Рішення

від 26.11.2018 по справі 0440/4921/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Справа № 0440/4921/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - 1 ОСОБА_1,

представника відповідача - 2 ОСОБА_2,

представника відповідача - 3 не з'явився,

представника відповідача - 4 не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Міністерство юстиції України, Управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області, Державної пенітенціарної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України (№ 28) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.07.2018 року надійшов позов ОСОБА_3 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - відповідач-1), в якому просить стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на її користь заборгованість по грошовому забезпеченню, вихідній допомозі та компенсації за невикористані дні відпустки, всього з урахуванням утримань 48609,00 грн..

В обґрунтування позову позивач зазначив, що при його звільненні з ОСОБА_4 виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України, останнім видано довідку про заборгованість з грошового забезпечення за жовтень 2014 року, проте відповідні виплати здійсненні не були, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 р. позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження. Тією ж ухвалою залучено ОСОБА_4 виправну колонію Управління Державної пенітенціарної служби України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

27.08.2018 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній заперечив проти задоволення позовних вимог. Також відповідач-1 зазначив, що оскільки ОСОБА_4 виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України (№ 28) є самостійною, діючою, юридичною особою, то саме вона повинна відповідати за невиплату грошового забезпечення персоналу, який проходив службу у такій установі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 діб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року залучено в якості співвідповідача Міністерство юстиції України (далі - відповідач-2). Тією ж ухвалою суду встановлено строк Міністерству юстиції України для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано від останнього засвідчені належним чином докази нарахування та виплати / невиплати ОСОБА_3 заборгованості з вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.

24.10.2018 року від відповідача-1 на адресу суду надійшли пояснення, в якій останній зазначив, що він не відповідає за зобов'язаннями установ виконання покарань, так, як не є їх засновником, а лише здійснює керівництво оперативно-службової, фінансово-господарської діяльності тих установ органом управління яких є Міністерство юстиції України. Також зазначив, що третя особа знаходиться на території населеного пункту, який віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тоді як відповідачу-1 передавались для здійснення керівництва оперативно-службової, фінансово-господарської діяльності тих установ Донецької області, які розташовані на території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження.

25.10.2018 року від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Також відповідач-2 зазначив, що відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 року № 348 Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є, у тому числі правонаступником Управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області, а тому Міністерство юстиції України не наділений повноваженнями вирішувати питання про виплату заборгованості позивачу. Крім того зазначив, що з наданих позивачем доказів взагалі не вбачається існування заборгованості установи перед позивачем. Щодо витребуваних документів відповідач-1 зазначив, що з метою встановлення наявності або відсутності обставин нарахування та виплати / невиплати ОСОБА_3 заборгованості з вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку направлені запити до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України і Департаменту персоналу Міністерства юстиції України та згідно наданої інформації встановлено, що відповідно до Постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей від 12.05.2016 року № 1351-VIII, місто Торез перейменоване на місто Чисяткове. Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) м. Чистякове, на території якого розташована третя особа, відноситься до населених пунктів, що непідконтрольні українській владі, а тому надати докази нарахування та виплати / невиплати ОСОБА_3 заборгованості з вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку не є можливим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року залучено в якості співвідповідачів Управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області (відповідач-3) та Державну пенітенціарну службу України (відповідач-4). Тією ж ухвалою суду встановлено строк відповідачу-3 і відповідачу-4 для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано від них засвідчені належним чином докази нарахування та виплати / невиплати ОСОБА_3 заборгованості з вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.

Від відповідача-3 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Також зазначив, що на момент звільнення позивача з ОСОБА_4 колонії, остання підпорядковувалась відповідачу-3, який був розпорядником коштів нижчого рівня. При цьому, відповідач-3 забезпечував установу коштами у межах наданого йому фінансування, а установа у свою чергу нараховувала грошове забезпечення та розподіляла кошти між своїм персоналом і забезпечувала виплату грошового забезпечення. У жовтні 2014 року саме через ненадання третьою особою розрахункових відомостей та заявок на перерахування коштів на владні рахунки її фінансування не здійснювалось з причин, що не залежали від відповідача-3, у зв'язку з чим він не може ані підтвердити ані спростувати розмір нарахованих коштів, які підлягають виплаті позивачу.

У судове засідання представник позивача/позивач, представники відповідача 3 і 4 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача 1 і 2 підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом (витяг з наказу) Управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області від 19.09.2014 року № 125 о/с підполковник внутрішньої служби ОСОБА_3 заступник начальника установи - начальник сектору по роботі з особовим складом ОСОБА_4 виправної колонії (№ 28) звільнена у відставку Збройних Сил за пунктом 64 а (за віком) з 01.10.2014 року.

30.09.2014 року ОСОБА_4 виправною колонією Управління Державної пенітенціарної служби України (№ 28) видано довідку за № 84, згідно якої загально заборгованість перед позивачем з грошового забезпечення за жовтень 2014 року з урахуванням утримань складає 48609,86 грн.

Позивач, зазначаючи, що вказана сума йому виплачена не була, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить із того, що Кабінет Міністрів України Розпорядженнями Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція від 30.10.2014 року № 1053-р, Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включене місто Торез.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей від 12.05.2016 року № 1351-VIII, місто Торез перейменоване на місто Чисяткове та саме у цьому місті розташована ОСОБА_4 виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України (№ 28), в якій проходив службу позивач.

Станом на дату прийняття судом вказаного рішення (26.11.2018 року), антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року № 405/2014, не припинена.

Частиною 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Слід відмітити, що на момент видачи позивачу довідки про грошове забезпечення за жовтень 2014 року через ненадання третьою особою розрахункових відомостей та заявок на перерахування коштів на власні рахунки її фінансування у жовтні 2014 року не здійснювалось, про що у своєму відзиві зазначив представник відповідача-3, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що спірна заборгованість перед позивачем не є погашеною за рахунок коштів державногно бюджету України.

Статтею 98 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (таємне).

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669). Даний Закон набрав чинності 15 жовтня 2014 року.

Як встановлено ст. 1 цього Закону, періодом проведення антитерористичної операції вважається час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України Про боротьбу з тероризмом у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Постановою Правління Національного Банку України Про призупинення здійснення фінансових операцій від 6 серпня 2014 року № 466 призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 (набрала чинності 11 листопада 2014 року) ОСОБА_1 питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Цією ж постановою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), пунктом 2 якого визначено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Так, позивач вірно зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2015 у справі № 826/18826/14 визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2015 у справі № 826/18826/14 залишено без змін.

У той же час, суд бере до уваги посилання відповідача на пункт 24 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, зважаючи на те, що вказаним пунктом передбачено, що виконання державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.

Слід також відмітити, що згідно ст. 1 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси від 13 січня 2013 року № 85-VIII, метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного. Проте, дію вказаної статті зупинено до завершення антитерористичної операції згідно із Законами № 928-VIII від 25.12.2015, № 1801-VIII від 21.12.2016, № 2246-VIII від 07.12.2017).

Таким чином, законодавець встановив, що громадянам, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, а також громадянам, які тимчасово переселені з таких територій, заборгованість із виплати заробітної плати, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції має бути погашена після завершення антитерористичної операції та повернення непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей під контроль державної влади.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо вирішення питання про погашення перед ним заборгованості із виплати заробітної плати до завершення антитерористичної операції та повернення непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей під контроль державної влади є передчасним, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 06.12.2018 року.

Суддя ОСОБА_5