Постанова

від 20.12.2018 по справі 813/1903/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Ланкевич А.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/95/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: Микитишина А.В.

представника позивача: Паїк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудмонтажпроект на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі № 813/1903/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудмонтажпроект про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИВ :

04.05.2018р. позивач Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудмонтажпроект ( далі ТзОВ Спецбудмонтажпроект ) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках у розмірі - 8729 грн. 81 коп.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. позов задоволено. Суд стягнув з рахунків ТзОВ Спецбудмонтажпроект , відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на користь Державного бюджету кошти для погашення податкового боргу в розмірі - 8729 грн. 81 коп.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТзОВ Спецбудмонтажпроект подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Представник апелянта Микитишин А.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача Паїк М.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Із змісту п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України видно, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України видно, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Із змісту п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України видно, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України видно, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

ст.87.9 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У зв'язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 11.02.2016р. № 1060-23. ( а.с. 33 )

Проте, як видно з довідок про суми нарахувань та сплати ПДВ за період з 2015 р. - 2018 р. та квитанцій установи банку які долучив апелянт до апеляційної скарги, податковий борг сплачений повністю станом на 25.06.2018 р. тобто, на час розгляду справи в суді першої інстанції ( а.с. 66- 180 )

ч.4 ст.308 КАС України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

При цьому, колегія суддів керуючись ч. 4 ст. 308 КАС України приймає до уваги докази які надав апелянт та які не міг надати в суд першої інстанції оскільки, справа була розглянута за правилами письмового провадження.

Разом з тим, на вимогу колегії суддів представник апелянта надав картки платника податків ЄДРПОУ 30790714, з який видно також що податковий борг ТзОВ Спецбудмонтажпроект відсутній на час розгляду справи в суді першої інстанції. (а.с. )

Із змісту п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України видно, що стягнення коштів з рахунків платника у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, в позивача відсутній податковий борг, а тому відсутні підстави для застосування п. 95.3 ст. 95 ПК України.

Апеляційна скарга не спростовує правильність доводів, якими мотивоване судове рішення та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в позові.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудмонтажпроект задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі № 813/1903/18 - скасувати.

В позові Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудмонтажпроект про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя З.М. Матковська

Суддя Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 26.12.2018р.