8.1
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
26 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2261/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Секірської А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання: Вакуленка А.В.,
представників сторін: не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Станично-Луганського районного центру зайнятості до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.05.018 № НОМЕР_1,
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Станично-Луганський районний центр зайнятості (далі - Позивач, Станично - Луганський РЦЗ) із позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати повністю рішення ГУ ДФС у Луганській області від 21.05.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 3230,51 грн, у тому числі штраф у розмірі 1900,31 грн (10% до 01.01.2015 за період з 22.07.2014 по 29.09.2014) та нараховану пеню у розмірі 1330,20 грн (0,1% суми недоїмки).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДФС у Луганській області у відношенні Станично-Луганського РЦЗ прийнято рішення № НОМЕР_1 від 21.05.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 3230,51 грн, та нарахована пеня у розмірі 1330,20 грн.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню з огляду на таке.
Станично-Луганський РЦЗ зареєстрований за адресою: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Дубравна, будинок 35. На час прийняття відповідачем рішення, населений пункт смт. Станиця Луганська є територією, де проводиться антитерористична операція відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Відповідно до пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Крім цього, Станично-Луганський РЦЗ та УДКСУ у Станично-Луганському районі в період з липня по 30 вересня 2014 року знаходились у вимушеному простої через ситуацію, яка склалась у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, що унеможливило своєчасне перерахування єдиного внеску. Після виходу центру зайнятості з простою, у вересні 2014 року єдиний внесок був сплачений в повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.07.2018 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України у сумі 1762 грн (арк.спр. 40-41).
13.08.2018 позивач усунув недоліки позовної заяви (арк.спр.43).
Ухвалою суду від 14.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (арк. спр. 1-2).
Ухвалою суду від 05.09.2018 зупинено провадження у справі № 1240/2261/18 за позовом Станично-Луганського районного центру зайнятості до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.05.018 № НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 (арк. спр. 93-94).
Ухвалою суду від 23.11.18 поновлено провадження у справі (арк. спр. 62).
Ухвалою суду від 05.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (арк. спр. 111).
У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі (арк. спр. 118) та відповідь на відзив від 04.09.2018 (арк. спр. 85-87), у якій, зокрема, зазначив, що на час прийняття відповідачем спірного рішення населений пункт смт. Станиця Луганська є територією, де проводилась антитерористична операція. Однак, відповідач залишив поза увагою той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення закону. Станично-Луганський РЦЗ підпадає під застосування розділу 8 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, у силу тієї обставини, що він перебуває на обліку в податковому органі, розміщеному на території населеного пункту, включеного до відповідного переліку, затвердженого КМУ. Отже, посилання податкового органу на неподання позивачем заяви про звільнення від обов'язків, передбачених законом № 2464, а також не підтвердження центром зайнятості настання форс-мажорних обставин не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву від 05.12.2018 за вх. № 37327/2018 про розгляд справи без його участі (арк. спр. 108) та відзив від 03.09.2018 за вх. № 20913/2018, у якому заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.
Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та, відповідно до чинного законодавства, несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі.
Станично-Луганським РЦЗ було несвоєчасно сплачено єдиний внесок за червень 2014 року по строку сплати 22.07.2014, а фактично сплачено 29.09.2014 у сумі - 19003,10 грн. Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску підтверджується даними інтегрованої картки з єдиного внеску Станично-Луганського РЦЗ за 2014 рік. За таких обставин, на підставі частини десятої та пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону № НОМЕР_2 ДФС у Луганській області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.05.2018 за № НОМЕР_1, яким застосовані штрафні санкції на суму 1900,31 грн та нарахована пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу у розмірі 1330,20 грн на загальну суму 3230,51 грн. Кількість днів затримки сплати, період та сума застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені детально відображена у розрахунку штрафної санкції до рішення ГУ ДФС у Луганській області від 21.05.2018 за № НОМЕР_1. Позивачем не заперечується факт несвоєчасної сіпати єдиного внеску, спірним питанням відповідно до змісту позову є виключно правомірність застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску платникам, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих па території населених пунктів, де проводи твоя антитерористична операція.
Враховуючи законодавчі норми, штрафні санкції та пеня по єдиного внеску донараховані Станично-Луганському РЦЗ рішенням від 21.03.2018 за № НОМЕР_1 є одним з видів відповідальності за порушення Закону № 2464, контроль за яким покладено на органи ДФС України.
У відповідності до вимог статті 10 Закону № 1669 єдиним належним та достатнім документом для звільнення Позивача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є сертифікат Торгово - промислової палати України про настання форс- мажорних обставин.
Виходячи з вищезазначених норм Закону №1669 та Закону № 2464, можна зробити висновок, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків не застосовуються до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО та не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО, подали до фіскального органу заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України.
Станом на теперішній час Станично-Луганський РЦЗ не надав до органу доходів і зборів за основним місцем обліку відповідну заяву про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 та сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин.
За таких обставин, на думку відповідача, Станично-Луганський РЦЗ повинен був своєчасно та в повному обсязі сплачувати нарахування по єдиному внеску за червень 2014 року. У зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску в зазначений період ГУ ДФС у Луганській області правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 21.05.2018 за № НОМЕР_1.
На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що Станично-Луганський районний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 20188477), зареєстрований у якості юридичної особи 14.09.1998, 16.02.2007 за № 1376 120 0000 000392, місцезнаходження юридичної особи: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Дубравна, б. 35, перебуває на обліку в Станично-Луганській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Луганській області як платник податків та платник єдиного внеску, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.11.2017 (арк. спр. 10-11).
21.05.2018 ГУ ДФС у Луганській області прийняло рішення № НОМЕР_1, яким застосувало штрафні санкції у розмірі 1900,31 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахувало пеню у розмірі 1330,20 грн (арк. спр. 12).
13.06.2018 позивач направив до Державної фіскальної служби України скаргу від № 27/01-516, у якій просив скасувати оскаржуване рішення (арк. спр. 14-16).
ДФС України рішенням від 16.07.2018 № 12488/5/99-9-11-02-02-25 залишено рішення ГУ ДФС у Луганській області від 21.05.2018 № НОМЕР_1 без змін, а скаргу Станично-Луганського РЦЗ - без задоволення (арк. спр. 31-33).
Також судом установлено, що наказом Луганського обласного центру зайнятості від 03.07.2014 № 61 Про час простою оголошено про початок простою з 03.07.2014 в Станично - Луганському РЦЗ (арк.спр. 22-23).
Наказом Луганського обласного центру зайнятості від 17.09.2014 № 92 Про виплату заробітної плати працівникам Луганської обласної служби зайнятості , зокрема, у зв'язку з відсутністю активних бойових дій, які становили загрозу життю та здоров'ю людей, оголошено з 08.09.2014 в Луганському, Алчевському, Антрацитівському, Брянківському, Кіровському, Краснодонському, Краснолуцькому, Первомайському, Ровеньківському, Свердловському, Стаханівському, Лутугинському, Перевальському та Станично - Луганському центрах зайнятості простій не з вини працівників з оплатою праці дві третини посадового окладу (арк.спр. 24-26).
Наказом Луганського обласного центру зайнятості від 29.09.2014 № 99 припинено простій з 01.10.2014 в Станично - Луганському РЦЗ (арк.спр. 27-28).
Листом УДКС у Станично - Луганському районі Луганської області від 12.06.2018 № 03-20/604 підтверджується, що за період з 01.07.2014 по 01.10.2018 рух коштів по рахунку Станично - Луганського РЦЗ відбувся лише 29.08.2014 - зарахування коштів від Державного центру зайнятості у сумі 66800,00 грн з призначенням платежу Перерахування коштів для центру зайнятості зг. Розподілу коштів на фінансування органів ДСЗ . У зв'язку з відсутністю електроенергії, проведенням активної фази АТО та згідно наказу ДКСУ від 30.07.2014 Про встановлення простою територіальних органів Державної казначейської служби України управління казначейства у Станично - Луганському районі перебувало у вимушеному простої з 01.08.2014 по 01.10.2014, тому рахунки клієнтів на видаток тимчасово не обслуговувались. З 01.10.2014 роботу управління поновлено та рух коштів по рахунку Станично - Луганського РЦЗ відновлено (арк.спр. 29).
Також згідно листа від 12.06.2018 № 03-20/603 УДКСУ у Станично - Луганському районі Луганської області, управління з 01.07.2014 було відключене від системи електронних платежів через технічну неможливість функціонування (відсутність електроенергії, активна фаза АТО), крім того, згідно наказу ДКСУ від 30.07.2014 Про встановлення простою територіальних органів Державної казначейської служби України управління перебувало у вимушеному простої з 01.08.2014 по 01.10.2014, а з 01.10.2014 роботу управління поновлено (арк.спр. 30).
Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступного.
Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Оскільки дана адміністративна справа є типовою до зразкової справи № 812/291/18, суд вважає за необхідне розглянути її у письмовому провадженні, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 30 березня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:
9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .
Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.
Селище міського типу Станиця Луганська Луганської області, на території якого розташовані Станично-Луганська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, та Головне управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, яке прийняло спірне рішення, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).
З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 21 травня 2018 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 22 липня 2014 року до 29 вересня 2014 року, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.
Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22 липня 2014 року до 29 вересня 2014 року є протиправним.
Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Суд виходить з того, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.
Безпідставними є також посилання податкового органу на неподання позивачем у порядку Закону № 2464-VІ заяви про звільнення від обов'язків, передбачених цим Законом, з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.
Доводи податкового органу щодо ненадання позивачем контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в період 2014-2015 років, є неприйнятними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ, який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Станично-Луганського районного центру зайнятості підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 21.05.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 3230,51 грн у тому числі штраф у розмірі 1900,31 грн та нараховану пеню у розмірі 1330,20 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судових збір у сумі 1762 грн відповідно до платіжного доручення № 475 від 06.08.2018.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем - платником єдиного внеску.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Станично-Луганського районного центру зайнятості (код за ЄДРПОУ 20188477, місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Дубравна, б. 35) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області (код за ЄДРПОУ 39591445, місцезнаходження: 93400,Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) від 21.05.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 3230,51 грн у тому числі штраф у розмірі 1900,31 грн та нараховану пеню у розмірі 1330,20 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь Станично-Луганського районного центру зайнятості витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 грудня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2018 |
Оприлюднено | 29.12.2018 |
Номер документу | 78848175 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
А.Г. Секірська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні