку з виявленими порушеннями наказом директора Департаменту ДАБІ у Київській області від 16.08.2018 № 261 реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт серії КС № № 102173061601, 102173061582, 102173061589 скасовано. Вказані рішення Інспекції у судовому порядку не оскаржувались та є чинними.

Таким чином, з метою ухилення від проведення обов`язкової експертизи щодо додержання нормативів з питань санітарного, епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної, радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності, до декларацій про початок виконання будівельних робіт серії КС № 083162780608, КС 083162780596 та КС 083162780589 внесено завідомо неправдиві відомості щодо віднесення багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 , розміщених на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:026:0289, до ІІІ категорії складності, у зв`язку з чим складено та використано завідомо неправдиві офіційні документи, які в подальшому зареєстровано Департаментом ДАБІ у Київській області.

Отже, на теперішній час проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва, розташованому за адресою Київська обл., м. Буча, бул. Л.Бірюкова, 2-а, розміщеному на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:026:0289, є незаконним.

На підставі викладеного прокурор просив накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим № 3210800000:01:026:0289, площею 0,7805 га.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичне позбавленням власника майна можливості на свій розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).

Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу.

Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв`язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Враховуючи, що слідчий суддя має можливість встановити наявність у кримінальному провадженні певних обставин виключно з матеріалів поданого клопотання, на його ініціатора і покладається відповідний обов`язок.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що надані матеріали з достатньою повнотою свідчать про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України.

Однак, надаючи оцінку тому, чи відповідає потребам слідства значний ступінь втручання органу розслідування у права та законні інтереси інших осіб, слідчий суддя відмічає, що ініційоване накладення арешту на об`єкт нерухомості не може відповідати засадам розумності та спів розмірності з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наведеного витікає, що певне майно підлягає арешту лише у разі, якщо воно відповідає переліченим вище вимогам та свідчить про обставини вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Водночас, вирішуючи питання про можливість використання земельної ділянки, як доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що наведений чинник заслуговує на негативну оцінку через те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ведеться, за ст. 358 КК, за якими вказаний об`єкт нерухомості не може бути предметом злочину, оскільки доказом у даному випадку є не сам об`єкт, а факт підроблення офіційного документа.

Таким чином, вказана земельна ділянка не може бути використана як доказ, і тому потреби досудового розслідування не виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

З наведеного витікає, що стороною обвинувачення не наведені правові підстави застосування ініційованого нею заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись вимогами ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту та заборону будь-якого будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:026:0289, площею 0,7805 га, що перебуває у комунальній власності Бучанської міської ради, відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київської апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1