Рішення

від 18.12.2018 по справі 460/2589/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2018 року м. Рівне №460/2589/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування арешту, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування арешту, накладеного в рамках примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем за реєстровим номером 3033 за кредитним договором № DNH4KP22780659 від 26.06.2006, згідно з постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 21.07.2017 у виконавчому провадженні № 54347668.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повністю погасив суму заборгованості за кредитним договором № DNH4KP22780659 від 26.06.2006, присудженої до сплати за рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 20.10.2014. Проте, 19.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. вчинено виконавчий напис за кредитним договором № DNH4KP22780659 від 26.06.2006, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 54347668. Саме в рамках даного виконавчого провадження накладено арешт на майно позивача. Враховуючи те, що рішенням Рівненського міського суду від 30.01.2018 скасовано вказаний виконавчий напис нотаріуса, позивач звернувся до відповідача щодо скасування накладеного арешту на майно, однак йому було відмовлено.

Стверджував, що відмова у знятті арешту з огляду на закінчення виконавчого провадження у зв'язку із поверненням виконавчого документа стягувачу, а також за несплатою виконавчого збору, є безпідставною, оскільки виконавчий документ, з виконання якого відкрито виконавче провадження, скасовано судом, а жодні виконавчі дії щодо стягнення у примусовому порядку з позивача суми боргу відповідачем не вчинялись.

З таких підстав, покликаючись до положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ, зазначив про відсутність підстав для продовження арешту майна, тому просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не подав, власної позиції по суті спору суду не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 20.10.2014 у справі № 569/5929/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 4872,71 грн. заборгованості за кредитним договором, з них 3372,71 грн. процентів за користування кредитом, 1500 грн. неустойки за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором (а.с.8-9).

У позовній заяві позивач стверджував, що вказану суму заборгованості ним погашено повністю.

Судом встановлено, що 19.05.2017 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ониськевич Н.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49023654 з примусового виконання виконавчого листа № 569/5929/14-ц виданого 13.11.2014 Рівненським міським судом щодо стягнення з ОСОБА_1 суми боргу перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором у зв'язку із фактичним повним виконанням виконавчого документа згідно з платіжними дорученнями № 1088, № 1037, № 1038 від 18.05.2017. Заборгованість стягнута та перерахована стягувачу, збір та витрати виконавчого провадження стягнуті в повному обсязі.

21.07.2017 постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кір'янової І.В. відкрито виконавче провадження № 54347668 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. за № 3033 від 19.05.2017 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості, несплаченої в строк за кредитним договором № DNH4KP22780659 від 26.06.2006, в розмірі: 3372,71 грн. - заборгованість за відсотками; 16037,28 грн. - заборгованість з пені; 500 грн. - заборгованість по штрафам (фіксована частина); 970,50 грн. - заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості); а також витрати за чинення виконавчого напису - 1800 грн. (а.с.14).

21.07.2017 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кір'яновою І.В. винесено постанову про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження № 54347668 (а.с.15-16). Вказаною постановою накладено арешт на майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 22680,49 грн.

27.11.2017 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кір'яновою І.В. у межах виконавчого провадження № 54347668 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з вказаною постановою від 27.11.2017 державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що складено акт державного виконавця.

Згідно з відомостями Державної фіскальної служби України, про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб: інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплачено) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Згідно відомостей Державної фіскальної служби України, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями: платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

Згідно з відомостями Пенсійного фонду України, про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи: інформацію не знайдено.

Згідно з відомостями Пенсійного фонду України, про осіб-боржників, які отримують пенсії: інформацію не знайдено.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - не виявлено.

Згідно з повідомленням Територіального сервісного центру 5641 Регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області, за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Станом на 18.12.2018 у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження № 54347668 міститься інформація "Стан виконавчого провадження: завершено".

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2018 у справі № 569/15155/17 виконавчий напис від 19.05.2017 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстровим номером 3033 визнано таким, що не підлягає виконанню та скасовано (а.с.10-12).

Вказане рішення суду набрало законної сили 02.03.2018.

23.05.2018 Рівненським міським судом Рівненської області у справі № 569/15155/17 видано виконавчий лист (а.с.13).

У листі від 07.06.2018 за № 50952 відповідач повідомив позивача, що норми статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документу без виконання стягувачу, а у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону або закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статті 39 цього ж Закону, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору (а.с.17).

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів (пункт 3).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частини перша, друга статті 56 Закону № 1404-VIII).

Частиною третьою цієї ж статті Закону № 1404-VIII визначено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт п'ятий).

Судом з'ясовано, що у межах виконавчого провадження № 54347668 державним виконавцем 27.11.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а в подальшому, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2018 у справі № 569/15155/17, яке набрало законної сили 02.03.2018, виконавчий напис від 19.05.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстровим номером 3033, визнано таким, що не підлягає виконанню та скасовано.

Відтак, за вимогами частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження № 54347668 підлягало закінченню.

Частинами 1-3 статті 40 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закінчення виконавчого провадження є його завершальною стадією, якою передбачено зняття всіх вжитих державним виконавцем заходів для примусового виконання рішення, в тому числі і зняття арешту, шляхом прийняття відповідного рішення.

Оскільки нормами статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт, накладений на майно боржника, знімається у випадку закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, то невчинення державним виконавцем належних дій щодо скасування арешту майна боржника у межах відповідного виконавчого провадження, порушує процедуру завершення виконавчого провадження, що є неприпустимим, оскільки заходи щодо примусового виконання рішення, які виявляються у обмеженні права особи розпоряджатися належним майном, не можуть існувати поза межами окремого виконавчого провадження, у рамках якого їх застосовано для забезпечення виконання відповідного рішення.

Як встановлено судом, станом на 18.12.2018 у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень міститься інформація, що виконавче провадження № 54347668 завершено.

Враховуючи те, що чинним законодавством про виконавче провадження після завершення виконавчого провадження передбачено зняття всіх вжитих заходів для примусового виконання рішення, суд дійшов висновку, що не здійснення відповідачем заходів щодо зняття арешту з майна позивача порушує приписи статті 40 Закону № 1404-VIII, відтак є протиправним.

Щодо стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документа стягувачу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Частиною ж другою цієї статті Закону № 1404-VIII (у редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - 27.11.2017), виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за № 3033 від 19.05.2017 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості, несплаченої в строк за кредитним договором № DNH4KP22780659 від 26.06.2006. Відповідач на вчинення таких виконавчих дій не покликався.

Більше того, судом встановлено, що на підставі постанови державного виконавця від 19.05.2017 закінчено виконавче провадження № 49023654 з примусового виконання виконавчого листа № 569/5929/14-ц, виданого 13.11.2014 Рівненським міським судом, щодо стягнення з ОСОБА_1 суми боргу перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором у зв'язку із фактичним повним виконанням виконавчого документа.

Вказане свідчить на користь того, що жодних виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого напису нотаріуса у межах виконавчого провадження №54347668, у порядку Закону № 1404-VIII державним виконавцем не здійснювалось, що вказує на відсутність законних підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 06.07.2015 № 6-785цс15, у якій, серед іншого, зазначено, що виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Таким чином, стягнення з боржника виконавчого збору без вчинення державним виконавцем жодних виконавчих дій у межах виконавчого провадження не відповідає засадам справляння виконавчого збору, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі встановлених судом фактичних обставин та системного аналізу наведених вище норм законодавства суд дійшов висновку, що не зняття відповідачем арешту з майна позивача по завершенню виконавчого провадження № 54347668 не відповідає передбаченим частиною другою статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача та не відповідає завданням виконавчого провадження. Відтак, для відновлення порушеного права позивача безпідставний арешт слід скасувати.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач позов не заперечив, не виконав процесуального обов'язку доказування та не надав належних і допустимих доказів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, як і не покликався на наявність поважних причин, які унеможливлюють надання відповідних доказів.

З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.3) суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (вул. Замкова, 22А, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ 35007146) про скасування арешту - задовольнити повністю.

Скасувати арешт, накладений при примусовому виконанні виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем за реєстровим номером 3033 за кредитним договором №DNH4KP22780659 від 26.06.2006, згідно з постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 21.07.2017 у виконавчому провадженні № 54347668.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (вул. Замкова, 22А, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ 35007146) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 грудня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.