Рішення

від 27.12.2018 по справі 1340/5676/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5676/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Жовковська Ю.В.

з участю представників

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - Гавриляк Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі ОДПІ) Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2015 року №746-17 та податкової вимоги форми Ф від 04.11.2015 року №4366-23.

Позивач в позовній заяві стверджує, що виходячи з положень підп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України та враховуючи те, що рішення органу місцевого самоврядування стосовно введення транспортного податку не могло бути оприлюдненим до 15.07.2014 року, то не можуть бути визнані обов'язкові до сплати у 2015 році встановлені ним податки, в тому числі транспортний.

Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Відповідач в письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає, що транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм ст.267 ПК України, починаючи з 01.01.2015 року, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити вважає, що оскаржувані акти індивідуальної дії прийняті правомірно та є законним.

Ухвалою від 29.11.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Сторонами не заперечується, що позивач була власником транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 150, з об'ємом двигуна 3956 см куб, 2010 року випуску.

ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступником якої являється позивач, прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року за №746-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. 00 коп.

На підставі вищенаведеного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом було надіслано податкову вимогу форми Ф від 04.11.2015 року №4366-23.

Позивач не погодившись з визначенням податкового зобов'язання оскаржив згадане податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 та підп.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України, транспортний податок з фізичних осіб відноситься до місцевих податків.

Одним із принципів податкового законодавства згідно положень підп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України є стабільність, зміст якого полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Дана норма кореспондується з положеннями підп.12.3.4 п.12.3 ст.12 цього ж Кодексу, згідно якої рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Частиною 1 статті 3 БК України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

При цьому, судом взято до уваги позицію Європейського суду у справіYvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office ) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обгрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при внесенні змін до порядку оподаткування (принцип стабільності податкового законодавства), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

В той же час, контролюючим органом не було надано доказів того, що відповідним органом місцевого самоврядування приймалося та оприлюднювалося рішення у 2014 році про встановлення ставки транспортного податку на 2015 рік.

При цьому, судом встановлено, що Львівська міська рада ухвалою від 14.01.2016 року за №121 Про внесення змін до ухвали міської ради від 19.01.2015 року за №4263 Про затвердження положення про транспортний податок виклала у новій редакції Положення про транспортний податок.

А відтак, враховуючи наведені норми, практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що обов'язок зі сплати транспортного податку у 2015 році у фізичних осіб був відсутній.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 року у справі №803/1847/16, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому, у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України, суд кваліфікує такі дії суб'єкта владних повноважень як визнання позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, є підставними та обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Як наслідок підлягає задоволенню також вимога про визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми Ф від 04.11.2015 року №4366-23, оскільки остання була прийнята на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому дана вимога є похідною.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року за №746-17 та податкову вимогу форми Ф від 04.11.2015 року №4366-23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39507856) на користь ОСОБА_4 (смт.АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 грудня 2018 року.

Суддя В.Я.Мартинюк