Рішення

від 17.12.2018 по справі 308/1458/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1458/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою дочірнього підприємства Тиса-Виноградів товариства з обмеженою відповідальністю Плодоовоч-Уж до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству її працівником,

В С Т А Н О В И В:

ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству її працівником .

Позовні вимоги мотивує тим, що розпорядженням директора підприємства прийнято рішення про проведення 25.07.2017 року, о 09.00 год., інвентаризації цінностей та розрахунків в магазині Тиса , що знаходиться за адресою с. Минай, пл. Жовтнева, 10. Для проведення інвентаризації в магазині призначено комісію у складі: голова комісії - старший менеджер ТОВ Плодоовоч-Уж ОСОБА_3, та члени комісії: заступник бухгалтера Плодоовоч-Уж ОСОБА_4, матеріально-відповідальні особи - члени бригади (колективу) підприємства у складі: ОСОБА_2, посада - завідувач магазину; ОСОБА_5, посада - заступник завідувача магазину; ОСОБА_6, посада - продавець магазину; ОСОБА_7, посада - продавець магазину. За результатами проведення інвентаризації цінностей та розрахунків комісією складено інвентаризаційний опис від 25.07.2017 року, з описом наявних товарів на початок проведення інвентаризації, в якому зафіксовано, що згідно з бухгалтерськими даними залишки товару на початок проведення інвентаризації складають 706710,69 грн., під час фактичної перевірки виявлено залишки товарів на суму 662164,50 грн., недостача 44546,19 грн. Інвентаризаційний опис від 25.07.2017 року підписаний усіма членами комісії та матеріально-відповідальними особами підприємства. В ході проведення службового розслідування щодо вияснення обставин, які спричинили виникнення нестачі, від матеріально-відповідальних працівників підприємства було отримано пояснюючі записки продавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заступника завідувача магазину ОСОБА_5 та завідувача магазину ОСОБА_2

Зазначає, що наказом по підприємству № 17-К від 30.04.2012 року було прийнято на роботу по переводу наступних працівників: ОСОБА_2 - на посаду завідувача магазину; ОСОБА_5 - на посаду заступника завідувача магазину; ОСОБА_6 - на посаду продавця магазину; ОСОБА_7 - на посаду продавця магазину. Між підприємством та бригадою (колективом магазину) було укладено договір про колективну (бригадну) відповідальності від 03.05.2012 року. Посади членів бригади, з якими було укладено договір, включені до переліку посад, з якими можна укладати договір про повну матеріальну відповідальність.

Вказує, що підприємством 07.07.2017 року видано наказ про затвердження результатів проведення службової перевірки та проводячи службове розслідування щодо встановлення причин настання нестачі, беручи до уваги пояснення членів бригади виявлено, що нестача настала через дії/бездіяльність завідувача магазину ОСОБА_2, а саме, в окремих випадках надання вказівки продавцям магазину про відпуск товару за цінами нижчими ніж ті, які були встановлені для реалізації на алкогольну продукцію, невнесення накладних на отримання товару до програми бухгалтерського обліку 1С-Бухгалтерія, є службовою недбалістю та неналежним виконанням своїх посадових обов'язків завідувачем магазину, що призвело до завдання підприємству прямої матеріальної шкоди.

Позивач зауважує, що загальна сума збитків, що завдана підприємству та підтверджена доказами складає 44490,54грн., з яких: різниця між продажем алкогольної продукції за оптовими цінами, замість встановлених роздрібних цін згідно з наданим реєстром фіскальних чеків ДП Тиса-Виноградів склала суму збитків 16606,54 грн.; відсутність накладних у програмі 1С-Бухгалтерія, на отримання товару, хоча товар фактично був прийнятий й знаходився в магазині під час проведення інвентаризації, порахований за цінами, встановленими з націнкою для продажу відповідно до даних бухгалтерії, сума недостачі складає 22692 грн.; борг, що рахується за ОСОБА_2 за взятий товар у сумі 5192 грн. За результатом проведення службової перевірки завідувачу магазину ОСОБА_2 підприємством було запропоновано добровільно погасити суму матеріальної шкоди, однак від такої пропозиції завідувач магазину відмовилася.

Беручи до уваги результати проведеного службового розслідування щодо виявлення причин та осіб, винних у нестачі, що затверджений наказом підприємства від 07.07.2017 року Про затвердження результатів службового розслідування , на підставі п. п. б п. 4.3 договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, ОСОБА_2 визнано винною особу серед членів колективу (бригади) магазину, яка своїми діями завдала збитків підприємству на суму 44490,54 грн., у зв'язку з чим вирішено притягнути її до матеріальної відповідальності.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 завдані матеріальні збитки на користь ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж у сумі 44490,54 грн., а також стягнути з відповідача 1762 грн. сплаченого судового збору за подання заяви до суду.

Ухвалою судді від 01.03.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засіданні.

Ухвалою суду 13.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за даною позовною заявою до судового розгляду по суті. Виклик відповідача постановлено здійснити через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання судових повісток рекомендованими поштовими відправленнями та в порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки не повідомлено, відзив відповідач не подала та клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно із наказом ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж від 30.04.2012 року № 17-К прийнято на роботу з 01.05.2012 року по переводу ОСОБА_2 на посаду завідувача магазину Тиса с. Минай, з повною бригадною матеріальною відповідальністю, ОСОБА_5 - на посаду заступника завідувача магазину Тиса с. Минай, з повною бригадною матеріальною відповідальністю, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - на посади продавців магазину Тиса с. Минай, з повною бригадною матеріальною відповідальністю.

03.05.2012 року між ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж та членами колективу (бригади) магазину Тиса - ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.

Пунктом 2.2 договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність визначено, що члени бригади (колективу) зобов'язані: дбайливо ставитись до цінностей і вживати заходів до запобігання шкоди; в установленому порядку вести облік, складати і своєчасно подавати звіти про рух та залишки цінностей; своєчасно інформувати власника про всі обставини, які загрожують зберіганню цінностей; нести повну матеріальну відповідальність за нестачу, крадіжку, псування, порчу та інше (вибуття, втрата якості, тощо).

Відповідно до умов п. п. 4.1, 4.2 договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, умисним знищенням або зіпсуванням через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами. Притягнення колективу (бригади) до матеріальної відповідальної відповідальності провадиться власником після ретельної перевірки причин утворення шкоди з урахуванням письмових пояснень, поданих членами колективу, а у разі необхідності, також висновків спеціалістів.

Члени колективу (бригади) звільняються від відшкодування шкоди: якщо буде встановлено, що шкода заподіяна не з їх вини, якщо будуть встановлені конкретні винуватці заподіяної шкоди серед членів колективу (бригади) (п. 4.3 договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність).

Розпорядженням директора ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж від 25.07.2017 року Про проведення інвентаризації цінностей та розрахунків в магазині Тиса за адресою: с. Минай, вул. Жовтнева, 10 для проведення інвентаризації в магазині призначено інвентаризаційну комісію. Згідно з розпорядженням інвентаризації підлягають товарно-матеріальні цінності, до інвентаризації слід приступити 25.07.2017 року о 09.00 год. та закінчити 25.07.2017 року о 17.00 год.

За результатами проведеної інвентаризації комісією складено інвентаризаційний опис товарів, матеріалів і тари від 25.07.2017 року, з описом наявних товарів на початок проведення інвентаризації, згідно з яким встановлено, що відповідно до бухгалтерських даних залишок товару на початок проведення інвентаризації складає 706710,69 грн. Під час перевірки фактичної наявності виявлено готівковими коштами товарів на суму 662164,50 грн. та недостачу - 44546,19 грн.

Зазначений інвентаризаційний опис підписаний усіма членами комісії та матеріально-відповідальними особами - ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Під час проведення службового розслідування щодо з'ясування обставин, які спричинили виникнення нестачі, позивачем від вищевказаних матеріально-відповідальних працівників отримано пояснюючі записки.

Зокрема, заступником завідувача магазину ОСОБА_5 у пояснюючій записці від 25.07.2017 року повідомлено, що в ході проведеної інвентаризації на підприємстві за 25.07.2017 року було виявлено нестачу в сумі 44546,19 грн., з якою вона незгідна, тому що її робота в робочий день виконувалася сумлінно і накладні в програму 1С-Підприємство вносилися вчасно. При ревізії було виявлено нестачу накладних ОСОБА_8 - на суму 17500 грн., ПП Васюта - 5192 грн., борг ОСОБА_2 (зав. магазином) на суму 5192 грн. та нестача - 16662 грн. на відділі по словам продавців ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - це різниця між оптовою і роздрібною ціною на проданий коньяк. Доступ до програми 1С-Підприємство, обліку, переміщення та відпуску матеріальних цінностей має доступ вона - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (зав. магазином). Відсутність накладних пояснює тим, що вони не були внесені ОСОБА_2, а товар з накладних був проданий.

Продавцями магазину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у пояснюючій записці від 25.07.2017 року зазначено, що нестачу в сумі 5192 грн. вони пояснюють тим, що на цю суму був взятий товар з відділу завідуючим магазину ОСОБА_2, який вона не повернула і не розрахувалася за нього.

Завідувачем магазину ОСОБА_2 у пояснюючій записці від 03.08.2017 року повідомлено, що вона дізналася про нестачу за день до інвентаризації від її працівників, які проводили у себе на відділі інвентаризацію товарів. До товару та до каси вона та її заступник ніякого відношення не мали, вони відповідали тільки за внесення накладних, які її працівники їм приносили. Ключі від складу, де зберігався товар, також були у працівників відділу.

07.07.2017 року директором ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж видано наказ Про затвердження результатів проведення службового розслідування , з якого вбачається, що 25.07.2017 року, відповідно до розпорядження по товариству проведемо інвентаризацію матеріальних цінностей та розрахунків магазину Тиса (с. Минай, пл. Жовтнева, 10) комісією у складі: голова - ОСОБА_3 та члени - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за результатами якої складено інвентаризаційний опис від 25.07.2017 року, в якому зафіксовано, що згідно з бухгалтерськими даними залишки товару на початок проведення інвентаризації складають 706710,69 грн., під час фактичної перевірки виявлено залишки товарів на суму 662164,50 грн., недостача мінус 44546,19 грн. В ході проведення службового розслідування щодо виявлення причин і обставин, які спричинили виникнення нестачі, від матеріально-відповідальних працівників магазину ДП Тиса-Виноградів були отримані пояснюючі записки щодо висвітлення обставин недостачі. За результатами розгляду отриманих пояснень від матеріально-відповідальних працівників магазину та отриманих додатково усних пояснень встановлено, що нестача утворилася через дії завідувача магазину ОСОБА_2, а саме, до системи обліку товарів у програмі 1С-бухгалтерія не внесені накладні на отримання товару від ПП ОСОБА_9, № 13 від 06.03.2017 року, та № 62 від 30.03.2017 року, а також УПК ОСОБА_10 № 05014 від 30.06.2017 року, що згідно з даними бухгалтерії підприємства складає суму 22692 грн., надання в окремих випадках вказівок продавцям магазину щодо продажу продукції не по роздрібним цінам, які встановлені підприємством на алкогольну продукцію роздрібної торгівлі, а по оптових цінах, через що й виникла різниця у сумі 16606,54 грн., що підтверджується фіскальними чеками, крім того, за ОСОБА_2 рахується борг у сумі 5192 грн. за товар.

Зазначеним наказом, беручи до уваги результати проведення службового розслідування та керуючись умовами договору про колективну (бригадну) відповідальність, укладеного із працівниками, ОСОБА_2, завідувача магазину Тиса (с. Минай, пл. Жовтнева, 10) визнано як матеріально-відповідальну особу, яка своїми діями призвела та завдала збитків ДП Тиса виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж на суму 44490,54 грн. Запропоновано завідувачу магазину ОСОБА_2 добровільно відшкодувати суму завданого матеріального збитку.

За твердженням позивача, відповідачу за результатами проведеного службового розслідування було запропоновано добровільно погасити суму матеріальної шкоди, однак від такої пропозиції вона відмовилася.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії наступних документів: видаткової накладної № 13 від 06.03.2017 року ПП ОСОБА_8; видаткової накладної № 62 від 30.03.2017 року ПП ОСОБА_8; видаткової накладної № Уж-05014 від 30.06.2017 року ТзОВ УПК Закарпатська філія ПП ОСОБА_10Я. ; бухгалтерської довідки про встановлення торгової націнки від 07.08.2017 року; розпорядження про встановлення ціни на коньячну продукцію від 03.12.2016 року; реєстру фіскальних чеків ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж та суми збитків магазину Тиса , с. Минай, пл. Жовтнева, 10, відпущених за заниженими цінами у період з 03.01.2017 року по 08.04.2017 року; фіскальних чеків, що включені до реєстру фіскальних чеків.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 130 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (ст. 131 КЗпП України).

Випадки повної матеріальної відповідальності визначено у ст. 134 КЗпП України.

Відповідно до ст. 135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

За змістом ст. 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів. Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

Статтею 138 КЗпП України передбачено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

За загальним правилом у трудових правовідносинах вина працівника в заподіянні шкоди доводиться роботодавцем. Вимагаючи відшкодування шкоди, роботодавець повинен довести, що в діях працівника були ознаки трудового правопорушення, а також, що вказане правопорушення спричинило заподіяння шкоди та причинний зв'язок між ними. Виключенням є випадки, коли відшкодування матеріальної шкоди покладається на матеріально-відповідальних осіб або працівників, які отримали цінності за разовими дорученнями чи документами. Вони вважаються винними до тих пір, поки не доведуть протилежне. Це виключення обумовлене тим, що матеріально відповідальні працівники володіють широкими можливостями щодо прийняття, збереження та видачі майна, беруть на себе зобов'язання забезпечувати його належну схоронність. Там, де виявляються факти недостачі матеріальних цінностей, вважається, що подібні результати є наслідком упущень в роботі матеріально-відповідальних осіб.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. ст. 13, 76, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що розмір матеріальних збитків, заподіяних з вини відповідача, яка обіймаючи посаду завідувача магазину Тиса (с. Минай, пл. Жовтнева, 10) визнана матеріально-відповідальною особою, підтверджується матеріалами справи, а відтак, з огляду на встановлені обставини з ОСОБА_2 на користь ДП Тиса-Виноградів ТОВ Плодоовоч-Уж слід стягнути завдані матеріальні збитки у сумі 44490,54 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у сумі 1762 грн. сплаченого судового збору.

У судовому засіданні 17.12.2018 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст якого складено 26.12.2018 року.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 130, 131, 134, 135-2, 135-3, 138 КЗпП України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь дочірнього підприємства Тиса-Виноградів товариства з обмеженою відповідальністю Плодоовоч-Уж завдані матеріальні збитки у сумі 44490 (сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто) гривень 54 коп. та судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Позивач: дочірнє підприємство Тиса-Виноградів товариства з обмеженою відповідальністю Плодоовоч-Уж , код ЄДРПОУ 36658475, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 78А, м. Ужгород, Закарпатська область.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення - 26 грудня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик