Рішення

від 26.12.2018 по справі 0940/1953/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. справа № 0940/1953/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Оушенвуд про стягнення податкового боргу в розмірі 19 189,73 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ОУШЕНВУД про стягнення податкового боргу в розмірі 19 189,73 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на день подання адміністративного позову рахується податковий борг в розмірі 19 189,73 грн., який виник в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2017 рік та штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб визначеного податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2017 №0039601205. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником не сплачена. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: "не існує".

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Пунктом 3 частини 1 статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОУШЕНВУД перебуває на обліку у Долинській ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ОУШЕНВУД подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи від 31.10.2017 року за 3 квартали 2017 року, згідно з якою сума податкового зобов`язання, яка підлягала сплаті, склала 7 231,12 грн. (а.с.23-24).

Крім того, суд зазначає, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб за 2016 рік та 1 півріччя 2017 року, про що складено акт № 8937/09-19-12-05/39789995 від 28.09.2017 (а.с.10), яким виявлено порушення ТзОВ ОУШЕНВУД термінів сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, згідно поданих податкових декларацій, чим порушено вимоги підпункту 57.1 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0039601205 від 09.10.2017 року, яким нараховано штрафну санкцію в сумі 14422,35 грн. (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, за рахунок переплати відповідачем в розмірі 2463,74 грн., проведено часткове погашення суми податкового боргу по єдиному податку, що відображено у виписці облікової картки щодо відповідача (зворотній бік а.с. 16).

Таким чином, в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань та штрафних санкцій у відповідача виник податковий борг в розмірі 19 189,73 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки ТзОВ ОУШЕНВУД (а.с.16-17).

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно із ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України).

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У главі 1 розділу XIV ПК України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.291.3.ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи відносяться - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (пп.3 п.291.4.ст.291 ПК України).

Згідно із п.293.3. ст. 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється, зокрема, у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п.294.1 ст.293 ПК України).

Відповідно до п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси ( п.295.4 ст.295 ПК України).

Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як встановлено судом, ТзОВ ОУШЕНВУД є платником єдиного податку третьої групи, та 31.10.2017 подало до Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківської області податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 3 квартали 2017 рік, в якій самостійно визначило грошові зобов'язання із єдиного податку в розмірі 7231,12 грн.

В силу вимог п. 54.1 ст.54 ПК України дане податкове зобов`язання відповідача є узгодженим.

Крім того, на підставі проведеної перевірки і винесеного податкового повідомлення-рішення №0039601205 від 09.10.2017 у відповідача, з врахуванням переплати в розмірі 2463,74 грн., станом на 28.08.2018 наявний податковий борг по сплаті єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 11 958,61 грн.

Податкове повідомлення-рішення належним чином направлене та вручене відповідачу 25.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Вказане податкове повідомлення - рішення, яким нараховано штрафні санкції відповідачем у визначеному порядку не оскаржувалось, сума штрафних санкцій у встановлені терміни самостійно ним не сплачена.

Однак, свого податкового обов'язку відповідач не виконав і допустив станом на 28.08.2018 року заборгованість по сплаті єдиного податку у загальному розмірі 19 189,73 грн. (а.с.9 ).

Відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПК України., у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 08.11.2017 за №24426-17/905, однак відповідач податковий борг не сплатив (а.с. 14).

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 19 189,73 грн., відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю Оушенвуд та за рахунок готівки, що йому належить.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Оушенвуд (код ЄДРПОУ 39789995) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 19 189 (дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень) 73 копійки, з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю Оушенвуд , та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018;

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Оушенвуд (код ЄДРПОУ 39789995) вул.Нафтовиків, 8, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77000.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1