Рішення

від 12.11.2018 по справі 183/3852/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3852/18

№ 2/183/2613/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

27.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки площею 3,620 га, кадастровий номер 1223281000:02:020:0296, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 26 квітня 2005 року, яка прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_5, померлого 14 квітня 2004 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 03 червня 1995 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, після чого їй було присвоєне прізвище ОСОБА_7.

12 квітня 2004 року помер ОСОБА_7, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у виді земельної ділянки площею 3,620 га, кадастровий номер 1223281000:02:020:0296, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради. ОСОБА_8 на день смерті свого чоловіка проживала разом з ним, тому в розумінні ч.3,5 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. 20.04.2004 року мати позивача звернулася до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_7 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2, який пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, однак рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 13.09.2006 року йому визначено додатковий строк для подання зави про прийняття спадщини.

10 листопада 2006 року ОСОБА_2 подано заяву до новомосковської районної державної нотаріальної контори, однак свідоцтво про право на спадщину ним не було оформлено. В свою чергу, ОСОБА_8 на момент смерті свого чоловіка мала право на обов'язкову частку у спадщині, її частка у спадщині складає ? частину.

26 квітня 2005 року ОСОБА_8 померла, позивач, як спадкоємець першої черги за законом, вчасно не звернувся до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.09.2012 року йому були визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

У квітні 2018 року позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, а саме ? частки у спадщині, земельної ділянки площею 3,620 га, кадастровий номер 1223281000:02:020:0296, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району. Отримати дублікат правовстановлюючого документу на даний час не можливо, що позбавляє позивача можливості належним чином оформити свої спадкові права, тому звернулася до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 27 червня 2018 року відкрито провадження у справі. За результатами підготовчого провадження відповідною ухвалою суду справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

Представник відповідача - Василівської сільської ради відзиву на позов не подав,в судове засідання не з'явився, причина неявки суду не відома.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, відзив на позов не подав, тому суд, відповідно до вимог ст.. 280 ЦПК України, провів заочний розгляд справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду подано копію Державного акту на право власності на землю серії ЯБ № 874053, у відповідності до якого ОСОБА_5, на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації № 542 від 16.04.2004 року, передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,620 га, що розташована на території Василівської сільської ради, з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01:05:126:02941 (а.с.15).

ОСОБА_7 помер 12 квітня 2004 року, про що свідчить свідоцтво про його смерть (а.с. 12).

ОСОБА_7 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 291/2004, матеріали якої свідчать про те, що з заявою про прийняття спадщини за законом звернулася ОСОБА_8, а за заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_2, якому рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2006 року визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Даних про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 матеріали спадкової справи не містять.

ОСОБА_8 померла 26.04.2005 року, про що свідчить свідоцтво про її смерть (а.с. 13).

При цьому слід звернути увагу на те, що ОСОБА_8 на момент смерті свого чоловіка була непрацездатною, та незалежно від змісту заповіту, у відповідності до вимог ст.1241 ЦК України, успадкувала обов'язкову частку у спадщині, тобто половину частки, яка належала б кожному спадкоємцеві у разі спадкування за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, а тому обов'язкова частка ОСОБА_4 у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, за підрахунками суду складає ? частку.

Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу, єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1, про що свідчать рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2012 року, яким позивачеві визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 21), та рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2015 року, у відповідності до якого за позивачем визнане право власності на ? частину іншого спадкового майна, яке відкрилося після смерті ОСОБА_4 (а.с. 22-23).

Однак, матеріали справи містять повідомлення державного нотаріуса про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 3,620 га, кадастровий номер 1223281000:02:020:0296, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради, у зв'язку з відсутністю оригіналу документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкову земельну ділянку та відсутність відомостей щодо реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за спадкодавцем ОСОБА_4 (а.с. 24).

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми права.

Відповідно до ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, або якщо це право не визнається іншою особою.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців, на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що спадкодавець ОСОБА_7 на законних підставах набув право власності на земельну ділянку площею 3,620 га, кадастровий номер 1223281000:02:020:0296, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія державного акту, досліджена раніше, та довідка Відділу у ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.04.2018 року (а.с. 20).

Встановлені обставини щодо прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 дають суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_8, маючи право на обов'язкову частку у спадщині, правомірно набула право власності на ? частину земельної ділянки площею 3,620 га, кадастровий номер 1223281000:02:020:0296, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради, однак не оформила своїх спадкових прав, а тому до складу спадщини, яка виникла після її смерті входить ? частина зазначеної вище земельної ділянки.

Відсутність державної реєстрації права власності на спадкове майно не припинили прав спадкодавця ОСОБА_4 на ? частину спірної земельної ділянки.

В свою чергу, державний нотаріус ОСОБА_3 районної нотаріальної контори ОСОБА_9 правомірно прийняла рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і тому позивач позбавлений можливості оформити спадкове майно, інакше, як в судовому порядку.

Між тим, у відповідності до ст.392 ЦК України у разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Аналізуючи викладе, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та має бути задоволений, до позивача, відповідно до вимог ст.1216 ЦК України, перейшли всі права спадкодавця ОСОБА_4, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, однак не оформила своїх спадкових прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,76,81,89,263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на ? частину земельної ділянки площею 3,620 га, кадастровий номер 1223281000:02:020:0296, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 26 квітня 2005 року, яка прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_5, померлого 14 квітня 2004 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.