Ухвала

від 28.12.2018 по справі 813/7788/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/7788/14

У Х В А Л А

з питань відводу

28 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження заяву приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод про відвід судді Брильовського Р.М. у справі № 813/7788/14 за позовом Державної служби геології та надр України до приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод про анулювання спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2018 приватне акціонерне товариство Олеський завод мінеральних вод звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про відвід судді Брильовського Р.М. у справі № 813/7788/14 за позовом Державної служби геології та надр України до приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод (надалі - ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод , відповідач) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4303 від 19.07.2007. На обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що у сторони є сумніви щодо неупередженості або об'єктивності судді Брильовського Р.М. при розгляді цієї справи, оскільки суддя ухвалив дві протилежні за змістом ухвали. Так, 19.10.2017 Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Брильовського Р.М. прийняв ухвалу, якою позовну заяву Державної служби геології та надр України до ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод про анулювання спеціального дозволу залишив без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого КАС України 15-тиденного строку звернення до суду. У цій же справі 06.12.2018 суд у складі судді Брильовського Р.М. дійшов висновку, що позивач строк звернення до суду не пропустив, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод про залишення позовної заяви без розгляду - відмовив. При цьому заявник стверджує, що суддя Брильовський Р.М. помилково витлумачив позицію Верховного Суду у цій справі, яка полягала у необхідності надання належної відповіді доводам позивача, а не в ухваленні протилежного судового рішення. На підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України заявник просить відвести суддю Львівського окружного адміністративного суду Брильовського Р.М. від розгляду справи № 813/7788/14.

Оскільки суд під головуванням судді Брильовського Р.М. вважав заяву про відвід необґрунтованою, таку передано на розгляд іншого судді. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018 року заяву про відвід судді передано на розгляд судді Москалю Р.М.

Суд при вирішенні заяви ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод про відвід судді керується такими нормами КАС України:

підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України, зокрема суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 4 частини першої статті 36 КАС України). Порядок вирішення заявленого відводу визначений статтею 40 КАС України. Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами розгляду заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина дванадцята статті 40 КАС України).

Суд проаналізував аргументи ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод та вважає їх такими, що не підтверджують упередженість чи необ'єктивність головуючого судді.

Так, 12.10.2017 відповідач ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод подало до суду клопотання у справі №813/7788/14 про залишення без розгляду адміністративного позову Державної служби геології та надр України. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач пропустив передбачений законодавством строк звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру. Суд під головуванням судді Брильовського Р.М. дійшов висновку про обґрунтованість поданого відповідачем клопотання та ухвалою від 19.10.2017 залишив без розгляду позовну заяву Державної служби геології та надр України до ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод про анулювання спеціального дозволу.

Державна служба геології та надр України не погодилась з ухвалою суду від 19.10.2017 та оскаржила її в апеляційному порядку. Львівський апеляційний адміністративний постановою від 16.01.2018 залишив цю ухвалу без змін.

За наслідками розгляду касаційної скарги Державної служби геології та надр України Верховний Суд скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 в цій справі скасував; вказав на недоліки судового розгляду, що призвели до скасування ухвали та скерував справу № 813/7788/14 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

08.11.2018 ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод знову подало клопотання про застосування наслідків пропущення строку звернення до суду та залишення позовної заяви Державної служби геології та надр України без розгляду. За результатами розгляду цього клопотання та з урахуванням положень ухвали Верховного Суду від 31.05.2018 суд під головуванням судді Брильвського Р.М. 06.12.2018 прийняв ухвалу про відмову ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду. Доводи відповідача на обґрунтування відводу судді Брильовського Р.М. фактично зводяться до незгоди з ухвалою судді від 06.12.2018; заявник в інший спосіб тлумачить вказівки ухвали Верховного Суду від 31.05.2018 та з цих мотивів вважає, що суддя помилково прийняв рішення про відмову в задоволенні його повторної заяви про залишення позову Державної служби геології та надр України без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Незгода відповідача ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод з ухвалою суду про відмову в задоволенні його клопотання може бути одним із доводів апеляційної скарги на рішення суду по суті спору, а не підставою для відводу головуючого судді. Твердження заявника про прийняття суддею протилежних за змістом рішень в одній справі не заслуговує на увагу, оскільки скасування ухвали про залишення позову без розгляду в силу положень КАС України не є підставою для передачі справи на розгляд суду в іншому складі, а отже процесуальний закон допускає таку можливість.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 Олеський завод мінеральних вод про відвід головуючого судді Брильовського Р.М. є безпідставною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 241, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

відмовити в задоволенні заяви приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод про відвід судді Брильовського Р.М. у справі № 813/7788/14 за позовом Державної служби геології та надр України до приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод про анулювання спеціального дозволу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Москаль Р.М.