Рішення

від 26.11.2018 по справі 175/2571/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2571/18

Провадження № 2/175/834/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 листопада 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.

за участю секретаря - Лукієнко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю КІОТО , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання права користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю КІОТО , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання права користування земельною ділянкою.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона являється власником торгівельного комплексу, який розташований за адресою: Дніпропетровська область Дніпропетровський район, смт. Кіровське (смт. Обухівка) вулиця Центральна б. 37а. Право власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна Позивач набув на підставі договору дарування торгівельного комплексу від 05.11.2010 року. Речове право зареєстровано у встановленому законом порядку - реєстраційний номер 20908861 від 09.11.2010 року. Торгівельний комплекс розташований на земельній ділянці площею 1100 кв. м. До моменту набуття права власності Позивачем, власником торгівельного комплексу являлась фізична особа ОСОБА_3, право власності якої виникло на підставі рішення третейського суду від 15.10.2007 року справа № 1010/07-74 та виконавчого листа для виконання рішення третейського суду, виданого 01.11.2007 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 6-141/2007, зареєстрованого Дніпропетровським районним КП БТІ в реєстрі права власності на нерухоме майно від 06.11.2007 року за реєстраційним номером 20908861 та ухвали про виправлення описок у рішенні Третейського суду від 27.02.2008 року. В свою чергу ОСОБА_3 придбала нерухоме майно у Товариства з обмеженою відповідальністю КІОТО , якому воно належало на праві приватної власності, як новостворене. Позивач, бажаючи в повному обсязі реалізувати своє право на розпорядження придбаного у власність нерухомого майна, мала намір звернутися до ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації для подальшого прийняття рішенні про передачу земельної ділянки під торговим комплексом в оренду. При підготовці звернення на адресу розпорядника землі на території селищної ради, позивачу стало відомо, що земельна ділянка, на якій розташований торгівельний комплекс, на теперішній час формально обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю КІОТО на підставі акту на право постійного користування землею серії І-ДП № 004112, виданого головою Кіровської селищної ради народних депутатів. Вищезазначений акт на постійне користування землею було видано на користь Закритого акціонерного товариства КІОТО , правонаступником якого, в наслідок реорганізації, являється TOB КІОТО . 09.12.1996 року на адресу Закритого акціонерного товариства КІОТО було видано акт на право постійного користування землею серії І-ДП № 004112, виданого головою Кіровської селищної ради народних депутатів. 15.09.2017 року, посилаючись на вимоги ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України. Позивач звернулась з листом на адресу ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровського району, в якому прохала забезпечити скасування державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП № 004112 та надати дозвіл на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна в користування на умовах оренди. 20.10.2017 року на адресу позивача ОСОБА_2 селищною радою Дніпропетровського району було надано лист вих. № 872, згідно якого зазначено, що для вирішення питання з приводу скасування акту на право постійного користування землею серії І-ДП № 004112 необхідно звертатися до суду з відповідною позовною заявою. Зазначений лист ОСОБА_2 селищної ради був вмотивований вимогами ст. 158 ЗК України. Таким чином, фактично ОСОБА_2 селищною радою Позивачу було відмовлено в скасуванні акту на постійне користування землею, виданого на користь ЗАТ КІОТО , правонаступником якого являється TOB КІОТО . Позивач вважає, що вищезазначені дії Відповідача-1 порушують її право на користування земельною ділянкою, яка знаходиться під будівлями, які на ній розміщені. Вищевикладені обставини вказують, що право TOB КІОТО на користування земельною ділянкою, площею 0,11 га, яка знаходиться під об'єктом нерухомого майна торгівельний комплекс за адресою Дніпропетровська область Дніпропетровський район смт. Кіровське (смт. Обухівка), вулиця Центральна, будинок 137а припинилося, та відповідно вказане право користування виникло за Позивачем.

Позивач просить суд визнати припиненим з 09.11.2010 року, тобто з моменту набуття ОСОБА_1, права власності на торгівельний комплекс за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район смт. Кіровське (смт. Обухівка), вулиця Центральна, будинок 37а, право користування Товариством з обмеженою відповідальністю КІОТО (код ЄДРПОУ23937583) земельною ділянкою площею 0,11 га, згідно з державним актом серії І-ДП № 004112 від 09 грудня 1996 року на право постійного користування землею. Визнати з 09.11.2010 року за ОСОБА_1, право користування земельною ділянкою, розташованою під належним ОСОБА_1 на праві приватної власності торгівельним комплексом за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське (смт. Обухівка), вулиця Центральна, будинок 37а, до моменту її викупу чи оренди ОСОБА_1 у ОСОБА_2 селищній раді Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Відповідач, ОСОБА_2 селищна рада, надали відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнали частково, в частині позовних вимог про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

Представник відповідача ТОВ КІОТО в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини.

Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши та перевіривши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх у сукупності, дійшов до наступного висновку.

На підставі державного акта на право постійного користування землею від 09.12.96 року, відповідачу - Закритому акціонерному товариству Кіото , селище Кіровське, вул.. Центральна, Дніпропетровського району, надано в постійне користування земельну ділянку розміром 0,11 га для будівництва торгового комплексу. Державний акт видано на підставі рішення Виконкому Кіровської селищної ради народних депутатів від 15.10.96 №98.

На підставі рішення третейського суду від 15.10.2007 року справа № 1010/07-74 та виконавчого листа для виконання рішення третейського суду, виданого 01.11.2007 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 6-141/2007, зареєстрованого Дніпропетровським районним КП БТІ в реєстрі права власності на нерухоме майно від 06.11.2007 року за реєстраційним номером 20908861, узаконено самочинно збудовані торгівельний комплекс А , вбиральню Б за адресою: смт. Кіровське, вул.. Центральна, 37а, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області. Визнано дійсним договір купівлі-продажу торгівельного комплексу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: смт. Кіровське, вул.. Центральна, 37а, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, укладений між ТОВ Кіато та ОСОБА_3 не нотаріально а в простій письмовій формі. Визнано за ОСОБА_3 право власності на торгівельний комплекс А , вбиральню Б , котельню В , колодязь К , зливні ями з/я , огорожі №1-4, замощення І за адресою: смт. Кіровське, вул.. Центральна, 37а, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, без актів вводу в експлуатацію.

Згідно договору дарування торгівельного комплексу від 05.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 реєстровий №2420, ОСОБА_1 є власником Торгівельного комплексу, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул.. Центральна, буд. 37а, на земельній ділянці площею 1100 кв. м.

Позивач звертався до відповідача 1 з листом про скасування державного акту на право постійного користування та надання дозволу на розробку технічної документації для відведення земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна в користування на умовах оренди.

На вказане звернення виконавчий комітет ОСОБА_2 селищної ради дав відповідь від 20.10.2017 року №872, з якої випливає, що питання щодо надання у користування земельної ділянки іншому земелекористувачу може бути розглянути після припинення права постійного користування.

Згідно ст.377 Цивільного кодексу, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно зі ст.120 ЗК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю та споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на неї визначається відповідно до договору оренди ділянки.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження будівлі та споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю та споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень ст.120 ЗК в поєднанні з нормою ст.125 ЗК слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на ній об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Крім того, п. е ч.1 ст.141 ЗК передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.120 ЗК, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом чч.1, 3 ст.626 ЦК, двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав й обов'язків, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з набуттям права власності на торгівельний комплекс, який перебуває у власності, іншої особи, припиняється право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти, тому позовні вимоги про визнання припиненим право користування земельною ділянкою підлягають задоволенню.

В свою чергу позовні вимоги про визнання за позивачем права користування спірною земельною ділянкою до моменту її викупу чи оренди не підлягають задоволенню у зв'язку з передчасністю, так як у позивача після припинення постійного користування земельною ділянкою, виникає право на звернення з відповідно заявою до власника земельної ділянки.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд присуджує пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачів на користь позивача документально підтверджені квитанцією судові витрати в розмірі 704,80 грн., тобто по 352,40 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 120, 121, 122, 123, 124, 141, ст..ст. 377 ЦК України ст. 3 , 12 , 141 , 206 , 258 , 259 , 265 , 273 , 354 , 355 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю КІОТО , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання права користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Визнати припиненим з 09.11.2010 року, тобто з моменту набуття ОСОБА_1, права власності на торгівельний комплекс за адресою Дніпропетровська область Дніпропетровський район смт. Кіровське (сучасна назва смт. Обухівка), вулиця Центральна, будинок 37а, право користування Товариством з обмеженою відповідальністю КІОТО (код ЄДРПОУ23937583) земельною ділянкою площею 0,11 га, згідно з державним актом серії І-ДП № 004112 від 09 грудня 1996 року на право постійного користування землею.

Стягнути з ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 352, 40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КІОТО на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 352, 40 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік