Рішення

від 22.12.2018 по справі 241/1154/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 241/1154/17

Провадженя№ 2/266/907/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суду м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря судового засідання Циганкової М.М., розглянувши позовну заяву Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, ОСОБА_1, треті особи - Відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Мангушському районі Донецької області, Національний природний парк Меотида про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Маріупольська місцева прокуратура №1 (далі- Позивач) звернулася до суду, в інтересах держави до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, ОСОБА_1, треті особи відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Мангушському районі Донецької області, Національний природний парк Меотида , Державне підприємство Приазовське лісове господарство з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Мелекінської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку за наступних підстав.

Так, Маріупольською місцевою прокуратурою №1 за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 42017051290000010 встановлено ряд порушень вимог земельного та водного законодавства під час відведення у власність земельних ділянок на території с. Білосарайська Коса Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області. Зокрема рішенням Мелекінської сільської ради №5/29-1885 від 11.11.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1В. останній передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,05 га у с. Білосарайська Коса по вул. Приморській, 52 із кадастровим номером 1423984400:02:000:2661. Вказана земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі та водоохоронній зоні Азовського моря. На підставі вищезазначеного рішення відділом Держкомзему у Першотравневому районі 02.03.2010 ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №325057, який 02.03.2010 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 011016600121. Рішення сільської ради прийнято в порушення вимог земельного та водного законодавства України з огляду на наступне. 23.02.2017 до Позивача надійшла інформація з відділу Держгеокадастру в Мангушському районі, про те, що під час проведення моніторингу порушень земельного та водного законодавства на території Мангушського району встановлено, що Генеральний план с. Білосорайська Коса та рішення про його затвердження суперечить вимогам земельного та водного законодавства України. Позивачем 23.02.2017 за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Мелекінської сільської ради за ч. 2 ст. 367 КК України №42017051290000010. В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що посадові особи Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, рішенням сесії сільської ради №5/29-1885 від 11.11.2009 затвердили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу ділянки у власність гр. ОСОБА_1 Вказаним рішенням не враховані норми природоохоронного законодавства, а саме ст. ст. 60,62 Земельного Кодексу України та ст. ст. 88, 90 Водного Кодексу України, що призвело до тяжких наслідків у вигляді виділення та забудови земельної ділянки, розташованої на території Мелекінської сільської ради в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Азовського моря. Крім того, рішенням сесії сільської ради №5/29-1885 від 11.11.2009 передбачено надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки розташованої на території Мелекінської сільської ради в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Азовського моря, що заборонено законодавством. Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №116 від 24.05.2017, проведеної управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, яка призначена ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження №42017051290000010 встановлено, що рішення Мелекінської сільської ради, яке відображено в Додатку №1 до цього акту, щодо надання згоди та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для громадської та житлової забудови, передано у власність громадянам земельні ділянки та території Мелекінської сільської ради прийняті всупереч ст. ст. 58,60,62 Земельного кодексу України, ст. ст. 88-90 Водного кодексу України. Прибережна захисна смуга може використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності, а землі, на яких розташована прибережна смуга, не підлягає відчуженню. Якщо межі прибережної захисної смуги уздовж морів навколо морських заток і лиманів не встановлено за проектом землеустрою, то прибережна захисна смуга визначається шириною не менш двох кілометрів від урізу води. Відповідний проект землеустрою встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги Мелекінською сільською радою не розроблено та не затверджено. Відсутність такого проекту та не визначення відповідними органами державної влади та території, межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та правомірність передачі у приватну власність ділянок, розташованих у нормативно визначеній смузі від урізу води. Крім того, відповідно до листа Національного природного парку Меотида від 14.08.2017 р. №Р-170, земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 (кадастровий номер 1423984400:02:000:2661) у відповідності до Проекту створення національного природного парку Меотида відноситься до земель під об'єктами природно-заповідного фонду. Таким чином, рішення Мелекінської сільської ради від 11.11.2009 №5/29-1885 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1В. прийнято всупереч ст. ст. 58,60,62,96,112 Земельного кодексу України, ст. ст. 88-90 Водного кодексу України та має бути визнане недійсним, оскільки вказаним рішенням виділено земельну ділянку прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Азовського моря для житлової та громадської забудови, що заборонено законодавством. Відповідно державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №325057 від 02.03.2010 виданий на підставі вищезазначеного рішення Мелекінської сільської ради також має бути визнаний недійсним, а ОСОБА_1 зобов'язано повернути земельну ділянку загальною площею 0,05 га у с. Білосарайська Коса по вул. Приморській 52, вартістю 46 995 грн. із кадастровим номером 1423984400:02:000:2661 державі.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України , ст. 23 Закону України Про прокуратуру органи прокуратури пред'являють позов в інтересах держави, оскільки Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями.

Підставою для представництва інтересів держави в особі Держгеокадастру в суді є та обставина, що в результаті противоправного прийняття вищевказаного рішення та видачі на його підставі державного акту порушено право власності держави на землі водного фонду, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного їх використання та відтворення.

Про наявність порушення інтересів держави та підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді позивачу стало відомо 23.02.2017 після надходження інформації з Мангушського відділу Держгеокадастру про порушення Мелекінською сільською радою Мангушського району Донецької області вимог земельного та водного законодавства, внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведенням слідчих та інших дій, зокрема після встановлення порушень за результатами проведення перевірки уповноваженого на це державою органом. Тому установлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку пропущено з поважних причин. Просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити його.

Таким чином позивач вимушений був звернутися до суду, в інтересах держави, та просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Мелекінської сільської ради Мангушського (Першотравневого) району Донецької області № 5/29-1885 від 11.12.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу ділянки у власність гр. ОСОБА_1В. , на підставі якого останній передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,05 га у с. Білосарайська Коса по вул. Приморській, 52 із кадастровим номером 1423984400:02:000:2661; визнати недійсним виданий відділом Держкомзему у Першотравневому районі 02.03.2010 року ОСОБА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 325057, який 02.03.2010 року зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011016600121; зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 0,05 га у с. Білосарайська Коса по вул. Приморській 52, із кадастровим номером 1423984400:02:000:2661 державі. Судові витрати стягнути з відповідачів на користь позивача.

Прокурор Маріупольської місцевої прокуратури №1 в судове засідання не з'явився, надавши на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Мелекінської сільської ради ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, в заяві на адресу суду, в якій позовні вимоги не визнала та просила суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день слухання справи було повідомлено не належним чином.

Представник 3 особи Національного природного парку Меотида ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник 3-ої особи: відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Мангушському районі Донецької області, у судове засідання не з'явився, про день слухання справи було повідомлено належним чином.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази, що є в матеріалах цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11.11.2009 року, рішенням Мелекінської сільської ради № 5/29-1885 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її у власність , ОСОБА_1 було затверджено проект відведення земельної ділянки та передачу її у власність площею 0,05 га. під будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських споруд із земель житлової та громадської забудови у с. Білосарайська Коса по вул. Приморська, 52 (а.с.23 ).

Проект землеустрою спірної земельної ділянки було розроблено ТОВ Земельно- кадастрове агентство ( а.с. 67-72).

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 02.03.2010 видано державний акт на право власності за земельну ділянку серія ЯИ №325057, розташовану Донецька обл., Першотравневий район, с. Білосарайська Коса, вул. Приморська, 52, площею 0,05 га, кадастровий номер 1423984400:02:000:2661 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 73).

Згідно витягів з кримінального провадження, та постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 13.05.2017 Маріупольським відділом Маріупольської місцевої прокуратури №1 здійснюються процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем невстановленими посадовими особами Мелекінської сільської ради, які, з метою одержання неправомірної вигоди, передавали у власність приватним особам земельні ділянки, розташовані на території Білосарайської Коси Мангушського району Донецької області із порушенням земельного та водного законодавства України, що спричинило тяжкі наслідки. Даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016051290000062 від 18.05.2016. Також було виявлено факт того, що невстановлені посадові особи Мелекінської сільської ради внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, рішенням сесії сільської ради затвердили Генеральний план забудови с. Білосарайська Коса, яким не враховані норми природоохоронного законодавства, що призвело до тяжких наслідків. Цю подію було внесено до ЄРДР за №42017051290000010 від 23.02.2017. Зазначені матеріали досудового розслідування об'єднані в одне провадження, за №42016051290000062 ( а.с. 24-27).

Повноваження прокурорів у вищезазначеному кримінальному провадженні підтверджується постановою про визначення групи прокурорів від 24.02.2017 ( а.с. 28).

На підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя від 27.03.2017 про дозвіл на проведення позапланової перевірки у рамках кримінального провадження зареєстрованого в ЄРДР за №42017051290000010 від 23.02.2017 було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Мелекінською сільською радою Мангушського району Донецької області вимог земельного законодавства ( а.с. 31-33)

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки від 24.05.2017 №116 встановлено, що вибуття у власність земельних ділянок водного фонду, зокрема на підставі рішення Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1В. відбулося з порушенням земельного, водного законодавства, порушує права та інтереси держави на розпорядження, володіння та користування земельними ділянками, їх використання не за цільовим призначенням, ставить під загрозу збереження водності водних об'єктів охорону від розорення і забруднення їх прибережних захисних смуг( а.с. 34- 65).

Згідно листа НПП Меотида від 14.08.2017 №Р-170 відповідно до Проекту створення національного природного парку Меотида та Публічного кадастрової карти України у межах НПП Меотида розташована зокрема земельна ділянка кадастровий номер 1423984400:02:000:2661 ( а.с. 76-77).

З листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 16.11.2017 №10-5-0.41 -1065/90-17 вбачається, що в результаті перевірки державним інспектором встановлено, що всупереч вимогам ст. ст. 12.83 Земельного кодексу України зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 1423984400:02:000:2661 надана неправомірно, так як відноситься до земель природо-заповідного фонду, що перебуває у прибережній захисній смузі водних об'єктів та розташована за межами населеного пункту с. Білосарайська коса Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області ( а.с. 178-179).

По виявленим порушенням діючого законодавства України складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.09.2017 №216-ДК/338/АП/09/01/-17 та №216-ДК/313/АО/10/01/-17 з яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1423984400:02:000:2661 площею 0,1000 га розташована за межами населеного пункту с. Білосарайська коса на території Мелекінської сільської ради Маншушського району Донецької області. Зокрема дана земельна ділянка виділена у власність на підставі рішення Мелекінської сільської ради із земель, які передані у постійне користування ДП Приазовський лісгосп відповідно до рішення Першотравневої районної ради від 17.05.2000 №23/11-182, державний акт на право постійного користування землею ІІ-ДН №001941 зареєстрований 12.12.2001 за №238. Відповідно до ОСОБА_4 Міністрів Української РСР від 25.02.1980 №132 Про доповнення переліку державних заказників Української РСР дана земельна ділянка відноситься до державного заказника Білосорайська коса , тобто відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Указом Президента України від 25.12.2017 №1099/2009 створено національний природний парк Меотіда у вищезазначена земля увійшла до його складу. Крім того проект встановлення прибережної захисної смуги на території Мелекінської сільської ради не розроблений та не затверджений, тому враховуючи вимоги ст. 59 Земельного кодексу України, ст. 85 Водного кодексу України зокрема вказана вище земельна ділянка не могла бути надана у приватну власність. Вищезазначена земельна ділянка розташована відносно урізу води в межах визначеної ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України двох кілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря (а.с. 179-180).

Рішенням Мелекінської сільської ради від 17.10.2006 №5/5-152 Про погодження створення НПП Меотида погоджено створення НПП Меотида на території Мелекінської сільської ради за межами населених пунктів ради, в межах, вказаних у графічних матеріалах, загальною площею зомельних ділянок 1287.7397 га, в тому числі: з вилученням земельних ділянок із землекористування сільської ради-989.4467 га без установи тимчасових літніх, переносних будинків та загорож, без капітального будівництва (а.с. 175).

Згідно листа ТОВ Проектно-експертна фірма Землі Приазов'я від 28.03.2018 №275 зокрема земельна ділянка з кадастровим №1423984400:02:000:2661 площею 0,05 га знаходиться за межами населеного пункту с. Білосарайська Коса. Також зазначена земельна ділянка знаходиться в межах від 10 до 250 метрів від урізу води та знаходиться в межах двокілометрової зони від прибережної захисної смуги Азовського моря (а.с. 156).

Статтею 19 Земельного кодексу України регламентовано розмежування категорій земель України за основним цільовим призначенням, в тому числі: землі рекреаційного призначення (п. ґ ); землі водного фонду (п. є ) тощо.

Відповідно до положень п. б ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм належать до земель водного фонду.

Згідно ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України та ч.ч. 9, 10 ст. 88 ВК України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Відповідно до п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 05.11.2004 N 434, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за N 1470/10069 (далі - Порядок № 434): у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України (213/95-ВР), та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (далі - Порядок № 486), з урахуванням конкретної ситуації.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюється Кабінетом Міністрів України, що втілено у постанови від 08.05.1996р. № 486 та від 13.05.1996р. № 502.

Частиною 2 ст. 58 Земельного кодексу України та пунктом 2 Порядку № 486, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення ради і договору визначено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою. За цим Порядком: у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України (п. 4); розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами рад (п. 5); водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води (п. 11); прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов'язкового виконання вимог, передбачених статтями 89 та 90 Водного кодексу України (ч. 2 п. 12).

В судовому засіданні встановлено, що проект землеустрою щодо визначення розмірів водоохоронної зони у межах с. Б.Коса не розроблявся спеціально уповноваженими органами, а отже, не узгоджувався з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і не затверджувався Мелекінською сільською радою. Не розроблявся і не затверджувався також у визначеному порядку окремий проект землеустрою зі встановлення меж прибережної захисної смуги із пляжною зоною, що і підтвердила представник Мелекінської сільської ради.

Разом з тим, не закріплення органом місцевого самоврядування, як того вимагає наведене законодавство, території водоохоронної зони відповідною проектною документацією зі встановленням її меж в натурі, не спростовує законодавчо-імперативного закріплення особливого статусу цієї земельної ділянки, що примикає до водного об'єкту, віднесеного до категорії земель водного фонду.

Заборона на передачу земель водного фонду ( п. є ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України ), що перебувають у державній власності, у приватну власність громадянам (крім замкнених водойм) врегульована окремо (п. "д" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України ).

Статтею 59 Земельного кодексу України передбачені певні обмеження передачі в оренду земель водного фонду з огляду на їх цільове використання.

Так, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватись на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Виходячи з вищевикладеного та приймаючи до уваги, що в рішеннях Мелекінської сільської ради вказані різні категорії земель за основним цільовим призначенням при наданні ОСОБА_1 земельної ділянки під будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також те, що надана ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться в межах двох кілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря та на землях природо-заповідного призначення, а також за межами населеного пункту с. Білосарайська Коса, тому рішення Мелекінської сільської ради Першотравневого району: №5/29-1885 від 11.11.2009 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1В. необхідно визнати незаконними та скасувати.

Що стосується вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на спірну земельну ділянку слід зазначити наступне.

Так судом встановлено, що державний акт на право власності за земельну ділянку серія ЯИ №325057, розташовану Донецька обл., Першотравневий район, с. Білосарайська Коса, вул. Приморська, 52, площею 0,05 га, кадастровий номер 1423984400:02:000:2661 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд було отримано ОСОБА_1 на підставі рішення Мелекінської сільської ради: №5/29-1885 від 11.11.2009.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу .

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України , сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зазначені норми встановлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта на право власності.

Відповідно до статті 125, частини 1 статті 126 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) зокрема право власності на земельну ділянку, виникає з моменту державної реєстрації цього права та посвідчується державним актом.

Згідно з частиною 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на наведене, враховуючи, що державний акт на право власності за земельну ділянку серія ЯИ №325057 розташовану Донецька обл., Першотравневий район, с. Білосарайська Коса, вул. Приморська, 52, площею 0,05 га, кадастровий номер 1423984400:02:000:2661 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд було отримано ОСОБА_1 на підставі рішення Мелекінської сільської ради: №5/29-1885 від 11.11.2009, яке визнано судом недійсним, зазначений державний акт також є недійним.

Що стосується вимоги позивача про повернення спірної земельної ділянки у власності держави, слід зазначити наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що власником спірної земельної ділянки є держава, розпорядження власністю з боку територіальної громади Мелекінської сільської ради відбулось поза, межами наданих повноважень тому рішення про відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_1 є незаконним. Оскільки рішення міської ради про відчуження спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_1 підлягає скасуванню, то відсутні правові підстави збереження цього майна за останнім, а тому до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником майна і його володільцем, суд застосовує положення статті 1212 ЦК України.

Представником відповідача заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня. коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Розглядаючи доводи представника відповідача щодо позовної давності, суд зазначає, що за змістом статті 256, частини першої статті 261, частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується та обчислюється щодо сторони у спорі.

Відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли про порушення прав дізнався або мав дізнатися орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій, а не прокурор (постанова Верховного Суду України від 01.07.2015 № 6-178цс1527).

Разом з тим, у даній справі прокурором подано позов від свого імені (прокурор є позивачем), а прокурор, як на підставу поважності причин пропуску позовної давності вказував, що про наявність порушення інтересів держави та підстав для здійснення представництва інтересів держави йому стало відомо 23.02.2017 після надходження інформації з Мангушського відділу Держгеокадастру про порушення Мелекінською сільською радою Мангушського району Донецької області вимог земельного та водного законодавства, внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведенням слідчих та інших дій, зокрема після встановлення порушень за результатами проведення перевірки уповноваженого на це державою органом. Тому установлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку пропущено з поважних причин.

В силу частини четвертої та п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові; проте, якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Обставини вказані прокурором у позовній заяві та обставини, на які прокурор посилається в судовому засіданні, заслуговують на увагу і свідчать про наявність об'єктивних перешкод, які дійсно заважали подати прокурору позов у визначений строк.

Враховуючи вищевказане, суд задовольняє клопотання прокурора про визнання причин пропущення строку позовної давності поважними.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовної вимоги про визнання незаконною та скасування рішення суд стягує з Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь позивача судовий збір у розмірі 2400 гривень, що відповідає двом вимогам немайнового характеру, а з ОСОБА_1 за позовні вимоги про визнання недійсним державного акту та зобов'язання повернення земельної ділянки суд стягує на користь позивача судовий збір у розмірі 2400 гривень, що відповідає двом вимогам немайнового характеру.

Суд повертає, як зайво сплачені, 1600 гривень судового збору, які сплачено прокуратурою Донецької області до державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1,2,5,7, 141, 274,278,279 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

Поновити прокурору Маріупольської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 право звернення до суду з позовом до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Мелекінської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позов Маріупольської місцевої прокуратури №1, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Мелекінської сільської ради Мангушського (Першотравневого) району Донецької області від 11.11.2009 року № 5/29-1885 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_1В. .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №325057 від 02.03.2010 виданий відділом Держкомзему у Першотравневому районі на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку 0,05 га у с.Білосарайська Коса по вул. Приморський, 52 та зареєстрований 02.03.2010 за №011016600121.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 0,05 га у с.Білосарайська Коса по вул. Приморський, 52 із кадастровим номером 1423984400:02:000:2661 державі.

Стягнути з Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь прокуратури Донецької області ЄДРПОУ 25707002, р/р 35216066016251, МФО 820172 судовий збір у розмірі 2400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області ЄДРПОУ 25707002, р/р 35216066016251, МФО 820172 судовий збір у розмірі 2400 гривень.

Повернути прокуратурі Донецької області ЄДРПОУ 25707002, р/р 35216066016251, МФО 820172 1600 гривень сплаченого судового збору на користь держави як надмірно сплачені

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.12.2018 року.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.