Справа № 214/6563/18
2/214/2967/18
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
26 грудня 2018 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гриня Н.Г.,
секретаря судового засідання - Печарник З.І.,
за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства Юніверсал ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаним позовом, який 24.10.2018 уточнила, в якій просила суд стягнути з ТОВ Юніверсал ОСОБА_2 (Відповідач) на її користь заборгованісті по заробітній платі в розмірі 14 952,91 грн. із послідуючим утриманням всіх податків і обов'язкових платежів, середнього заробітку за час затримки у розмірі 101 646,20 грн. з послідуючим утриманням всіх податків і обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона з 30.09.2016 року працювала у відповідача на посаді референта відділу адміністрації, а 26.12.2016 року її було звільнено на підставі ч.1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін, про що було внесено відповідний запис до трудової книжки. За період своєї роботи з 30.09.2016 р. по 26.12.2016 р. жодного разу не отримувала заробітну плату. Крім того, в день ї звільнення з нею не було проведено розрахунок і їй не виплатили суму, що належить їй. Вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогами надати довідку про роботу із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, виплатити всю суму, що їй належить, Однак, всі конверти повертались із відміткою за закінченням терміну зберігання , не знаходиться . 30.05.2018 року вона отримала виписку за формою ОК-7, враховуючи яку заборгованість по заробітній платі становить 14 952,91 грн. Середньоденна заробітна плата становить 232,60 грн. Середній заробіток за час затримки в період з 27.12.2016 р. по 30.09.2018 р. становить 101 646,20 грн.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.10.2018 року вище вказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач до залу судового засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, щодо заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch ) про що в матеріалах справи маються поштові повернення. Про поважність причини неявки суд не повідомив.
Керуючись ст. 280 ЦПК України , суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки позивача, за відсутності відповідачів і постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Установлено, що згідно наказу №52 від 30.09.2016 року позивача було прийнято на посаду референта відділу реєстрації 03.10.2016 року (а.с. 16 ) та 26.12.2016 р. звільнена з роботи за угодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП згідно наказу №77 від 26.12.2016 р. (а.с. 17), що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці (а.с.15-18).
Згідно з довідки Пенсійного фронду України (форма ОК-7) заробітна плата, яка нараховувалась позивачу за жовтень-грудень 2016 року становить 14952, 91 грн. (5000+5000-4952,91), з утриманням всіх податків та зборів і обов'язкових платежів (а.с. 19).
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України .
Згідно з ст.116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніш наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України , тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У день звільнення позивач не працювала і вказана обставина не заперечується сторонами. Судом встановлено, що за весь час роботи позивач не отримувала заробітну плату та на момент звільнення відповідачем так і не було проведено повного розрахунку із позивачем.
На неодноразові звернення позивача відповідач не реагує (а.с. 8-14), вся кореспонденція повертається.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці ,установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому суд зазначає, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, оскільки згідно з положеннями ч.2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи викладене, суд вважає, що, оскільки позивачу не були виплачена заробітна плата та всі належні їй суми у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України , то наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та задоволення позовних вимог частково.
Правила обчислення середнього заробітку передбачені ч.2 ст.235 КЗпП України, ст.27 Закону України Про оплату праці та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).
З урахуванням вимог абз. 3 п. 2 Порядку № 100 , середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2016 року позивач була звільнена, тому останніми календарними місяцями роботи є жовтень-листопад 2016 року.
Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
З матеріалів справи вбачається, що заробітна плата позивача за останні два календарних місяці, що передували звільненню, склала за жовтень 2016 року 5000 грн.00 коп. та за листопад 2016 року 5000 грн. 00 коп., у жовтні-липні позивачем було відпрацьовано 43 робочих днів. Тобто її середньоденна заробітна плата становить 232 грн.56 коп. (5000 грн.00 коп. + 5000 грн.00 коп.: 43 робочих годин за жовтень-листопад = 232 грн.56 коп.).
Із дня звільнення позивача по день постановлення рішення, а саме з 26.12.2016 року по 26.12.2018 року минуло 500 робочих днів.
А тому до стягнення підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 116 275 грн.00 коп. (500 робочих днів х 232 грн.56 коп.)
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість по заробітній платі з 03.10.2016 року, оскільки є дата є датою прийняття на роботу, а не 30.09.2016 року як зазначено у позовній заяві по 26.12.2016 року в розмірі 14 952,91 та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 116 275 грн. 00 коп. з утриманням всіх податків і обов'язкових платежів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1312 грн. 28 коп.
Керуючись ст.ст. 97 , 116 , 117 КЗпП України , ст.ст. 81 , 141 , 228-229 , 280-284 , 288 ЦПК України , суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства Юніверсал ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал ОСОБА_2 , ідентифікаційний код 39876904, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256 на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1:
-заборгованість по заробітній платі в розмірі 14 952 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 91 коп., з утриманням всіх податків і обов'язкових платежів;
- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 116 275 (сто шістнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп., з утриманням всіх податків і обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал ОСОБА_2 , ідентифікаційний код 39876904, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256 на користь держави судовий збір у розмірі 1312 (одна тисяча триста дванадцять) грн. 28 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його складання.
Повний текст рішення складено 26.12.2018 року.
Суддя Н.Г. Гринь
Суд | Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2018 |
Оприлюднено | 29.12.2018 |
Номер документу | 78847198 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
Гринь Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні