Рішення

від 28.12.2018 по справі 240/5021/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Житомир справа № 240/5021/18

категорія 10.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання відновити виплату державної допомоги на дітей, -

встановив:

25.10.2018 ОСОБА_1 звернулась із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної держаної адміністрації Житомирської області, що полягають у припиненні виплати державної допомоги на дітей з 01.12.2017, а саме на: ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної держаної адміністрації Житомирської області відновити виплату державної допомоги на дітей з 01.12.2017, а саме на: ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач протиправно припинив виплати державної соціальної допомоги при народженні дитини з 01.12.2017. На звернення позивача, було повідомлено, що виплати припинені у зв'язку із тривалою відсутністю сім'ї за місцем постійного мешкання. Вважає дії відповідача неправомірними, а зупинення виплат безпідставними.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) учасників справи на 21.11.2018 на 15:00.

21.11.2018 електронною поштою на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 17-18).

21.11.2018 судове засідання відкладено на 21.12.2018 на 10:00 у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача про ознайомлення з письмовими запереченнями (а.с. 34).

22.11.2018 на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 36).

26.11.2018 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 23.11.2018 (а.с. 44-45).

20.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 52-53).

У судовому засіданні 21.12.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с. 44-45). Крім того, подав заяву про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с. 65).

У судове засідання 21.12.2018 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином (а.с. 51). У надісланих раніше на адресу суду запереченнях на адміністративний позов зазначав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 18, на звороті а.с. 36, а.с. 53). В обґрунтування заперечень проти заявлених вимог зазначив, що виплата допомоги при народженні дитини передбачена Законом України Про державну допомогу сім'ям з дітьми , відповідно до якого громадяни України, у яких виховуються і проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Дані умови визначає Порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 №1751. Вказаним Порядком передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною на території України, з метою створення умов для її повноцінного утримання і виховання.

Пояснює, що жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України, народили дитину під тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Виплата допомоги має бути припинена у випадку, коли батьки дитини разом з дитиною виїхали на навчання або роботу за кордон, оскільки органи праці та соціального захисту населення у такому разі не матимуть можливості підтвердити факт цільового використання коштів. ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі соціальних виплат, як отримувач допомоги при народженні дитини та отримує вказану допомогу на дітей ОСОБА_2 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначає, що на виконання Постанови КМУ від 30.10.2014 №623 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо функціональних обов'язків державного соціального інспектора (яка набула чинності з 01.01.2015) 07.11.2017 у с. Ходоркові Попільнянського району Житомирської області районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді по виконанню функцій соціального інспектора проводилось вибіркове обстеження сімей з метою здійснення контролю за цільовим використанням допомоги сім'ям з дітьми і створеними належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей, обстеження умов проживання дітей, які виховуються у сім'ях опікунів (піклувальників) та одиноких матерів. У результаті обстеження домогосподарства за вказаною заявницею ОСОБА_1 адресою у заяві на призначення допомоги було виявлено, що її сім'я за місцем реєстрації не проживає та місце знаходження не відоме і цільове використання коштів не підтверджене.

Тому, відповідно до п.13 абзацу тридцять другого Постанови КМУ від 27.12.2001 №1751 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми Управлінням праці та соціального захисту населення Попільнянської райдержадміністрації було прийняте рішення про припинення виплати допомоги при народженні гр. ОСОБА_1 на дітей ОСОБА_2 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 до з'ясування з 01.12.2017.

Крім того, представником відповідача зазначено у запереченнях про те, що рішення про припинення не є кінцевим і виплата допомоги при народженні може бути відновлена при умові, що заявниця особисто подасть заяву про поновлення виплати. Однак гр. ОСОБА_1 з письмовою заявою на відновлення виплати державної соціальної допомоги на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської райдержадміністрації не зверталась. Вважає, що дії щодо припинення виплати допомоги на дітей гр. ОСОБА_1 є правомірними та вмотивованими.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як мати двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження та найменування (а.с. 11-14) отримувала грошові виплати на дітей при народженні дитини.

З 01.12.2017 виплати на дітей при народженні ОСОБА_1 були припинені.

28.08.2018 позивачем на адресу Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області направлено запит на отримання інформації, з приводу з'ясування причин припинення виплат.

На вказаний запит ОСОБА_1 отримала відповідь, оформлену листом від 07.09.2018 №1070 згідно з якою Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської райдержадміністрації повідомило позивача про те, що 07.11.2017 районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді по виконанню функцій соціального інспектора проводилось вибіркове обстеження сімей з метою здійснення контролю за цільовим використанням допомоги сім'ям з дітьми. У результаті обстеження домогосподарства за вказаною ОСОБА_1 адресою у заяві на призначення допомоги було виявлено, що сім'я ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає (а.с. 37) та її місцезнаходження не відоме і цільове використання коштів не підтверджене. На підставі листа районного центра соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Житомирської області від 07.11.2017 №239/01-15 (а.с. 40) та акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (а.с. 39, 41) виплата допомоги при народженні дитини на ОСОБА_2 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 припинена до з'ясування з 01.12.2017. Крім того, у листі повідомлено заявника про те, що для поновлення вищезазначеної допомоги необхідно з'явитись в управління праці та соціального захисту населення Попільнянської держадміністрації у каб. №6 (а.с. 8).

07.11.2017 Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області прийнято рішення про припинення допомоги при народженні дитини яким ОСОБА_1 припинена виплата допомоги при народженні дитини з 01.12.2017 у зв'язку із тим, що сім'я ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає та її місцезнаходження не відоме і цільове використання коштів не підтверджене (а.с. 38).

Вважаючи таке рішення відповідача про припинення виплат допомоги на дітей протиправним, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з статтею 1 Конституції - Україна є соціальною та правовою державою.

За приписами частини 2 статті 3 Основного Закону права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері соціального захисту сімей з дітьми, регулюються Законом України від 21.11.1992 №2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон України №2811-XII).

Законом України №2811-XII відповідно до Конституції України встановлюється гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Статтею 10 Закону України №2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

За приписами статті 11 Закону України №2811-ХІІ допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

27.12.2001 постановою Кабінету Міністрів України №1751 був затверджений "Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (далі - Порядок №1751).

Пунктом 2 Порядку №1751 передбачено, що державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується, зокрема, громадянам України.

Згідно з п.13 Порядку №1751 виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Під час судового розгляду судом встановлено, що відповідачем визначено причину припинення виплат - нецільове використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, але яким чином відповідач встановив нецільове використання коштів, він не зазначив.

Представником позивача також пояснено, що дійсно час від часу позивач разом зі своїми дітьми від'їжджає до чоловіка, який працює тимчасово за трудовим контрактом у ОСОБА_4, але ОСОБА_1 разом із дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що зазначала у заяві на отримання державної допомоги.

Додатково представником позивача пояснено, що відповідно до п.13 Порядку №1751 виплата допомоги припиняється з місяця, що настав за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Відповідач у листі за №1070 від 07.09.2018 не повідомляє позивача про наявність рішення про припинення виплат але зазначає, що потрібно звернутися ще раз до відповідача.

Так, у своєму запиті на отримання інформації від 28.08.2018 ОСОБА_1 зазначено клопотання про відновлення виплат, однак відповідач не тільки не розглянув клопотання щодо відновлення виплат, а також не надав відповідь.

У матеріалах справи міститься довідка від 22.10.2018 №992 старости с. Ходорків, з якої видно, що позивач зареєстрована та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з дітьми (а.с. 47).

Аналіз вищезазначеного законодавства дозволяє суду дійти висновку, що відсутність сім'ї за місцем реєстрації, як неможливість підтвердити цільове використання коштів, не є підставою для позбавлення позивача та її дітей права на отримання допомоги.

Відповідно до ст.3 "Конвенції про права дитини", ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

Зважаючи на те, що на момент звернення з адміністративним позовом до суду у цій справі позивачу та її представнику не було відомо про рішення про припинення допомоги при народженні дитини від 07.11.2017 №1361, суд, з'ясувавши, що саме це рішення порушило права позивача, дійшов висновку про його протиправність, оскільки саме рішення, а не дії відповідача створює відповідні правові наслідки для позивача.

Керуючись ч.2 ст.9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на державну допомогу сім'ям с дітьми шляхом скасування вказаного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітніх дітей, відсутність в законодавстві норм на які посилається відповідач, виходячи із завдань адміністративного судочинства суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн. У зв'язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 1409,60 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Б.Хмельницького, 29, смт. Попільня, Житомирська область, 13501, код ЄДРПОУ 03192626) про визнання дій неправомірними, зобов'язання відновити виплату державної допомоги на дітей - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної держаної адміністрації Житомирської області від 07.11.2017 №1361 про припинення виплат державної допомоги при народженні дитини з 01.12.2017.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної держаної адміністрації Житомирської області відновити виплату державної допомоги при народженні на дітей з 01.12.2017, а саме на: ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1409,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 28 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко