Рішення

від 06.12.2018 по справі 0440/6430/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Справа № 0440/6430/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК МОНОЛІТ" до Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю СМК Моноліт про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.07.2018 року №0019091417, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 464687,50 грн. та від 25.07.2018 року № НОМЕР_1, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 106169,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реальність господарських операцій з ПП Інтера Актив , ТОВ Вітоюніон , ТОВ БК Артік та ТОВ БГ Вавілон , підтверджується необхідними первинним документами. Висновки ж про нереальність господарських операцій ґрунтуються на наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача та відсутності у контрагентів трудових ресурсів, що жодним чином не впливає на дійсність господарських операцій.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував. У відзиві на адміністративний позов зазначив, що по ланцюгу постачання не встановлено придбання контрагентами позивача товарів, які були йому поставлені. Також зазначив, що ПП Інтера Актив та ТОВ БК Артік є фігурантами кримінальних проваджень порушених за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №0440/6430/18 та призначено підготовче засідання.

24.09.2018 р. позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначив, що контрагенти - ПП Інтера Актив , ТОВ Вітоюніон , ТОВ БК Артік та ТОВ БГ Вавілон , були платниками податку на додану вартість, податкові накладні пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, те не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу №0440/6430/18 до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю СМК Моноліт зареєстроване 03.01.2017 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про що внесено запис від 03.01.2017 року №12241020000079649 (а.с.232-234 т.1).

На підставі направлення на перевірку від 12.06.2018 року № 3454 та відповідно до наказу від 12.06.2018 року №3259-п ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно з п.19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1, 78.1.4 п.78 .1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ СМК Моноліт з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам ПП Інтера Актив за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, з ТОВ Вітоюніон за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, ТОВ БК Артік за період з 01.07.2017 року по 31.07.2017 року, ТОВ БГ Вівілон за період з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року.

Сторонами не заперечується, що направлення від 12.06.2018 року №3454 та копію наказу від 12.06.2018 року №3259-п вручено керівнику ТОВ СМК Моноліт 13.06.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.06.2018 року №33293/04-36-14-17/41064118 (а.с.201-231 т.1).

Згідно висновку акту перевіркою встановлено порушення ТОВ СМК Моноліт п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 477919 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2017 р. на суму 28108 грн., за червень 2017 р. на суму 52406 грн., за липень 2017 р. на суму 291236 грн. (ряд. 18 Декларації), та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 106169 грн. за вересень 2017 року та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) в сумі 106169 грн. за вересень 2017 року.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 25.07.2018 року № НОМЕР_2, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 464687,50 грн. та від 25.07.2018 року № НОМЕР_1, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 106169,00 грн. (а.с.25-28 т.1).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ СМК Моноліт у період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року оформлено операції з придбання будівельних робіт у ПП Інтера Актив на загальну суму 373656,16 грн., в тому числі ПДВ 62276,03 грн. Однак, встановлені перевіркою порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено здійснення реальних, товарних операцій між ТОВ СМК Моноліт та ПП Інтера Актив . Підставою для такого висновку стали такі обставини:

- у ПП Інтера Актив відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині придбання, зберігання, виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг) в адресу ТОВ СМК Моноліт ;

- ПП Інтера Актив не придбавались роботи з реконструкції будівлі КЗ Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологочна лікарня , треті особи не залучались, що свідчить про обрив ланцюга;

- відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, ПП Інтера Актив є фігурантом кримінального провадження, №32018100060000023 від 28.02.2018 року в ході якого встановлено, що підприємство має ознаки фіктивності.

ТОВ СМК Моноліт у період з 01.06.2017 року по 31.05.2017 року оформлено операції з постачання товарів ТОВ Вітоюніон на загальну суму 195289,69 грн., в тому числі ПДВ 32548,28 грн. Однак, встановлені перевіркою порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено здійснення реальних, товарних операцій між ТОВ СМК Моноліт та ТОВ Вітоюніон . Підставою для такого висновку стали такі обставини:

- ТОВ Вітоюніон товар, який був поставлений ТОВ СМК Моноліт у червні 2017 року придбавався у ТОВ Променто ЛТД , яке в свою чергу згідно зареєстрованих податкових накладних у 2017 році такий товар не придбавало;

- аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ Променто ЛТД здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте, їх властивості та обсяги не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ Променто ЛТД .

ТОВ СМК Моноліт у період з 01.07.2017 року по 31.07.2017 року оформлено операції з виконання будівельних робіт у ТОВ БК Артік на загальну суму 1661552,69 грн., в тому числі ПДВ 276925,45 грн. Однак, встановлені перевіркою порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено здійснення реальних, товарних операцій між ТОВ СМК Моноліт та ТОВ БК Артік . Підставою для такого висновку стали такі обставини:

- аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ БК Артік здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте, їх властивості та обсяги не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ БК Артік .

- ТОВ БК Артік не придбавались роботи виконані на замовлення ТОВ СМК Моноліт , треті особи не залучались, що свідчить про обрив ланцюга;

- у ТОВ БК Артік відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині придбання, зберігання, виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг) в адресу ТОВ СМК Моноліт ;

- відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, ТОВ БК Артік є фігурантом кримінального провадження, №32017100050000045 від 19.09.2017 року в ході якого встановлено, що підприємство має ознаки фіктивності.

ТОВ СМК Моноліт у період з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року оформлено операції з виконання будівельних робіт у ТОВ Будівельна група Вавілон на загальну суму 637016,61 грн., в тому числі ПДВ 106169,44 грн. Однак, встановлені перевіркою порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено здійснення реальних, товарних операцій між ТОВ СМК Моноліт та ТОВ Будівельна група Вавілон . Підставою для такого висновку стали такі обставини:

- аналізом ЄРПН встановлено ТОВ Будівельна група Вавілон придбання робіт виконаних на замовлення ТОВ СМК Моноліт , у ТОВ Дрим Сейл ;

- ТОВ Дрим Сейл здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте, їх властивості та обсяги не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ Дрим Сейл ;

- ТОВ Дрим Сейл не придбавались роботи виконані на замовлення ТОВ СМК Моноліт , треті особи не залучались, що свідчить про обрив ланцюга.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

До перевірки та до матеріалів справи ТОВ СК Моноліт для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП Інтера Актив , надало первинні бухгалтерські документи: копію договору надання послуг від 10.04.2017 року № 115-1, договірну ціну, локальні кошториси на будівельні роботи № 5-1-1, підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис на будівельні роботи № 1-1-2, відомість ресурсів до локального кошторису № 1-1-1, локальний кошторис на будівельні роботи № 6-1-2, відомість ресурсів до локального кошторису № 6-1-2, локальний кошторис на будівельні роботи № 6-2-1, відомість ресурсів до локального кошторису № 6-2-1, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2017 року, акт № 3 приймання виконання будівельних робіт за травень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №№ на Підготовчі роботи, акт № 2 приймання будівельних робіт за травень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів Об'єкт: Зовнішні мережі каналізації, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №№ на Зовнішні мережі каналізації, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів Об'єкт: Підземна автостоянка, розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №№ на Підземна автостоянка, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів Об'єкт: Зовнішні мережі теплопостачання, розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №№ на Зовнішні мережі теплопостачання, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів Об'єкт: Зовнішні мережі каналізації, розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №№ на Зовнішні мережі каналізації, платіжне доручення від 14.06.2017 року № 265. (а.с.40-88 т. 1).

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Вітоюніон позивачем надано первинні бухгалтерські документи: видаткову накладну від 05.06.2017 року № 369, рахунок-фактуру від 05.06.2017 року № 0506, платіжне доручення від 14.06.2017 року № 269, лист від 14.06.2017 року № 2 про зміну призначення платежу, товарно-транспортні накладні від 05.06.2017 року № 0651, № 0652, № 0653, № 0654, № 0650 (а.с.110-112 т. 1).

Також, ТОВ СК Моноліт для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ БК Артік , надало первинні бухгалтерські документи: копію договору надання послуг від 24.07.2017 року № 2407, специфікацію № 1 від, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1, акти наданих послуг № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, копію договору від 07.08.2017 року № 1608-9Ф про відступлення права вимоги, платіжні доручення від 08.08.2017 року № 67, від 09.08.2017 року № 69, від 10.08.2017 року № 77 від 31.08.2017 року № 118, копію договору від 26.12.2017 року № 36ПД про відступлення права вимоги, від 26.12.2017 року № 376, від 05.01.2018 року № 388 (а.с. 127-148 т. 1).

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Будівельна група Вавілон позивачем надано первинні бухгалтерські документи: копію договору підряду від 24.07.2017 року № 2407-БП, договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, платіжні доручення від 29.09.2017 року № 196, від 26.12.2017 року № 373, копія договору підряду від 01.09.2017 року № 0109-ДП, договірну ціну, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, платіжне доручення від 05.10.2017 року № 205 (а.с. 149-157, 170-175 т. 1).

Суд звертає увагу на те, що, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Посилання відповідача, як на підставу для невизнання податкового кредиту на обрив ланцюга постачання, (відсутність інформації про придбання контрагентом товарів, що були поставлені позивачеві) судом до уваги не приймаються.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України , оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що встановивши за даними власних інформаційних систем факт обриву ланцюга постачання товарів, контролюючий орган не здійснив будь-яких дій, направлених на отримання документального підтвердження відповідних обставин.

Так, пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Отже, висновки контролюючого органу щодо обсягу і якості операцій та розрахунків між платниками податків не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб, інформації АІС Податковий блок , а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Натомість, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Щодо посилання відповідача на наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних проваджень №32017100050000045 від 19.09.2017 року №32018100060000023 від 28.02.2018 року, суд зазначає, що відомості досудового розслідування повинні бути підтвердженими виключно судовим рішенням.

Відповідачем не надано Вироку у зазначених кримінальних провадженнях, які б підтверджували фіктивне підприємництво позивача чи його контрагента.

Спрямованість господарських операцій позивача на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За викладених обставин, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СМК Моноліт про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2018 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №132 від 14.08.2018р. за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 8611,82 грн., який у повному розмірі зараховано до бюджету.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 8611,82 грн.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019091417 від 25.07.2018р.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019101417 від 25.07.2018р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМК Моноліт (код ЄДРПОУ 41064118, вул.Сімферопольська, б. 21, оф. 102, м. Дніпро, 49005) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8611,82 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 грудня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1