Ухвала

від 19.12.2018 по справі 160/8752/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 грудня 2018 р. Справа № 160/8752/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., представника позивача Іщенко В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМІНІ" до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство "Актабанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМІНІ" до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. з вимогами:

- визнати дії державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. щодо реєстрації за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" прав власності на нежитлові будівлі і споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пров. Давидова, буд. 2а, - протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41505836 від 08.06.2018 року прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року відкрито провадження у справі № 160/8752/18, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження; також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство "Актабанк" (код ЄДРПОУ 35863708; адреса дли листування: вул. Дегтярівська, 48, м. Київ, 04112) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 20273272; місцезнаходження: вул.Дзержинського, буд. 19,21, прим. 2, м.Дніпро, 49000, керуюча санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" Ромашко Роза Миколаївна).

У судове засідання 19.12.2018 року прибув представник позивача.

В судовому засіданні судом було поставлено питання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний спір є цивільно-правовим та випливає з питання права власності чи іншого речового права на нерухоме майно.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував. Представником позивача зазначалось про відсутність між та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІМІНІ" та Публічним акціонерним товариством "Актабанк" спору про право власності на нерухоме майно, оскільки позивач оскаржує порушення суб'єктом владних повноважень порядку здійснення державної реєстрації речових прав.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, суд вважає, що дана справа підлягає закриттю з наступних підстав.

Так, предметом спору є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41505836 від 08.06.2018 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В.

Вказане рішення прийнято у відношенні об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: провулок Давидова, будинок 2а, м.Дніпро (кадастровий номер земельної ділянки № 1210100000:07:400:0004). Власником вказаного нерухомого майна визначено Публічне акціонерне товариство "Актабанк", що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, у позовній заяві позивач зазначає, що оскаржуване рішення, прийняте на підставі повідомлення-вимоги від 12.03.2018 року та іпотечного договору № 01-512/Т/1 виданого 22.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом приватним нотаріусом ДМНО Лещенко О.В., прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, оскільки не здійснено перевірку наявності іпотеки (поданих документів на наявність підстав для проведення державної реєстрації), не здійснено пошук відомостей Державного реєстру прав відносно зазначених об'єктів нерухомості. Також посилається на повне та належне виконання ТОВ "Рубікон-Трейдінг" іпотечного договору № 01-512/Т, у зв'язку з чим 14.11.2014 року між позивачем та ПАТ "Актабанк" був укладений нотаріально посвідчений договір про розірвання іпотечного договору № 01-512/Т/1. Отже, підстави для реєстрації права власності на вказані нежитлові будівлі і споруди за ПАТ "Актабанк" відсутні.

При вирішення питання про закриття провадження у справі, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства").

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п. 24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року, заяви №29458/06 і №29465/04).

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 та від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи (ПАТ "Актабанк"), а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на нерухоме майно від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності і відсутністю такого права у ПАТ "Актабанк" і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо реєстрації свого права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, даний спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ПАТ "Актабанк" щодо права на спірне нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації.

Крім того, суд вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваної реєстраційної дії, тобто остання була вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 19 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, з установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою ПАТ "Актабанк") у зв'язку з вирішенням питання права власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: провулок Давидова, будинок 2а, м.Дніпро (кадастровий номер земельної ділянки № 1210100000:07:400:0004), а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справ, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли щодо питання права власності чи іншого речового права на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: провулок Давидова, будинок 2а, м.Дніпро (кадастровий номер земельної ділянки № 1210100000:07:400:0004), даний спір підлягає вирішенню судами господарської юрисдикції в порядку господарського судочинства, отже суд вважає за необхідне закрити провадження у адміністративній справі.

Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

В силу викладеного, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право звернутися до господарського суду, в порядку та у строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 19 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду. Виготовлення ухвали у повному обсязі здійснено 26 грудня 2018 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 238, 241-244, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі № 160/8752/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМІНІ" до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство "Актабанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", про визнання дій протиправними та скасування рішення закрити.

Відповідно до частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснити позивачу, що розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції господарського суду, в порядку та у строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 26 грудня 2018 року.

Суддя (підпис) С. В. Прудник