Ухвала
від 21.12.2018 по справі 335/9614/18
ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9614/18 1-кс/335/9811/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., прокурора Григор'єва Д.Т., власника майна ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42018080370000050 від 22.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Військовою прокуратурою Запорізького гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018080370000050 від 22 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що військовою частиною 3033 Національної гвардії України протягом 2016-2017 років укладено низку договорів на закупівлю за бюджетні кошти товарно - матеріальних цінностей у ТОВ ТД РЕДСТАР (ЄРДПОУ 40176784), крім того з виписки за особовим рахунком № 26003597548800 АТ УкрСиббанк , який використовується ТОВ ТД РЕДСТАР , за період з 13.01.2016 по 18.01.2018 роки, встановлено, що з рахунку військової частини 3033 Національної гвардії України на рахунок ТОВ ТД РЕДСТАР протягом вказаного періоду перераховано бюджетні кошти у розмірі 1 152 304 гр. ОСОБА_4 з цим вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2017 ОСОБА_5, будучи директором ТОВ ТД РЕДСТАР (ЄРДПОУ 40176784) визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.1 ст.205, оскільки судом встановлено, що останній фінансово - господарської діяльність не вів та жодних документів бухгалтерської звітності не складав.

Також, у ході допиту ОСОБА_5 повідомив, що фінансово - господарськими взаємовідносинами між ТОВ ТД РЕДСТАР та військовою частиною 3033 Національної гвардії України займалися ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), а він за вказівкою ОСОБА_6 підписував документи та передавав їх ОСОБА_1, який в свою чергу забезпечував організацію виконання підписаних договорів з військовою частиною 3033 Національної гвардії України.

Дана інформація підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка від 03.08.2018, відомостями щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з офіційної бази Податковий блок ДФС України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

26 листопада 2018 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за місцем фактичного мешкання ОСОБА_1, з метою відшукання і вилучення документів фінансово-господарської діяльності військової частини 3033 Національної гвардії України по взаємовідносинам з ТОВ ТД РЕДСТАР (код ЄДРПОУ 40176784), в тому числі: серверів, системних блоків персональних комп'ютерів, комп'ютерної техніки, принтерів, електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв'язку, оптичних та флеш-носіїв інформації, зовнішніх USB накопичувачів інформації, Wi-Fi роутерів, модемів, портативних комп'ютерів, магнітних носіїв.

12 грудня 2018 року, військовою прокуратурою Запорізького гарнізону було проведено обшук за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Під час проведення обшуку за вищевказаною адресою було відшукано та вилучено:

-Видаткова накладна №ЧО - 180917002 від 18.09.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 180917001 від 18.09.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 180917003 від 18.09.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру від 18.09.2017 р. на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 210917001 від 21.09.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 210917002 від 21.09.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 250917002 від 25.09.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 250917001 від 25.09.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 021017001 від 02.10.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 021017004 від 02.10.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 021017003 від 02.10.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 021017005 від 02.10.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Видаткова накладна №ЧО - 021017002 від 02.10.2017 р. на 1 арк. із підкріпленим договором без номеру та дати на 2 арк.;

-Розхідна накладна №ЧП - 004647 від 18.07. 2017 р. на 1 арк.;

-Рахунок №4679 від 05 липня 2017 року на 1 арк.;

-Експрес - накладна №59000267959369 на 1 арк.;

Чорновий запис дата 24.04.2017 на 1 арк.

Прокурор посилаючись на те, що вилучені документи є об'єктом протиправних дій, будуть використані, як доказ факту привласнення майна шляхом зловживання запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, тобто мають значення речового доказу, просить з метою збереження речових доказів клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Власник майна та його представник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно із ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 діючого КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на документи зазначені в клопотання, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки метою такого арешту є збереження речових доказів.

Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42018080370000050 від 22.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_1, за адресою: Запоріжжя, АДРЕСА_2, речей і документів, а саме: