Рішення

від 27.12.2018 по справі 0540/6026/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 р. Справа№0540/6026/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, буд. 26-Б, код ЄДРПОУ 30701598)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028),

до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 20 , код ЄДРПОУ 39394463)

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (невчасне перерахування) єдиного внеску та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача 1- ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача 2- не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в якій, з урахуванням заяви від 17 жовтня 2018 року про зміну позовних вимог, просить суд:

- рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (невчасне перерахування) єдиного внеску від 22 листопада 2017 року № НОМЕР_1 скасувати повністю;

- зобов'язати ГУ ДФС у Івано-Франківській області прибрати з особового рахунку позивача борг у сумі 1 578 852,73 грн.;

- стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір) у розмірі 23 682,80 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 0540/6026/18-а та призначив підготовче засідання.

Під час підготовчого судового засідання, призначеного на 10 жовтня 2018 року судом встановлені підстави для залучення до участі у справі у якості другого відповідача - Головне управління ДФС у Івано-Франківській області. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року підготовче засіданні було відкладено та залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління ДФС у Івано-Франківській області, у зв'язку з чим розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 27 грудня 2018 року, про що повідомлено сторін.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідачів.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач зазначив, що винесене податковим органом рішення є таким що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідно до положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , яким внесені зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на час проведення антитерористичної операції до її закінчення звільнено від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у вказаний період до ньго не застосовуються. Позивач також зауважив, що як вбачається з розрахунку штрафних санкцій за несплату єдиного внеску відповідача, штрафні санкції були нараховані у той період, коли позивач знаходився у м. Донецьку та м. Краматорську - тобто на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, що суперечить положенням п. 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги позовної заяви та просив визнати протиправним та скасувати спірне рішення.

Відповідач 1 заперечив проти задоволення позовних вимог позивача у письмовому відзиві на позовну заяву. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що при перевірці повноти та своєчасності сплати єдиного внеску встановлено, що у порушення частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI та підпунктів 6, 7 пункту 4.3 розділу ІV Інструкції № 455, підпунктів 6, 7 пункту 4 розділу ІV Інструкції № 449 несвоєчасно сплачений єдиний внесок у сумі 5 997 325,04 грн., у т.ч.:

- за грудень 2014 року у сумі 840358,47 грн. терміном сплати 20.01.2015, сплачено 13.05.2015, 18.05.2015, 26.05.2015, 11.06.2015;

- за січень 2015 року у сумі 632949,22 грн. терміном сплати 20.02.2015, сплачено 11.06.2015, 18.06.2015, 26.06.2015, 16.07.2015;

- за лютий 2015 року у сумі 70589,24 грн. терміном сплати 20.03.2015, сплачено 16.07.2015, 20.07.2015, 30.07.2015;

- за травень 2015 року у сумі 449134,83 грн. терміном сплати 22.06.2015, сплачено 11.08.2015, 18.08.2015;

- за червень 2015 року у сумі 515888,55 грн. терміном сплати 20.07.2015, сплачено 18.08.2015, 25.08.2015, 26.08.2015, 16.09.2015, 18.09.2015;

- за липень 2015 року у сумі 582291,13 грн. терміном сплати 20.08.2015, сплачено 18.09.2015, 24.09.2015, 25.09.2015, 09.10.2015, 19.10.2015;

- за серпень 2015 року у сумі 535255,94 грн. терміном сплати 21.09.2015, сплачено 19.10.2015, 20.10.2015, 23.10.2015, 27.10.2015, 10.11.2015, 18.11.2015;

- за вересень 2015 року у сумі 569284,03 грн. терміном сплати 20.10.2015, сплачено 18.11.2015, 23.11.2015, 25.11.2015, 10.12.2015, 16.12.2015;

- за жовтень 2015 року у сумі 525065,76 грн. терміном сплати 20.11.2015, сплачено 16.12.2015, 22.12.2015, 23.12.2015, 13.01.2016;

- за листопад 2015 року у сумі 545511,81 грн. терміном сплати 21.12.2015, сплачено 13.01.2016, 14.01.2016, 25.01.215;

- за грудень 2015 року у сумі 580996,06 грн. терміном сплати 20.01.2016, сплачено 25.01.2016;

- за Рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по єдиному внеску у сумі 25000,00 грн. по терміну сплати 31.07.2015, сплачено 18.09.2015;

- за Рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по єдиному внеску у сумі 25000,00 грн. по терміну сплати 30.08.2015, сплачено 19.10.2015;

- за Рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по єдиному внеску у сумі 25000,00 грн. по терміну сплати 30.09.2015, сплачено 18.11.2015;

- за Рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по єдиному внеску у сумі 25000,00 грн. по терміну сплати 30.10.2015, сплачено 16.12.2015;

- за Рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по єдиному внеску у сумі 25000,00 грн. по терміну сплати 30.11.2015, сплачено 13.01.2016;

- за Рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по єдиному внеску у сумі 25000,00 грн. по терміну сплати 30.12.2015, сплачено 25.01.2016.

Також, відповідач 1 зауважив, що підставою для звільнення платника податків від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 є заява платника єдиного внеску, яка повинна була подана ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Під час судового розгляду справи представник відповідача підтримав надані заперечення та просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача, з підстав, викладених у його відзиві, вказав, що взв'язку з перереєстрацією позивача до ГУ ДФС в Івано-Франківській області доступ до облікової справи позивача у них відсутній.

13 листопада 2018 року на адресу суду надійшов відзив відповідач 2 на позовну заяву позивача, у якій він заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Відповідач 2 зауважив суду, що сама суть заявлених позовних вимог до ГУ ДФС в Івано-Франківській області зводиться до вилучення суми боргу з облікової картки платника податку, однак дана дія випливає як причинно-наслідковий зв'язок із заявлених позовних вимог до ГУ ДФС в Донецькій області, де причиною вчинення дій зі сторони ГУ ДФС в Івано-Франківській області буде скасування судовим рішенням рішення контролюючого органу від 22 листопада 2017 року за № НОМЕР_1, наслідком буде виключення суми податкового боргу із облікової картки платника податків в автоматичному режимі. Так, ГУ ДФС в Івано-Франківській області відзначив, що окреме виконання позовних вимог зі сторони ГУ ДФС в Івано-Франківській області неможливе, а заявлені позовні вимоги до ГУ ДФС в Івано-Франківській області не підлягають задоволенню з причин відсутності порушення прав та законних інтересів зі сторони відповідача 2. Отже, на думку відповідача 2, заявлені до нього позовні вимоги є передчасними, оскільки не встановлено неправомірності прийняття рішення ГУ ДФС в Донецькій області та зважаючи на дану обставину задоволення позовних вимог в частині порушення прав та законних інтересів позивача за сторони ГУ ДФС в Івано-Франківській області неможливе з причин того, що таких порушень не встановлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та відзиві на позовну заяву, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ , зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 30701598, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Як встановлено судом, на теперішній час позивач зареєстрований за адресою: 7600, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 22А та перебуває на обліку як платник єдиного внеску у державній податковій інспекції у м. Івано-Франківській області.

Відповідачі - Головне управління ДФС у Донецькій області, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області є суб'єктами владних повноважень - органами виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Як вбачається із відзиву відповідача 1 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року по справі № 805/1227/15-а про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальне державне соціальне страхування ТОВ Трест Донбасдомнаремонт ( ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ ) на загальну суму 1 486 409,54 грн. строком на 5 років ДПІ у м. Краматорську затверджено графік погашення розстрочених сум заборгованості та визначені граничні терміни сплати єдиному внеску.

За результатами перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.08.2017 №0015741303 на суму 1 578 852,73 грн (у тому числі штрафні санкції - 1 199 465,00 грн, пеня - 379 387,73 грн).

Позивчаем до ДФС була надана скарга від 29.09.2017 №08/376 на рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 23.08.2017 №0015741303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Рішенням ДФС від 14.11.2017 №26084/6/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги ТОВ Трест Донбасдомнаремонт скаргу задоволено, рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 23.08.2017 №0015741303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску скасовано як таке що винесено не формою та зобов'язано ГУ ДФС у Донецькій області винести та направити нове рішення.

На виконання рішення ДФС від 14.11.2017 №26084/6/99-99-11-02-02-25 ГУ ДФС у Донецькій області відповідачем 1 було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22 листопада 2017 № НОМЕР_1 (оскаржуване рішення) суму 1 578 852,73 грн (у тому числі штрафні санкції - 1 199 465,00 грн, пеня - 379 387,73 грн), яке вручено позивачу 08 грудня 2017 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем до ДФС подано скаргу від 14 грудня 2017 № 08/422 на зазначене рішення ГУ ДФС у Донецькій області.

Рішенням ДФС від 12 лютого 2018 № 4796/6/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги ТОВ Трест Донбасдомнаремонт питання порушене в скарзі від 14.12.2017 №08/422 згідно з п.7 розділу І Порядку про розгляд контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладання штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №178/28308, не розглядаються повторні скарги одним і тим самим контролюючим органом від одного і того самого скаржника з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

Також, судом встановлено, що 08 січня 2015 року Торгово-промисловою палатою України позивачу було видано сертифікат (висновок) № 2483 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким на період з 31 липня 2014 року до закінчення обставин непереборної сили засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території м. Донецька Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464).

Відповідно до положень статті 1 зазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» було внесено зміни до Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 року № 219-VIII п. 9-3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено вважати п. 9-4.

Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон №1669) ( в редакції, чинної у спірний період), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року. На час виникнення спірних правовідносин, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Донецьк і м. Краматорськ.

Як встановлено судом раніше на підставі сертифікату (висновку) № 2483 про форс-мажорні обставини (обставии непереборної сили) позивач здійснює основну господарську діяльність на території м. Донецьк та з 11 листопада 2008 року був взятий на облік в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів та зборів у Донецькій області.

30 березня 2018 року Верховним Судом було прийнято рішення у зразковій справі № 812/292/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/22/18) про нарахування пені та штрафів платникам податків, розташованих у зоні АТО. За наслідками розгляду зазначеної адміністративної справи Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно якої позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 22 листопада 2017 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несвоєчасну сплату єдиного внеску. У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 21 січня 2015 року до 25 січня 2016 року, тобто за період проведення антитерористичної операції, під час здійснення господарської діяльності на території проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

За таких обставин, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за означений суд визнає протиправним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в частині скасування оскаржуваного рішення відповідача 1.

Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог позивача до відповідача 2 щодо виключення з особового рахунку позивача боргу у сумі 1 578 852,73, визначеного оскаржуваним рішенням, слід зважати на положення статті 9 КАС України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Суд враховує позицію відповідача 2, що дія щодо корегування облікових даних позивача (виключення суми боргу) є наслідком від заявлених позовних вимог до ГУ ДФС в Донецькій області, де причиною вчинення дій зі сторони ГУ ДФС в Івано-Франківській області буде скасування судовим рішенням рішення контролюючого органу від 22 листопада 2017 року за № НОМЕР_1 та виключення суми податкового боргу із облікової картки платника податків буде здійснено в автоматичному режимі. Отже, наявні підстави для зобов'язання відповідача 2 вчинити певні дії.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме скасування спірного рішення відповідача 1 та, як наслідок вчинення дій щодо вилучення суми штрафу в загальній сумі 1 578 852,73 грн. відповідачем 2.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем за подання до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 23 682,80 грн. за вимогу майнового характеру щодо скасування рішення прийнятого відповідачем 1 на суму 1 578 852,73 грн. (згідно платіжного доручення від 19 липня 2018 року № 13).

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 23 682,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, буд. 26-Б, код ЄДРПОУ 30701598) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028), до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 20 , код ЄДРПОУ 39394463) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (невчасне перерахування) єдиного внеску - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ штрафу у розмірі 1 199 465 (один мільйон сто дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 00 копійок та нарахування пені у розмірі 379 387 (триста сімдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 73 копійок за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (невчасне перерахування) єдиного внеску від 22 листопада 2017 року № НОМЕР_1.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 20 , код ЄДРПОУ 39394463) вчинити дії щодо вилучення суми штрафу у розмірі 1 199 465 (один мільйон сто дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 00 копійок та нарахування пені у розмірі 379 387 (триста сімдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 73 копійок за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (невчасне перерахування) єдиного внеску з облікових даних Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, буд. 26-Б, код ЄДРПОУ 30701598).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІДПЕЩЩАРЕМОНТ (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, буд. 26-Б, код ЄДРПОУ 30701598) судовий збір у розмірі 23 682 (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 грудня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.