Рішення

від 26.12.2018 по справі 260/1301/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2018 рокум. Ужгород№ 260/1301/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, в якому просить: 1) визнати недійсним та скасувати рішення Двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №497 від 30 серпня 2018 року "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02); 2) зобов'язати Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області повторно розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач звернувся до Коритнянської сільської ради із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,4 га для ведення фермерського господарства, розташованого по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області. До вказаної заяви долучив всі передбачені законодавством документи та повідомив, що разом із членами своєї сім'ї заснував та зареєстрував фермерське господарство. Однак рішення Двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради №497 від 30 серпня 2018 року Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийнято без зазначення передбачених ст. 122 Земельного кодексу підстав, чим порушив його право на отримання земельної ділянки.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

19 грудня 2018 року до суду надійшов відзив на позов №782/02-31 від 14.12.2018 р., відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів його необґрунтованості. Так, зокрема, зазначив, що оскаржене рішення №497 від 30 серпня 2018 року не містить формулювання про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а навпаки п. 1 вирішено надати такий дозвіл. Проект відповідного рішення було розроблено та винесено на розгляд пленарного засідання постійною депутатською комісією по земельним питанням та екології, що підтверджується копією відповідного протоколу. Проте таке рішення не набрало мінімально необхідну кількість голосів депутатів із загального її складу у зв'язку з чим вважається не прийнятим. Причини такого рішення окремих депутатів не відомі. В подальшому питання надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою 29 листопада 2018 року повторно виносилося на розгляд на планерне засідання Коритнянської сільської ради, однак таке рішення знову не набрало мінімально необхідну кількість голосів депутатів. Тому вважає, що п. 3 прохальної частини позовної заяви фактично вже виконано. Зазначає, що питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою відноситься до дискреційних повноважень відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 липня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1І.) звернувся до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - Коритнянська сільська рада) із заявою б/н від 30 липня 2018 року та доданими до неї документами, в якій просить надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення з подальшою передачею у власність земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02). Також заявником повідомлено, що зазначена земельна ділянка розташована в с. Кінчеш в існуючій забудові (господарський двір), що використовується для потреб сільськогосподарського підприємства як склади для зберігання зернових культур. Окрім того, проінформував Коритнянську сільську раду, що він разом із членами своєї сім'ї заснував та зареєстрував фермерське господарство ОСОБА_1І. , код ЄДРПОУ 40481412. До поданої заяви долучено копію технічного паспорта на нежитлові будівлі та споруди за адресою: вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш; графічні матеріали із зображенням місця розташування земельної ділянки; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 травня 2018 року; копію інформації Управління Держземагенства в Ужгородському районі від 28 жовтня 2015 р. №14-709-0.2-5478/2-15; копію статуту ФГ ОСОБА_1І. ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копію паспорта та ідентифікаційного коду (акр. спр. 17 - 54).

15 серпня 2018 року постійна комісія по земельним та екологічним питанням Коритнянської сільської ради рекомендувала сесії сільської ради надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1,4 га для ведення фермерського господарства за адресою: вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області.

На підставі ст.ст. 26, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 12, 22, 31, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, висновків постійної комісії по земельним питанням та екології сільської ради, на пленарне засідання Двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради винесено проект рішення №497 від 30 серпня 2018 року Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки , відповідно до п. 1 якого вирішено надати дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відводу земельної ділянки з подальшою передачею її у приватну власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1 а, площею 1,4 га за адресою: вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області (акр. спр. 12).

Як вбачається з витягу з протоколу №31 Двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради від 30 серпня 2018 року, за зазначений проект рішення проголосувало 7 депутатів, проти - 1, утрималося - 5, у зв'язку з чим таке рішення прийнято не було (акр. спр. 14 - 15).

Вважаючи дане рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що перешкоджає реалізації гарантованого законодавством права кожному на землю, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ст. 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.

Чч. 1, 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Так, п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України передбачене право громадян на безоплатну передачу земельних ділянок у їх власність шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Ст. 121 ЗК України врегульовано норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Нормами ЗК України визначено, що питання відносно надання згоди на розробку проекту землеустрою у місячний строк розглядаються органом, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зазначені повноваження органів місцевого самоврядування кореспондуються також з питаннями, що віднесені до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, передбаченими ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (далі - Закон), та вирішуються виключно на пленарних засіданнях таких, серед яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, для отримання у власність спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства позивач звернувся у законодавчо встановленому порядку до уповноваженого на те органу місцевого самоврядування - Коритнянської сільської ради.

Ч. 7 ст. 118 ЗК України визначає порядок розгляду вищезазначених клопотань уповноваженим органом. Так, вказана законодавча норма передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Окрім того, ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлює, що виключною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Ч. 1 ст. 59 Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 59 Закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п.п. 4 і 16 ст. 26, п.п. 1, 29 і 31 ст. 43 та ст.ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Як вбачається з протоколу №31 Двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради від 30 серпня 2018 року, на сесію прибули депутати у кількості 11 осіб, відсутні 3 депутати. На розгляд сесії винесено проект рішення щодо надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відводу земельної ділянки з подальшою передачею її у приватну власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1 а, площею 1,4 га за адресою: вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області. За зазначений проект проголосувало 7 депутатів, проти - 1, утрималося - 5, у зв'язку з чим рішення прийнято не було (акр. спр. 14 - 15).

Разом з тим, ні в протоколі пленарного засідання Коритнянської сільської ради від 30 серпня 2018 року, ані у відзиві на позов відповідач не навів вмотивовані підстави неприйняття рішення з приводу заявленого клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Більше того, згідно з витягом з протоколу на пленарному засіданні 30 серпня 2018 року були присутні 11 депутатів з 14. За поставлене на голосування питання голосувало 13 депутатів, з яких за проголосувало 7 депутатів, 1 - проти, а 5 - утрималося, що свідчить про арифметичні помилки в підрахунку голосів депутатів під час голосування.

Надаючи оцінку правомірності відмови відповідача з цих мотивів суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавчими актами встановлено обов'язок уповноваженого органу розглянути питання відносно надання згоди на розробку проекту землеустрою результатом чого є прийняття відповідного рішення.

Ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. При цьому норми ЗК України передбачають, що суб'єкт владних повноважень може відмовити у наданні такого дозволу виключно в передбачених ст. 118 ЗК України випадках і така відмова повинна бути вмотивована.

Проте, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 жодного рішення не прийняв, чим порушив законодавчо встановлені обов'язки та права позивача. Таким чином, в даному випадку існує протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень стосовно неприйняття вмотивованого рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №520/13915/15-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Коритнянської сільської ради стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02).

Суд також критично оцінює твердження Коритнянської сільської ради відносно повторного розгляду на планерному засіданні сесії ради 29 листопада 2018 року питання надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки жодного рішення за результатами такого розгляду знову ж таки прийнято не було.

Судом встановлено, що Коритнянська сільська рада всупереч вимогам ст. 118 ЗК України не розглянула по суті заяву позивача про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою та не прийняла з цього приводу жодного рішення, тобто не виконала законодавчо встановленого обов'язку, оскільки право відступати від положень Земельного кодексу України та інших правових норм органам місцевого самоврядування не надано.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії", в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підлягає задоволенню також позовна вимога про зобов'язання Коритнянську сільську раду розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Коритнянською сільською радою не доведено правомірності неприйняття рішення на пленарному засіданні за результатами розгляду заяви позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мічуріна, буд. 15а, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Духновича, буд. 66 "В", с. Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область, 89435, код ЄДРПОУ - 04349768) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково .

2. Визнати протиправними бездіяльність Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02).

3. Зобов'язати Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Духновича, буд. 66 "В", с. Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область, 89435, код ЄДРПОУ - 04349768) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мічуріна, буд. 15а, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 528,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяОСОБА_3