Рішення

від 27.12.2018 по справі 0940/2001/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. №0940/2001/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О." про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О."про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 1 398 430,11 грн. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Направлене відповідачу поштове відправлення зі штампом "Судова повістка" з копією ухвали про відкриття провадження у справі, повернулося до суду з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання . В такому випадку у відповідності до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повернене поштове відправлення з повісткою невручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що повістка вручена належним чином. Наданим правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О." за результатами якої складено акт від 26.09.2014 року №7624/22-0/36296780.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі вищевказаного акту перевірки, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 15.10.2014 року за №0008052201, котрим визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 514 415 грн., (у тому числі штрафні (фінансові) санкції 102 883 грн.) та №0008062201, яким визначено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 807 500 грн. (у тому числі штрафні (фінансові) санкції 161 500 грн.) (а.с. 33-34).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.56.18 ст.56 Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку.

Так згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року по справі №804/18356/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року по справі №804/18304/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року, в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О." до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0008062201 та №0008052201 від 15.10.2014 року відмовлено. Ухвали суду апеляційної інстанції набрала законної сили 02.12.2015 року та 09.12.2015 року, відповідно (а.с. 48-63).

За таких обставин, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, вказані грошові зобов'язання є узгодженими з 02.12.2015 року та 09.12.2015 року, відповідно.

Крім того, згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Так відповідно до актів перевірки від 21.04.2016 року за №1413/12-01/36296780 та від 30.06.2016 року за №2689/12-01/36296780 податковим органом проведені перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача. За результатами вказаних перевірок податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0004871501 від 21.04.2016 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн., за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року та №0007700501 від 30.06.2016 року про застосування штрафних санкцій в сумі 4 080 грн., за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-травень 2016 року Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу, однак повернулися з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.

Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню в сумі 72 406,82 грн., а саме з податку на додану вартість в розмірі 31 544,22 грн. та з податку на прибуток в розмірі 40 862,60 грн.

Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №185-25 від 16.01.2016 року на суму 1 394 180,11 грн., однак податкові зобов'язання ним сплачені не були (а.с. 45).

Крім цього у зв'язку з частковою переплатою податкових зобов'язань в розмірі 141,71 грн., податковий борг з податку на прибуток, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 848 220,89 грн.

Таким чином, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О." з податку на додану вартість та податку на прибуток становить 1 398 430,11 грн. (550 209,22 грн. + 848 220,89 грн. = 1 398 430,11 грн.).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг від 03.09.2018 року, обліковими картками платника податку, податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов'язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О." податкового боргу в сумі 1 398 430,11 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.59.1 ст.59. ст. 95 ПКУ, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О." у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 1 398 430 (один мільйон триста дев'яносто вісім тисяч чотириста тридцять) грн. 11 коп.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 27.12.2018 року, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "В.І.В.О.", код ЄДРПОУ 36296780, вул. Вовчинецька, 225 А, м. Івано-Франківськ, 76000.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.