ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1340/5735/18
У Х В А Л А
з питань вжиття заходів забезпечення позову
28 грудня 2018 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Промбудприлад до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, -
в с т а н о в и в:
До суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Промбудприлад» (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 42) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8) про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ2072/1425/АВ/ФС від 30.10.2018 року, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_1;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області на користь Приватного акціонерного товариства «Промбудприлад» судові витрати в розмірі 13 402,80 грн.
Ухвалою суду від 30 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 12 грудня 2018 року відкрито провадження у справі порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
27 грудня 2018 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначив, що 21 грудня 2018 року державним виконавцем Франківського відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Приватного акціонерного товариства Промбудприлад 893 520,00 грн. штрафу на підставі постанови № ЛВ2072/1425/АВ/ФС від 30.10.2018 року. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою та не буде сплачувати штраф в добровільному порядку. В той же час, в разі задоволення судом позовних вимог відновлення порушених прав позивача вимагатиме значних зусиль, часу та витрат, адже повернення коштів з державного бюджету в такому розмірі буде можливо лише при наявності таких грошових коштів в бюджеті.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, зазначеною нормою визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення - позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Положеннями абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ , передбачено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята на підставі частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, отже відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.
На підтвердження очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до заяви про забезпечення позову представником позивача долучено копію постанови про відкриття провадження від 21.12.2018 року, копію постанови про арешт майна боржника від 21.12.2018 року, копію постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого впровадження від 21.12.2018 року та копію постанови про стягнення виконавчого збору від 21.12.2018 року.
Статтею 34 Закону України Про виконавче провадження не передбачено зупинення виконавчого провадження на підставі оскарження постанов суб'єкта владних повноважень про накладення штрафів у судовому порядку, у зв'язку з чим до набрання рішення суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди права, свободам та інтересам Приватного акціонерного товариства Промбудприлад , оскільки на дату звернення до суду із заявою існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови у відношенні позивача.
Відповідно до пункту 11 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП).
Згідно статтею 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 2 частини першої наведеної статті).
За змістом частини першої статті 35 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану (частина четверта статті 35 Закону №1404-VIII).
Статтею 34 Закону №1404-VIII не передбачено зупинення виконавчого провадження на підставі оскарження постанов суб'єкта владних повноважень про накладення штрафів у судовому порядку, у зв'язку з чим до набрання рішення суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди права, свободам та інтересам позивача, оскільки на дату звернення до суду із Заявою існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання Постанови у відношенні позивача.
З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.
Таким чином, примусове виконання оскаржуваної постанови може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних засиль та витрат.
Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини у своїй судовій практиці визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії" та "Libert проти Бельгії").
У справі "Мікалефф проти Мальти" Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші пороти Мальти").
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17).
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Приватного акціонерного товариства Промбудприлад та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ2072/1425/АВ/ФС від 30.10.2018.
При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в:
Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову - задоволити.
Зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ2072/1425/АВ/ФС від 30.10.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1340/5735/18.
Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2018 |
Оприлюднено | 29.12.2018 |
Номер документу | 78848882 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні