Рішення
від 28.12.2018 по справі 140/2293/18
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2293/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1І.) звернувся з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області (далі - відповідач, Перший ВДВС) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 23.02.2018 ВП №48128921.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою старшого державного виконавця Першого ВДВС ОСОБА_4 від 23.02.2018 ВП №48128921 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 115641,77 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодних примусових дій у вказаному виконавчому провадженні вчинено не було, так як сума з боржника на користь кредитора стягнута не була, а між кредитором та боржником визнано та затверджено мирову угоду у процесі виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 21.11.2011 у справі №2-5823/11. З огляду на вказані підстави позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.1-2).

У поданому до суду відзиві від 21.12.2018 №62270 (а.с.37-39) представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що на виконання вказаного виконавчого провадження державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення, а саме: винесено постанови про арешт майна боржника від 24.07.2015 та про розшук транспортного засобу, належного боржнику, від 20.10.2015. Державним виконавцем вжито вичерпних заходів щодо його виконання відповідно до статті 10 Закону України Про виконавче провадження .

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.11.2011 у справі №2-5823/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк в особі Регіонального відділення АТ ОТП БАНК у м.Луцьку заборгованість за кредитом у сумі 1250522 грн. 38 коп., а також судові витрати в сумі 1700 грн. по 850 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі - 120 грн. по 60 грн. з кожного (а.с.9-10).

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист №2-5823/11 від 16.03.2012, за яким було відкрито виконавче провадження №48128921, про що державним виконавцем Першого ВДВС винесено відповідну постанову від 16.07.2015.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.08.2017 визнано та затверджено мирову угоду між ТзОВ ОТП Факторинг Україна та ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 27.04.2017 у процесі виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 21.11.2011 у справі №2-5823/11 на погоджених сторонами умовах (а.с.11-16).

21.02.2018 старшим державним виконавцем Першого ВДВС ОСОБА_4 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48128921, оскільки встановлено, що поступила ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.08.2017 у справі №2-5823/11 про затвердження мирової угоди (а.с.6).

23.02.2018 цим же виконавцем у вищевказаному виконавчому провадженні було винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 115641,77 грн. (а.с.7).

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною першою, другою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З аналізу вищенаведеного слідує, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Як слідує з матеріалів справи, постанова про стягнення з позивача виконавчого збору винесена після винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження №48128921 у зв'язку з прийняттям судового рішення про затвердження між боржником та кредитором мирової угоди.

Отже, матеріалами виконавчого провадження №48128921 підтверджується та обставина, що примусового стягнення з боржника суми боргу не відбулось.

Водночас для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій, направлених на примусове виконання рішення, і фактичне стягнення заборгованості.

При цьому суд звертає увагу на те, що укладення мирової угоди не є заходом примусового виконання рішень, за допомогою якого державним виконавцем здійснюється стягнення або повернення заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі №804/8289/16 (№К/9901/2612/17) та враховуються судом при вирішення даного спору в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.

Відтак, оскільки факт виконання рішення державним виконавцем і вчинення дій, спрямованих на фактичне стягнення заборгованості з ОСОБА_1, не мали місце, сума заборгованості з позивача в примусовому порядку стягнута не була, тому правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору відсутні.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність постанови про стягнення виконавчого збору від 23.02.2018 ВП №48128921, яка прийнята старшим державним виконавцем Першого ВДВС ОСОБА_4, з огляду на що остання підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1156,42 грн., сплачений згідно з квитанцією від 12.12.2018 №0.0.1209779007.1 (а.с.28).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 про стягнення виконавчого збору від 23 лютого 2018 року у виконавчому провадженні №48128921.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27а, код ЄДРПОУ 35041461) на користь ОСОБА_1 (45323, Волинська область, місто Луцьк, вулулиця Качалова, будинок 2Д, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1156,42 грн. (тисяча сто п'ятдесят шість грн. 42 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

ОСОБА_6Плахтій

Дата ухвалення рішення28.12.2018
Оприлюднено29.12.2018

Судовий реєстр по справі —140/2293/18

Ухвала від 22.10.2021

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 03.08.2021

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 12.03.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Ухвала від 06.02.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шавель Руслан Миронович

Рішення від 14.01.2019

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Рішення від 28.12.2018

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 17.12.2018

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 15.11.2018

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 12.11.2018

Кримінальне

Немирівський районний суд Вінницької області

Науменко С. М.

Ухвала від 12.10.2018

Кримінальне

Немирівський районний суд Вінницької області

Науменко С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні