Рішення

від 20.12.2018 по справі 813/2624/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/2624/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 до Державної фіскальної служби України, Головного Управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 (79024, м.Львів, вул.Волинська, 10) (далі - ТзОВ Диференціал-4 , позивач) до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл.Львівська, 8) (далі - ДФС України, відповідач-1) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою суду від 27.06.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.07.2018.

23.07.2018 у зв'язку з відрядженням судді підготовче засідання не відбулось, повідомлено сторони про проведення підготовчого засідання 13.09.2018.

13.09.2018 відкладено судове засідання на 19.09.2018 за клопотання представника позивача для надання заяви про уточнення позовних вимог.

17.09.2018 представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог. Ухвалою від 19.09.2018 така заява прийнята до розгляду, залучено співвідповідачем Головне управління ДФС у Львівській області (79035, м.Львів, вул. Стрийська, 35) (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач-2) та зобов'язано відповідачів подати суду відзив на позовну заяву.

03.10.2018, 23.10.2018 та 08.11.2018 судові засідання відкладались за клопотанням позивача та відповідачів для подання уточнення позовних вимог та відзиву на позовну заяву. 01.11.2018 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. В підготовчому судовому засіданні 27.11.2018 представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду 27.11.2018 підготовче провадження по даній справі закрито та призначено її розгляд по суті на 14.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних ряд податкових накладних, зокрема: від 14.03.2018 №39, від 12.03.2018 №30, від 12.03.2018 №31, від 15.03.2018 №42, від 13.03.2018 №36, від 14.03.2018 №38, від 15.03.2018 №41, від 16.03.2018 №46, від 16.03.2018 №45, від 16.03.2018 №48, від 19.03.2018 №51, від 21.03.2018 №60, від 21.03.2018 №61, від 09.03.2018 №28, від 09.03.2018 №27, від 09.03.2018 №29, від 07.03.2018 №19, від 08.03.2018 №20, від 08.03.2018 №21, від 08.03.2018 №23, від 13.03.2018 №33, від 13.03.2018 №35, від 14.03.2018 №37, від 15.03.2018 №40, від 16.03.2018 №47, від 20.03.2018 №54, від 20.03.2018 №55, від 21.03.2018 №58, від 15.03.2018 №44, від 20.03.2018 №56, складених у зв'язку із проведенням господарських операцій з ТзОВ Актіон Україна . Проте, згідно з отриманими від податкового органу електронними квитанціями, реєстрацію таких податкових накладних було зупинено та повідомлено ТзОВ Диференціал-4 , що ці податкові накладні відповідають вимогам оцінки критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати копії документів та пояснення, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

На виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач направив до ДФС України усі необхідні документи (зокрема: договори, видаткові накладні на придбання та відчуження товару) та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію яких зупинено. Однак, рішеннями Комісії ГУ ДФС у Львівській області від 03.05.2018 №676023/38958383, від 04.05.2018 №679944/38958383, №679949/38958383; №679967/38958383, №679956/38958383, №680009/38958383, №680021/38958383, №680064/38958383, №679989/38958383, №679982/38958383, №679962/38958383, №679974/38958383, №680039/38958383, №679896/38958383, №679997/38958383, №680033/38958383, від 19.10.2018 №959379/38958383, №959363/38958383, №959367/38958383, №959368/38958383, №959345/38958383, №959365/38958383, №959373/38958383, №959376/38958383, №959377/38958383, №959386/38958383, №959374/38958383, №959369/38958383, №959381/38958383, №959371/38958383 позивачу було відмовлено у реєстрації таких податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування.

Позивач вважає, що ним подано достатньо первинних документів, якими підтверджується реальність господарських операцій, відповідачі жодним чином не обґрунтували правомірність відмови у реєстрації податкових накладних. Тому, не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідачів наголосив, що оскаржувані рішення прийнято Комісією ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Представник зазначив, що причиною відмови у реєстрації податкових накладних було ненадання в повному обсязі належних копій первинних документів, що підтверджують придбання та відчуження товару позивачем.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

16.06.2017 між ТзОВ Диференціал-4 (Постачальник) та ТзОВ Актіон Україна (Покупець) укладено договір поставки №16-06/17. Згідно з умовами цього договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах договору. Товар поставляється на умовах DDP (склад покупця). Здача-приймання товару за кількістю та якістю та перехід права власності здійснюється сторонами в момент приймання товару на складі Покупця за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 329. З урахуванням місцезнаходження складських приміщень Постачальника та Покупця за однією і тією ж адресою відвантаження та отримання товару відбувається без складання товарно-транспортних накладних.

Ціна товару, що передається у власність Покупцеві, вказується у видаткових накладних, які надаються Постачальником для проведення оплати. Сторони узгодили, що оплата за поставлений товар проводиться Покупцем на рахунок Постачальника до 31.12.2018.

На виконання умов вказаного договору позивачем передано, а ТзОВ Актіон Україна отримано товарно матеріальні цінності (труби, електроди, хомути ремонтні, техпластини, клапани, люки каналізаційні, та ін.), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №РН-0000041 від 14.03.2018, №РН-0000044 від 15.03.2018, №РН-000050 від 16.03.2018, №РН-0000033 від 09.03.2018, №РН-0000039 від 13.03.2018, №РН-0000024 від 07.03.2018, №РН-0000047 від 15.03.2018, №РН-0000037 від 13.03.2018, №РН-0000058 від 20.03.2018, №РН-0000061 від 21.03.2018, №РН-0000026 від 08.03.2018, №РН-0000027 від 08.03.2018, №РН-0000025 від 08.03.2018, , №РН-0000034 від 12.03.2018, №РН-0000054 від 19.03.2018, №РН-0000059 від 20.03.2018, №РН-0000064 від 21.03.2018, №РН-0000063 від 21.03.2018, №РН-0000031 від 09.03.2018, №РН-0000035 від 12.03.2018, №РН-0000040 від 13.03.2018, №РН-0000042 від 14.03.2018, №РН-0000043 від 14.03.2018, №РН-0000045 від 15.03.2018, № РН-0000048 від 16.03.2018, №РН-0000046 від 15.03.2018, №РН-0000032 від 09.03.2018, №РН-0000049 від 16.03.2018, №РН-0000051 від 16.03.2018.

Вказані вище товарно-матеріальні цінності придбані позивачем у ТзОВ Топтранс Плюс , що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору поставки №12-01/16 від 01.12.2016, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження придбання та наявності на складі вказаних вище товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до матеріалів справи копії інвентаризаційної відомості залишків товарів на складі станом на 01.03.2018 та товарних звітів.

Передача товару від ТзОВ Диференціал-4 до ТзОВ Актіон Україна здійснювалась за адресою складських приміщень по вул. Шевченка, 329 у м.Львові, які використовуються вказаними підприємствами на підставі договорів оренди нежитлових приміщень, копії яких долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з відвантаженням товару позивачем в березні 2018 року складено та передано на реєстрацію податкові накладні від 14.03.2018 №39, від 12.03.2018 №30, від 12.03.2018 №31, від 15.03.2018 №42, від 13.03.2018 №36, від 14.03.2018 №38, від 15.03.2018 №41, від 16.03.2018 №46, від 16.03.2018 №45, від 16.03.2018 №48, від 19.03.2018 №51, від 21.03.2018 №60, від 21.03.2018 №61, від 09.03.2018 №28, від 09.03.2018 №27, від 09.03.2018 №29, від 07.03.2018 №19, від 08.03.2018 №20, від 08.03.2018 №21, від 08.03.2018 №23, від 13.03.2018 №33, від 13.03.2018 №35, від 14.03.2018 №37, від 15.03.2018 №40, від 16.03.2018 №47, від 20.03.2018 №54, від 20.03.2018 №55, від 21.03.2018 №58, від 15.03.2018 №44, від 20.03.2018 №56.

Згідно з електронними квитанціями, отриманими позивачем до кожної податкової накладної, реєстрація таких податкових накладних була зупинена податковим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Для всіх вказаних вище податкових накладних підставою для зупинення їх реєстрації була встановлена податковим органом відповідність таких податкових накладних вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивачем було подано до податкового органу копії первинних документів, які підтверджують придбання та відчуження вказаного в податкових накладних товару, що стверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних.

Комісією ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 03.05.2018 №676023/38958383, від 04.05.2018 №679944/38958383, №679949/38958383; №679967/38958383, №679956/38958383, №680009/38958383, №680021/38958383, №680064/38958383, №679989/38958383, №679982/38958383, №679962/38958383, №679974/38958383, №680039/38958383, №679896/38958383, №679997/38958383, №680033/38958383, від 19.10.2018 №959379/38958383, №959363/38958383, №959367/38958383, №959368/38958383, №959345/38958383, №959365/38958383, №959373/38958383, №959376/38958383, №959377/38958383, №959386/38958383, №959374/38958383, №959369/38958383, №959381/38958383, №959371/38958383 про відмову в реєстрації вказаних вище податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних комісією вказано неподання позивачем копій первинних документів щодо постачання товарів, зберігання і транспортування, складських документів (інвентаризаційних описів), а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з такими рішеннями, відповідача-2 позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема ст.92 ч.2 п.1 зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Згідно з статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п.п. а , б п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами норми п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 та п.200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 вказаного Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року (далі - Порядок).

Так, згідно з п.5-6 Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту квитанцій по податкових накладних, що є предметом спору випливає, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність вказаних податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку закріплено, що комісії Головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України ;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Зі змісту квитанцій встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Згідно з п. 15 Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Також, відповідно до п.14 зазначеного Порядку, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є (п.21 Порядку):

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд встановив, що позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів по господарських операціях з постачальником ТзОВ Топтранс Плюс , а також з покупцем - ТзОВ Актіон Україна , які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що позивачем не було надано розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків щодо оплати за поставлений товар, оскільки, згідно з п.3.2 Договору №16-06/17 від 16.06.2017, між позивачем та ТзОВ Актіон Україна плата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника до 31.12.2018 або в інший спосіб, передбачений законодавством. Спірні податкові накладні були складені позивачем за правилами першої події - по факту відвантаження товару. Тобто в даному випадку, на момент подачі повідомлення з підтверджуючими документами не було банківських виписок, які підтверджують оплату ТзОВ Актіон Україна за поставлений товар. Встановлення сторонами договору поставки вказаного строку оплати товару не суперечить законодавству та не свідчить про відсутність факту відвантаження такого товару. Крім того, судом враховано, що складські приміщення, які використовуються позивачем та Покупцем за договором в їх господарській діяльності знаходяться поруч, а тому для транспортування такого товару з оформленням товарно-транспортних накладних в даному випадку немає необхідності.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складено податкові накладні.

З огляду на долучені контролюючому органу документи з поясненнями по факту відмови в реєстрації кожної спірної податкової накладної, а саме: договору поставки №12-01/16 від 01.12.2016; договору поставки № 16-06/17 від 16.06.2017; видаткових накладних на отримання та видаткових накладних на відвантаження товару; договорів оренди складських приміщень; інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей по складу; товарних звітів; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, тощо, суд приходить до переконання, що оскаржувані рішення суперечать як нормам Податкового кодексу України, так і Постанові КМ України №117 від 21.02.2018.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТзОВ Актіон Україна , відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

У зв'язку із вказаним, суд вважає, що оскаржені рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного отримання, суд зазначає таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Таке ж формулювання резолютивної частини судового рішення узгоджується з приписами п.п.201.16.4 ст.201 ПК України, згідно з яким визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на висновок суду щодо протиправності рішень відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов'язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18.

Положення ч.1 ст.9 КАС передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачами, як cуб'єктами владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій та прийнятих рішень, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог ТзОВ Диференціал-4 , суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 до Державної фіскальної служби України, Головного Управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного Управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 03.05.2018 року №676023/38958383 , від 04.05.2018р. №679944/38958383, від 04.05.2018р. №679949/38958383; №679967/38958383, №679956/38958383 від 04.05.2018р., №680009/38958383 від 04.05.2018р., №680021/38958383 від 04.05.2018р., №680064/38958383 від 04.05.2018р., №679989/38958383 від 04.05.2018р., №679982/38958383 від 04.05.2018р., №679962/38958383 від 04.05.2018р., №679974/38958383 від 04.05.2018р., №680039/38958383 від 04.05.2018р., №679896/38958383 від 04.05.2018р., №679997/38958383 від 04.05.2018р., №680033/38958383 від 04.05.2018р., №959379/38958383 від 19.10.2018р., №959363/38958383 від 19.10.2018р., №959367/38958383 від 19.10.2018р., №959368/38958383 від 19.10.2018р., №959345/38958383 від 19.10.2018р., №959365/38958383 від 19.10.2018р., №959373/38958383 від 19.10.2018р., №959376/38958383 від 19.10.2018р., №959377/38958383 від 19.10.2018р., №959386/38958383 від 19.10.2018р., №959374/38958383 від 19.10.2018р., №959369/38958383 від 19.10.2018р., №959381/38958383 від 19.10.2018р., №959371/38958383 від 19.10.2018р. про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, поданих ТзОВ Диференціал-4 .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.03.2018 року №39, від 12.03.2018 року №30, від 12.03.2018 року №31, від 15.03.2018 року №42, від 13.03.2018 року №36, від 14.03.2018 року №38, від 15.03.2018 року №41, від 16.03.2018 року №46, від 16.03.2018 року №45, від 16.03.2018 року №48, від 19.03.2018 року №51, від 21.03.2018 року №60, від 21.03.2018 року №61, від 09.03.2018 року №28, від 09.03.2018 року №27, від 09.03.2018 року №29, від 07.03.2018 року №19, від 08.03.2018 року №20 , від 08.03.2018 року №21, від 08.03.2018 року №23, від 13.03.2018 року №33, від 13.03.2018 року №35, від 14.03.2018 року №37, від 15.03.2018 року №40, від 16.03.2018 року №47, від 20.03.2018 року №54, від 20.03.2018 року №55, від 21.03.2018 року №58, від 15.03.2018 року №44, від 20.03.2018 року №56 датою їх подання для реєстрації .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 (вул.Волинська, 10, м.Львів, 79040; ЄДРПОУ 38958383) судові витрати в сумі 39 645 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Диференціал-4 (вул.Волинська, 10, м.Львів, 79040; ЄДРПОУ 38958383) судові витрати в сумі 39 645 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 грудня 2018 року.