Рішення

від 18.12.2018 по справі 240/4770/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Житомир справа №240/4770/18

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Житомирській області, треті особи: Житомирська обласна профспілкова організація працівників державних установ України, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування повідомлення від 14.12.2017, стягнення моральної шкоди 30 000,00 грн,

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо не призначення ОСОБА_2 на рівноцінну вакантну посаду;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 14.12.2017 в частині ненадання пропозицій ОСОБА_2 іншої рівноцінної посади державної служби;

- стягнути з Державної екологічної інспекції у Житомирській області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при звільненні ОСОБА_2 було допущено численні порушення вимог як трудового законодавства, так і положень Закону України "Про державну службу", чим було порушено права та законні інтереси позивача, а також завдано моральної шкоди.

ПРОЦЕДУРА

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче засідання призначено на 19 листопада 2018 року о 10:00.

3. В підготовче засідання, призначене на 19.11.2018 прибули представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 листопада 2018 року о 14:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 19 листопада 2018 року.

4. 29 листопада 2018 року представником відповідача до відділу документального забезпечення в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подано відзив на позовну заяву (а.с. 58).

5. В судове засідання, призначене на 29 листопада 2018 року о 14:00 прибули представник позивача, представник відповідача, представник третьої особи Житомирської обласної профспілкової організації працівників державних установ України та представник третьої особи Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 13 грудня 2018 року о 11:40 для надання додаткових доказів представником відповідача, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 29 листопада 2018 року.

6. 04 грудня 2018 року представником третьої особи Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях до відділу документального забезпечення суду подано клопотання вих. №168/01-44-18 від 03 грудня 2018 року про розгляд справи без участі представника Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях у зв'язку із перебуванням у відрядженні (а.с. 72).

7. В судове засідання, призначене на 13 грудня 2018 року о 11:40 прибули представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи Житомирської обласної профспілкової організації працівників державних установ України. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18 грудня 2018 року о 14:20 для надання додаткових доказів представником відповідача, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання.

8. 18 грудня 2018 року перед початком судового засідання на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання Житомирської обласної профспілкової організації працівників державних установ України, відповідно до змісту якого Житомирська обласна профспілкова організація працівників державних установ України позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить провести розгляд справи без участі представника третьої особи (а.с. 79-80).

9. 18 грудня 2018 року перед початком судового засідання представником Державної екологічної інспекції у Житомирській області до відділу документального забезпечення суду було подано клопотання вих. №3165/11-16 від 18 грудня 2018 року, відповідно до змісту якого Державна екологічна інспекція у Житомирській області щодо задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить провести судове засідання без участі представника відповідача (а.с. 81).

10. В судове засідання призначене на 18 грудня 2018 року о 14:20 прибув представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, перед початком судового засідання подав клопотання про проведення засідання без участі представника Державної екологічної інспекції у Житомирській області. В попередніх судових засіданнях щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 58).

Представник третьої особи Житомирської обласної профспілкової організації працівників державних установ України в судове засідання не прибув, надіслав на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання, відповідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить провести розгляд справи без участі представника третьої особи (а.с. 79-80). В попередніх судових засіданнях заявлені позивачем позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях в судове засідання не прибув, в матеріалах справи наявне клопотання вих. №168/01-44-18 від 03 грудня 2018 року про розгляд справи без участі представника Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях (а.с. 72). В попередніх судових засіданнях щодо задоволення позовних вимог покладався на розсуд суду.

Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Позивач правом на подання відповіді на відзив, передбаченим статтею 163 КАС України, не скористався.

Треті особи Житомирська обласна профспілкова організація працівників державних установ України та Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій області правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву в порядку статті 165 КАС України не скористались.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Як встановлено зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень, заявлені вимоги вмотивовані тим, що відповідачем при звільненні ОСОБА_2 було допущено численні порушення вимог як трудового законодавства, так і положень Закону України "Про державну службу". Вказує, що позивачу не було запропоновано рівноцінної посади. Також вказує, що повідомлення Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 14 грудня 2017 року не містить зазначення вичерпного переліку зміни істотних умов державної служби, що, на думку позивача, істотно порушує його права та законні інтереси. Наголошує, що внаслідок не призначення на рівноцінну посаду, попередження про переведення на нижчу посаду та подальше ймовірне звільнення у разі незгоди на переведення на нижчу посаду завдало позивачу значних моральних страждань, спричинило втрату нормальних життєвих зв'язків та додаткових зусиль для організації життя та забезпечення життя.

12. Відповідно до відзиву на позову заяву та наданих у попередніх судових засіданнях представником відповідача пояснень, Державна екологічна інспекція у Житомирській області щодо задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі за безпідставністю. Вказує, що ОСОБА_4 на виконання вимог статті 43 Закону України "Про державну службу" було попереджено про зміну істотних умов праці та запропоновано переведення на іншу посаду.

Наголошує, що позивач своїм правом на переведення на іншу посаду не скористався, оскільки ОСОБА_4 було звільнено за його власним бажанням, до закінчення 60-денного терміну з моменту повідомлення про зміну істотних умов праці. Зазначає, що факт звільнення позивача за власним бажанням до закінчення вказаного терміну унеможливлює подальше пропонування ОСОБА_4 інших рівнозначних посад в порядку статті 43 Закону України "Про державну службу".

Відповідач звертає увагу, що оскільки рішення про звільнення з Державної екологічної інспекції у Житомирській області було прийнято позивачем самостійно, а позивач свідомо відмовився від переведення на рівнозначну посаду, доводи щодо настання негативних наслідків для позивача та спричинення моральної шкоди з вини відповідача є безпідставними, оскільки будь-які подальші негативні наслідки є виключно результатом волевиявлення ОСОБА_4

Враховуючи вищевикладене, наголошує, Державна екологічна інспекція у Житомирській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України, а позивач самостійно розпорядився своїми особистими немайновими правами на власний розсуд.

13. Згідно зі змістом клопотання (а.с. 79-80) та наданих у попередніх судових засіданнях пояснень Житомирська обласна профспілкова організація працівників державних установ України позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

14. Відповідно до наданих у попередніх судових засіданнях представником третьої особи Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях, управління щодо задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15. Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 працював у Державній екологічній інспекції у Житомирській області на посаді начальника відділу економічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного і тваринного світу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області.

16. Наказом Державної екологічної інспекції у Житомирській області "Про введення в дію структури та штатного розпису Державної екологічної інспекції у Житомирській області" від 13 грудня 2017 року №88-ОД, на виконання наказу Державної екологічної інспекції України від 10 жовтня 2017 року №656, наказу Державної екологічної інспекції України від 30 листопада 2017 року №711 та у відповідно до статті 43 Закону України "Про держану службу", зокрема, встановлено: 1) ввести в дію з 13 грудня 2017 року структуру Державної екологічної інспекції у Житомирській області, затверджену в.о. голови Державної екологічної інспекції України ОСОБА_6 11 грудня 2017 року та погоджену Міністром екології та природних ресурсів України ОСОБА_7 11 грудня 2017 року та штатний розпис Державної екологічної інспекції у Житомирській області на 2017 рік, затверджений в.о. голови державної екологічної інспекції України ОСОБА_6 11 грудня 2017 року; 2) у зв'язку із зміною істотних умов державної служби головному спеціалісту по роботі з персоналом (ОСОБА_8О.) повідомити про такі зміни працівників Держекоінспекції у Житомирській області. (а.с. 12).

Відповідно до додатку до Наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 грудня 2017 року №88-ОД, ОСОБА_3 із вказаним наказом ознайомився 19 лютого 2018 року (а.с. 13).

17. Як встановлено зі змісту повідомлення від 14 грудня 2017 року, начальнику відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного і тваринного світу - старшому держінспектору з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_2, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 грудня 2017 року №88-ОД, у зв'язку із введенням з 13 грудня 2017 року нової структури та штатного розпису Державної екологічної інспекції у Житомирській області, згідно з вимогами статті 43 Закону України "Про державну службу" повідомлено про зміну істотних умов державної служби.

На виконання частини четвертої статті 43 Закону України "Про державну службу" запропоновано зайняти посаду завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області. Роз'яснено, що у разі не згоди на продовження проходження державної служби у зв'язку зі зміною істотних умов державної служби, ОСОБА_2 необхідно подати заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" або заяву про переведення на запропоновану посаду.

Згідно із наявною на повідомленні від 14 грудня 2017 року відміткою, із вказаним повідомленням позивач був ознайомлений та другий примірник отримав 19 лютого 2018 року. Крім того, позивачу також було роз'яснено, а позивачем - зрозуміло зміст статті 43 Закону України "Про державну службу" (а.с. 14)

18. Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 звертався до Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях зі скаргою від 23 березня року.

Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях листом вих. №71/03-08-18 від 12 квітня 2018 року (а.с. 16) направило ОСОБА_4 копію висновку за результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_9, начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 12 квітня 2018 року (а.с. 17-22).

19. Міністерство екології та природних ресурсів України листом від 26 березня 2018 року проінформувало ОСОБА_2, що відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 10 квітня 2018 року №84-ОС та поданої ОСОБА_3 заяви, позивача звільнено із займаної посади, а тому викладене питання втратило актуальність (а.с. 23)

Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. У відповідності до статті 8 ОСОБА_5 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Частиною другою статті 19 Основного Закону визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Положеннями статті 43 ОСОБА_5 України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

21. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №889-VIII).

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №889-VIII встановлено, що посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 2 Закону №889-VIII рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною першою статті 11 Закону №889-VIII передбачено, що у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

Положеннями статті 41 Закону №889-VIII встановлено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

У відповідності до частини першої статті 43 Закону №889-VIII підставами для зміни істотних умов державної служби є: 1) ліквідація або реорганізація державного органу;2) зменшення фонду оплати праці державного органу; 3) скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Згідно з частиною другою статті 43 Закону №889-VIII не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов'язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов'язків.

Приписами частини третьої статті 43 Закону №889-VIII визначено, що зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов'язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Частиною четвертою статті 43 Закону №889-VIII врегульовано, що про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати. У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону №889-VIII у разі незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Положеннями частини першої статті 83 Закону №889-VIII встановлено, що державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Приписами статті 86 Закону №889-VIII передбачено, що державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб'єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення. Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом. Суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

22. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці врегульовано Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі КЗпП України).

Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

ОЦІНКА СУДУ

23. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне

Відповідно до змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні пояснень, позивач наголошує, що відповідачем при звільненні ОСОБА_2 було допущено численні порушення вимог як трудового законодавства, так і положень Закону України "Про державну службу", зокрема: позивачу не було запропоновано рівноцінної посади; повідомлення Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 14 грудня 2017 року не містить зазначення вичерпного переліку змін істотних умов державної служби, що, на думку позивача, істотно порушує його права та законні інтереси; внаслідок не призначення на рівноцінну посаду, попередження про переведення на нижчу посаду та подальше ймовірне звільнення у разі незгоди на переведення на нижчу посаду завдало позивачу значних моральних страждань, спричинило втрату нормальних життєвих зв'язків та додаткових зусиль для організації життя та забезпечення життя.

Суд звертає увагу, що відповідно до наявного у матеріалах справи копії висновку за результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_9, начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 12 квітня 2018 року, у спірному повідомленні від 14 грудня 2017 року запропонована ОСОБА_2 посада завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів є рівнозначною його попередній посаді начальника відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного і тваринного світу (а.с. 17-22).

24. Суд також критично ставиться до доводів в частині не зазначення вичерпного переліку змін істотних умов державної служби та зазначає наступне.

Так, спірним повідомленням ОСОБА_2, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 грудня 2017 року №88-ОД, у зв'язку із введенням з 13 грудня 2017 року нової структури та штатного розпису Державної екологічної інспекції у Житомирській області, згідно з вимогами статті 43 Закону №889-VIII повідомлено про зміну істотних умов державної служби, запропоновано зайняти посаду завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області та роз'яснено, що у разі не згоди на продовження проходження державної служби у зв'язку зі зміною істотних умов державної служби, ОСОБА_2 необхідно подати заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону №889-VIII або заяву про переведення на запропоновану посаду.

Згідно із наявною на повідомленні від 14 грудня 2017 року відміткою, із вказаним повідомленням позивач був ознайомлений та другий примірник отримав 19 лютого 2018 року. Крім того, позивачу також було роз'яснено , а позивачем - зрозуміто зміст статті 43 Закону №889-VIII (а.с. 14)

Крім того, 19 лютого 2018 року позивача також було ознайомлено зі змістом наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 грудня 2017 року №88-ОД (а.с. 13).

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства не встановлено як форми повідомлення про зміну істотних умов державної служби, так і обов'язкового зазначення вичерпного переліку змін істотних умов державної служби, а про зміну таких умов позивачу також стало відомо зі змісту наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 грудня 2017 року №88-ОД.

Позивачем також було залишено поза увагою положення частини п'ятої статті 43 Закону №889-VIII, що у разі не погодження зі зміною істотних умов державної служби, належним способом захисту порушеного права є оскарження наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 грудня 2017 року №88-ОД. Водночас, матеріали справи доказів оскарження наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 13 грудня 2017 року №88-ОД не містять.

25. Щодо доводів позивача в частині наявності порушеного права та обрання належного способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні пояснень, позивач наголошує, що спірне повідомлення Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 14 грудня 2017 року істотно порушує його права та законні інтереси та завдало позивачу значних моральних страждань, спричинило втрату нормальних життєвих зв'язків та додаткових зусиль для організації життя та забезпечення життя.

Статтею п'ятою КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 ОСОБА_5 України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 ОСОБА_5 України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених ОСОБА_5 і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 ОСОБА_5 України, статей 2, 5 КАС України.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 ОСОБА_5 України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

26. Суд звертає увагу, що у відповідності до положень статті 43 Закону №889-VIII можливими юридичними наслідками винесення спірного повідомлення можуть бути: а) подання позивачем заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби; б) подання позивачем заяви про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону №889-VIII не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби; в) державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби, якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли вищезазначені заяви.

Суд наголошує, що ОСОБА_3 у встановлений термін не було подано як заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду, так і заяви про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону №889-VIII.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі - Цивільний кодекс України).

Положеннями частини першої статті 30 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 наділений цивільною дієздатністю та здатний на власний розсуд розпоряджатися своїми особистими немайновими, та, зокрема, трудовими правами.

Суд наголошує, що позивачем до закінчення 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби було подано заяву про звільнення в порядку статті 86 Закону №889-VIII. ОСОБА_3 у встановлений термін також не було подано як заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду, так і заяви про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону №889-VIII, що виключає настання жодних юридичних наслідків для позивача внаслідок винесення спірного повідомлення від 14 грудня 2017 року.

Доводи позивача в частині протиправного не призначення на рівноцінну посаду також є безпідставними, оскільки позивачу у встановленому статтею 43 Закону №889-VIII порядку було запропоновано переведення на рівноцінну посаду, однак, заяви про переведення на запропоновану йому посаду ОСОБА_3 подано не було.

Суд також звертає увагу, що звільнення позивачем в порядку статті 86 Закону №889-VIII до закінчення 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби також унеможливило подальше винесення пропозицій щодо переведення позивача на інші вакантні рівноцінні посади, які виникли (або могли б виникнути) після винесення спірного повідомлення від 14 грудня 2017 року та до закінчення 60 календарних днів з дня ознайомлення позивача з вказаним повідомленням.

Заявлені ж позивачем негативні наслідки у вигляді звільнення пов'язані виключно із самостійним розпорядженням позивачем своїми особистими немайновими та трудовими правами шляхом подання заяви про звільнення в порядку статті 86 Закону №889-VIII.

Суд також критично ставиться до доводів позивача в частині понесення моральних страждань внаслідок дій відповідача та зазначає, що оскаржуване повідомлення від 14 грудня 2017 року жодних можливих юридичних наслідків для позивача не спричинило, а позивачем до позовної заяви не додано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження: понесення моральної шкоди внаслідок спірних дій відповідача, наявності причинного зв'язку між спірними діями відповідача та заявленою позивачем моральною шкодою; доказів на підтвердження обґрунтованості заявленого розміру моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що доводи позивача в частині наявності протиправних дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо не призначення ОСОБА_2 на рівноцінну вакантну посаду не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а спірне повідомлення від 14 грудня 2017 року містить пропозицію щодо переведення ОСОБА_2 на рівнозначну посаду завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області та винесене із дотриманням вимог статті 43 Закону №889-VIII.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права та заявлено позовні вимоги щодо судового захисту прав, які відповідачем порушено не було.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

27. Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ОСОБА_5 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відповідач при пропонуванні ОСОБА_2 переведення на посаду завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області та винесення повідомлення від 14 грудня 2017 року діяв у відповідності до частини другої статті 19 ОСОБА_5 України, а спірні дії відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.

28. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено, а позивачем не спростовано правомірність пропонування ОСОБА_2 переведення на рівнозначну посаду завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області та винесення повідомлення від 14 грудня 2017 року.

Враховуючи обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, відсутність зазначеного позивачем порушення прав діями Державної екологічної інспекції у Житомирській області та встановлені судом обставини справи, позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (вул. Олімпійська, 9, Левків, Житомирський район, Житомирська область, 12405. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Державної екологічної інспекції у Житомирській області (вул. Леха Качинського, 12 а, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38035679), треті особи: Житомирська обласна профспілкова організація працівників державних установ України (вул. Кафедральна, 5-а, м. Житомир, 10014. РНОКПП / ЄДРПОУ: 02658778), Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій області (вул. Мала Бердичівська, 25, м. Житомир, 10014. РНОКПП / ЄДРПОУ: 39835936) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування повідомлення від 14.12.2017, стягнення моральної шкоди 30 000,00 грн - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 26 грудня 2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова