Рішення

від 26.12.2018 по справі 120/4265/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2018 р. Справа № 120/4265/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач) яким просив:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , площею 2, 00 га для ведення особистого селянського господарства на території Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

-зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання та видати наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , площею 2, 00 га для ведення особистого селянського господарства на території Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Олександрівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Однак, відповіді на дане клопотання не отримав, що суперечить статті 118 ЗК України. Відтак, на думку позивача, така бездіяльність є незаконною, оскільки нормами ЗКУ встановлено, що за наслідком клопотання про надання дозволу такий має бути або наданий або відмовлено в його наданні.

Ухвалою суду від 27.11.2018 р. відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.12.2018 р. в порядку спрощеного провадження без виклику cторін.

Ухвалою від 26.12.2018 р. повернуто позивачу заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідачем подано відзив на позов (вх.№57995 від 17.12.2018р.), в якому просив відмовити в задоволенні позову. Зокрема, представник вказав, що клопотання відповідача розглянуто та відмовлено в наданні дозволу, оскільки земельна ділянка, на яку бає отримати дозвіл позивач перебуває у постійному користуванні в іншої особи зігдно державного акту на право постійного користування від 1999 р. Окремо вказав, що не підлягає задоволенню вимога про надання дозволу, оскільки такі повноваження є дискреційними.

За таких обставин, вважає доводи позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

22.12.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив задовольнити позов, вказуючи на необгрунтованість доводів відзиву. Зокрема, позивач вказав, що на день відкриття провадження відповіді ним отримано не було. Окрім того, вважає, що йому безпідставно відмовлено в наданні дозволу, оскільки управлінням не надано доказів, що земельна ділянка, на яку бажає отримати дозвіл позивач перебуває у користуванні іншої особи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

09.10.2018 р. ОСОБА_1 звернувся через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 0524180300:01:001:0117) у власність для ведення особистого селянського господарства. До заяви додав графічні матеріали на яких зазначено бажане розташування земельної ділянки та копії паспорту і номера платника податку.

При цьому, як зазначає позивач, відповіді на дане звернення ним не отримано, що є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у зв'язку із чим, він звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї норми передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Із аналізу наведених норм видно, що рішення за наслідком розгляду суб'єктом владних повноважень відповідних клопотань приймається в місячний термін.

Судом встановлено, що 09.10.2018 р. позивач звернувся через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та подав відповідні документи, передбачені нормами ЗК України. Дане клопотання отримано управлінням Держгеокадастру 12.10.2018 р., про що свідчить вхідний штрихкод №16026/0/94-18.

За наслідком розгляду вказаного звернення, 12.11.2018 р. надано відповідь № 16026/0-4809/0-95-18, якою позивачу повідомлено, що з метою з'ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих графічних матеріалах, запропоновано погодити викопіювання з планово-картографічного матеріалу у відділі у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Отже, як видно, управлінням в місячний термін надано відповідь на клопотанння ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

За таких обставин, враховуючи, що суб'єктом владних повноважень надано відповідь на клопотання ОСОБА_3 від 09.10.2018 р. та беручи до уваги вищепроцитовані норми, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності, з підстав викладених у позові, щодо не надання дозволу . Як наслідок, відсутні підстави для повторного розгляду клопотання позивача.

Визначаючись щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, відповідний суб'єкт владних повноважень за наслідком розгляду клопотання та аналізуючи пакет доданих до нього документів, дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Отже, саме до повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання щодо надання дозволу. Відтак , такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такого зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.

А отже, в досліджуваній частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову - судовий збір не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (вул.Маяковського, 186 А, м. Вінниця, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547).

Повний текст рішення виготовлено : 28.12.2018 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна