Рішення

від 07.12.2018 по справі 0740/997/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/997/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області до ОСОБА_1 міської ради про скасування запису з Державного реєстру прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ :

Відділ Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 міської ради, яким з врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: Скасувати запис № 2329269 з реєстру прав на нерухоме майно, який є архівною складовою Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у відповідності до КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в загальному позовному провадженні та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.10.2003 року на підставі договору купівлі-продажу було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, що знаходиться в м. Ужгород, вул. 8-Березня, 8/39 за власником Відділом Державного департаменту України з питань виконання кримінальних покарань в Закарпатській області правонаступником якого тепер є Відділ Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області.

На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради вказану житлову квартиру було передано та відповідно прийнято у комунальну власність.

А вже 13.07.2003 року на підставі свідоцтва про право власності № 144 виданого 26.05.2004 року виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради на вказану житлову квартиру було зареєстровано право спільної сумісної власності за власниками ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Під час проведення реєстрації права спільної сумісної власності за вказаними особами, в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно та їх обтяжень, за власником відділом Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області не було видалено.

Під час ліквідації відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області було виявлено помилкою залишений запис про право власності на нерухоме майно - житлову квартиру за відділом Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Закарпатській області, який перешкоджає процесу ліквідації з формальних причин. З цих підстав, не оспорюючи право власності позивач просить скасувати запис № 2329269 з реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою Державного реєстру прав на нерухоме майно. (а.с. 24)

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Крім того відповідач ОСОБА_1 міська рада не заперечує проти задоволення позову (а. с. 31).

Згідно ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

На підставі Договору купівлі-продажу від 04.09.2003 № 4282 приватним нотаріусом ОСОБА_4 було зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2329269, а саме на квартиру, яка знаходиться в м. Ужгород, вул. 8-Березня, 8/39 за номером запису 16954 в книзі 77 за власником відділом Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Закарпатській області (а.с. 43).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 05.11.2003 року № 270 квартиру, що знаходиться в м. Ужгород, вул. 8-Березня, 8/39 прийнято у комунальну власність на підставі клопотання відділу Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Закарпатській області (а.с. 8, 44).

13.07.2003 року на підставі свідоцтва про право власності № 144 виданого 26.05.2004 року виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради вказану житлову квартиру було зареєстровано право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна за власниками ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 9-10).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - станом на 04.09.2018 року не зважаючи на перехід права власності міститься архівний запис про право власності на вказане нерухоме майно - житлову квартиру в м. Ужгороді по вул. 8-Березня 39/6 зареєстроване за відділом Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Закарпатській області (а.с. 11-13).

Судом встановлено, що об'єкт нерухомості житлова квартира за адресою м. Ужгород по вул. 8-Березня 39/6 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак запис про право власності на вказане майно містить відомості, що таке майно зареєстроване і за за відділом державного департаменту України з питань виконання покарань в Закарпатській області правонаступником якого є Відділ Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються нормами Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Відповідно до статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року (далі - Порядок № 1127).

П. 6 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до п.9 Порядку №1127 разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав. У разі, коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Пунктом 44 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 передбачено, що порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав встановлює Мін'юст.

Згідно з абз. 1,2 п. 1.3 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 №3502/5, рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках. У разі прийняття рішення державним реєстратором органу державної реєстрації прав, один примірник рішення орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом заінтересованій особі особисто або уповноваженій нею особі (далі - заявник), а другий державний реєстратор долучає до реєстраційної або облікової справи.

Відповідно до п. 2.6 цього Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пунктами 38, 39 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 передбачено, що зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка). Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У разі внесення змін у зв'язку з допущенням технічної помилки державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості: 1) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав; 2) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 3) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 4) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, у зв'язку із наявною фактично технічною помилкою в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд приходить до висновку про можливість скасування архівного запису № 2329269 про право власності на нерухоме майно, а саме на житлову квартиру в м. Ужгороді по вул. 8-Березня 39/6 зареєстроване за відділом Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Закарпатській області, оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що вказана житлова квартира зареєстрована на праві сумісної власності за ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 міською радою ще в 2003-2004р., не перебуває ні у власності ні на балансі позивача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, позиції відповідача, відсутності спору про право суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області до ОСОБА_1 міської ради про видалення запису з Державного реєстру прав на нерухоме майно - задовольнити.

Скасувати запис № 2329269 з реєстру прав на нерухоме майно, який є архівною складовою Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5