Рішення

від 13.12.2018 по справі 1640/2612/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2612/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача та третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

позивача Приватного підприємства "Торгова фірма "Валекс-Снаб" до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

08.06.2018 Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Торгова фірма "Валекс-Снаб" (надалі - ПП "ТФ "Валекс-Снаб"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення податкового боргу в розмірі 26939,35 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1960/18, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.07.2018. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

04.07.2018 до Полтавського окружного адміністративного суду подано зустрічний позов ПП "ТФ "Валекс-Снаб" до Головного управління ДФС України у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 816/1960/18.

Указаною ухвалою також призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 26.07.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 роз'єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі № 816/1960/18; виділено в окреме провадження позовні вимоги за позовом ПП "ТФ "Валекс-Снаб" до Головного управління ДФС України у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування зустрічного позову позивач зазначає, що з матеріалів, долучених до позовної заяви про стягнення податкового боргу, не вбачається можливим встановити, яка саме перевірка проведена стосовно ПП "ТФ "Валекс-Снаб", що порушує його права. Крім того наголошено, що підприємством своєчасно і в повному обсязі сплачено узгоджені суми ПДВ та з урахуванням відомостей із системи електронного адміністрування станом на 19.01.2017 на рахунку підприємства обліковувалось достатня сума, а також позивачем вживались заходи для належного погашення податкового боргу /а.с. 11-18/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 позовні вимоги за позовом ПП "ТФ "Валекс-Снаб" до Головного управління ДФС України у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження; розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.08.2018.

06.08.2018 до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач проти зустрічного позову заперечує, зазначає про його безпідставність. За доводами відповідача, аналізом інформаційних баз даних ДФС виявлено несвоєчасне подання платіжних доручень до Казначейства України на поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ на сплату податкового зобов'язання, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України. Відповідачем зазначено, що відповідно до положень пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 розрахунок з бюджетом у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунку до відповідного бюджету; подання позивачем уточнюючого розрахунку та несплата сум, визначених таким розрахунком та податковими повідомленнями-рішеннями № 15071201 та № 15061201, до бюджету з поточного рахунку призвели до несвоєчасності погашення податкового боргу /а.с. 64-66/.

У підготовчому засіданні 22.08.2018 оголошено перерву до 13.09.2018.

13.09.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про своєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань та про наявність сум на його електронному рахунку, отже, порушення, встановлені актом перевірки, виникли з незалежних від нього обставин /а.с. 78-80/.

У підготовчому засіданні 13.09.2018 замінено статус третьої особи, а саме: на стороні відповідача замість на стороні позивача; оголошено перерву до 25.09.2018.

25.09.2018 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач наголошує на раніше зазначених ним доводах /а.с. 89-90/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 відкладено підготовче засідання на 10.10.2018.

У підготовчому засіданні 10.10.2018 оголошено перерву до 25.10.2018.

Ухвалою суду від 25.10.2018 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2018.

На виконання вимог суду відповідачем надані 14.11.2018 пояснення, у яких зазначені раніше викладені обставини та надані пояснення щодо проведення саме камеральної перевірки /а.с. 158-159/.

У судовому засіданні 14.11.2018 оголошено перерву на 05.12.2018.

29.11.2018 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких зазначено, що підприємство, як платник ПДВ та користувач системою електронного адміністрування, добросовісно та своєчасно сплачував суми податкових зобов'язань з такого податку. Тому встановлені в ході перевірки порушення допущені неналежним списанням відповідних сум контролюючим органом /а.с. 202-205/.

07.12.2018 до суду надійшли письмові пояснення позивача, у яких зазначено, що відповідно до ППР № НОМЕР_1 від 24.11.2017 було накладено на ПП "ТФ "Валекс-Снаб" штрафну санкцію у розмірі 2362,89 грн за несвоєчасну сплату ПДВ не зрозуміло за які періоди у сумі 15633,45 грн. ПП "ТФ "Валекс-Снаб" не може погодитися з такими ППР, вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, не були узгоджені та підлягають скасуванню /а.с. 223-227/.

У судовому засіданні 13.12.2018 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні 13.12.2018 представник відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість ПП "ТФ "Валекс-Снаб" складено акт від 07.11.2017 № 6024/16-31-12-03-45/33866068, яким встановлено несвоєчасне подання платіжного доручення до Казначейства України на поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України /а.с. 25-27/.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 24.11.2017 № НОМЕР_1, яким у зв'язку із затримкою на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 23628,90 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2362,89 грн, та № НОМЕР_2, яким у зв'язку із затримкою на 133 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 15633,45 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3126,69 грн /а.с. 23-24/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Позивачем ставиться під сумнів порядок проведення перевірки та неоднозначність її форми. Надаючи правову оцінку зазначеному, суд зазначає таке.

За положеннями підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем проведено перевірку в межах та на підставі повноважень, наданих контролюючому органу Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що доводи позивача про неотримання спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим порушені його права та наявна необізнаність щодо їх винесення, суперечить фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до долучених до матеріалів справи копії рекомендованого повідомлення та відомостей з Інтернет-ресурсу з відстеження поштових відправлень такі рішення отримані керівником особисто 28.11.2017, про що свідчить підпис останнього /а.с. 216-218/.

Судом встановлено, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень послугували висновки контролюючого органу про несвоєчасне подання ПП "ТФ "Валекс-Снаб" платіжного доручення до Казначейства України на поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку викладеному, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 203.1-203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Сторонами зазначалось, що 13.12.2016 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № НОМЕР_3 із визначенням суми грошового зобов'язання до сплати до бюджету в сумі 6835 грн та самостійно нарахованої штрафної санкції (3%) у сумі 205 грн /а.с. 28-30/.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569), який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 12 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку №569).

Розрахунок з бюджетом у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету (пункт 25 Порядку №569).

Таким чином, пунктом 25 Порядку №569 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначено, що у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

З виписки з особового рахунку ПП "ТФ "Валекс-Снаб" вбачається, що здійснені наступні платежі, а саме: сплата у розмірі 205,00 грн здійснена на розрахунковий рахунок 31111029700008 за призначенням платежу "сплата грошових зобов'язань самостійно виявленої помилки в декларації по ПДВ за січень 2016 року"; сплата у розмірі 6835,00 грн здійснена на розрахунковий рахунок 37512000098740 за призначенням платежу "поповнення рахунку ПДВ (Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)" /а.с.47/.

Представник позивача в ході розгляду справи наголошував на тому, що ПП "ТФ "Валекс-снаб" своєчасно здійснювались сплати сум грошових зобов'язань як визначених уточнюючим розрахунком з ПДВ № НОМЕР_3, так і подальшими податковими деклараціями з ПДВ.

При цьому, факт своєчасності сплати таких сум відповідачем під сумнів не ставиться.

Проте, зважаючи на положення пункту 25 Порядку №569, позивачем сплата суми грошового зобов'язання у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу повинна була бути здійснена платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету, а не з коштів на рахунку такого платника у системі електронного адміністрування.

Відповідач також зазначає, що ПП "ТФ "Валекс-Снаб" також не сплачено суми грошового зобов'язання, у тому числі штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями від 25.10.2016 № 0015061201/1594 та № 0015071201/1596 на загальну суму 500,91 грн.

Такі рішення контролюючого органу були направлені на адресу позивача та отримані 28.10.2016 уповноваженою особою, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення, у зв'язку з чим спростовуються доводи позивача про необізнаність стосовно цих податкових повідомлень-рішень /а.с. 213-215/.

Відповідно до пунктів 200-1.4, 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді .

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Скориставшись своїм правом, визначеним пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, що кореспондується з положеннями пункту 21 Порядку № 569, позивачем 20.03.2017 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), відповідно до якого, зокрема, зазначено в графі 3 "Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації" 6835,00 грн /а.с. 112/.

Таким чином, позивачем фактично визнано наявність у нього податкового боргу.

Згідно з витягом з СЕА ПДВ ПП "ТФ "Валекс-Снаб" за період з 13.12.2016 по 18.10.2018 /а.с. 116-145/ судом встановлено та позивачем не спростовується, що перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді, яка відображена у такому витягу в графі "Сума перевищення ПЗ", станом на момент подання декларації становила 702,00 грн.

Таким чином, зважаючи на недостатність суми такого перевищення для погашення суми заборгованості, перерахування коштів з електронного рахунку в рахунок погашення податкового боргу не проводилось. Про вказане відповідачем зазначено у письмових поясненнях від 13.11.2018 вих. № 588/16-31-10-04-09 /а.с. 158-159/.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як наслідок, неналежна сплата сум грошового зобов'язання, визначених уточнюючим розрахунком, та несплата сум штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 25.10.2016 № 0015061201/1594 та № 0015071201/1596 призвели до виникнення податкового боргу, який у подальшому погашався за рахунок надходжень з електронного рахунку (у сумах, визначених та узгоджених відповідно до податкових декларацій за наступні періоди) згідно з черговістю згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Викладене призвело до несвоєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з чим спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовані штрафні санкції відповідно до розрахунків, долучених до матеріалів справи, що позивачем не оспорювалось /а.с. 160-163/.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Доказів щодо понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Торгова фірма "Валекс-Снаб" (вул. Московська, буд. 8Д, оф.6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 33866068) до Головного управління ДФС України у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (вул. Троїцька, 76, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 39780421) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 26.12.2018.

Суддя Т.С. Канигіна