Ухвала

від 20.12.2018 по справі 369/16214/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/16214/18

Провадження №1-кс/369/5162/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про проведення обшуку за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111200000637 від 18.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про проведення обшуку за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111200000637 від 18.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, яке погоджене з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області юристом 1 класу ОСОБА_5 .

Просив надати дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:03:002:5002, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , де в порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, здійснюється торгівля зрідженим газом та дизельним паливом на автомобільному заправному пункті, що створює загрозу загибелі людей, чи настання інших тяжких наслідків та вилучити надземний резервуар зрідженого газу № SО190117ZW, газозаправну колонку з маркуванням В34996 та технологічне обладнання автомобільного газозаправного пункту.

В судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали та просили його задоволити.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріли кримінального провадження, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Згідно ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

4) підстави для обшуку;

5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;

6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;

8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до вимог ч.5 ст.234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення;

2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже, прокурор, ініціюючи проведення такої слідчої дії, як зокрема обшук житла чи іншого приміщення має довести наявність достатніх підстав вважати, що відшукані речі, документи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи і можуть бути доказами саме у вказаному слідчим кримінальному провадженні.

Проте, враховуючи зміст клопотання та додані до нього матеріали, пояснення прокурора, надані під час розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання належним чином не обґрунтовано, оскільки, прокурором не доведено необхідності звернення до суду з клопотанням про обшук, враховуючи обставинами викладеними в ньому, витяг із кримінального провадження та документи, що долучені до клопотання, крім того, прокурором не обґрунтовано необхідності в проведенні саме такої слідчої дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.233,234,237,309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про проведення обшуку за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111200000637 від 18.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1