Рішення
від 26.12.2018 по справі 120/4343/18-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2018 р. Справа № 120/4343/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Айті Рум про стягнення заборгованості та накладення арешту на кошти та інші цінності

в с т а н о в и в :

28.11.2018 року Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Айті Рум про стягнення заборгованості та накладення арешту на кошти та інші цінності

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується борг зі сплати єдиного податку з юридичних осіб в сумі 34324,71 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення. Також, враховуючи, що майно, яке б могло б бути джерелом погашення вказаної заборгованості у відповідача відсутнє, позивач керуючись п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ТОВ "Айті Рум" у банках на суму податкового боргу.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 10-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження для написання відзиву, з поясненнями по суті заявлених позовних вимог та доданням підтверджуючих документів.

Ухвала суду від 04.12.2018 року направлялась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві, однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення, з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Відзив на позов до суду не надано.

У відповідності до положень частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглядати дану справу в письмовому провадженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується борг зі сплати єдиного податку з юридичних осіб в сумі 34324,71 грн., в тому числі 33995,46 грн. основний платіж, 329,25 грн. штрафні санкції. Вказана заборгованість виникла 20.05.2018 року, внаслідок самостійного подання податкових декларацій платника єдиного податку № 89616 від 10.05.2018 року, відповідно до якої до сплати задекларовано 22652,61 грн., та декларація № 122623 від 09.08.2018 року, згідно якої до сплати задекларовано 11342.85 грн.

Актом № 5522/50-01/406402707 від 14.03.2018 року про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку встановлено порушення термінів сплати грошового зобов'язання. На підставі чого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0035725001 від 04.05.2018 року.

Наявність у відповідача даного боргу також підтверджується довідкою податкового органу (а.с. 8), витягом з облікової картки платника податку (а.с. 17).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» № 244565-50 від 29.05.2018 року на суму 22652,61 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 1007702 грн. грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Згідно листів Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (а.с. 15), Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14), Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у відповідача рухоме чи нерухоме майно, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу, відсутнє.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ Атй Рум відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 3330,36 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Аті Рум (бульвар Свободи/АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40642707) та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 34324,71 (тридцять чотири тисячі триста двадцять чотири гривні сімдесят одна копійка).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Аті Рум (бульвар Свободи/АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40642707), що знаходяться на рахунках в установах банку на суму податкового боргу 34324,71 (тридцять чотири тисячі триста двадцять чотири гривні сімдесят одна копійка).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Айті Рум" (бульвар Свободи/АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 40642707);

Повний текст судового рішення виготовлено 26.12.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович

Дата ухвалення рішення26.12.2018
Оприлюднено29.12.2018

Судовий реєстр по справі —120/4343/18-а

Рішення від 26.12.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Дончик Віталій Володимирович

Ухвала від 04.12.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Дончик Віталій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні