Рішення

від 26.12.2018 по справі 323/2625/18

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/2625/18

Провадження № 2/323/778/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Гуцал О.П., при секретарі Закладній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позову зазначено, що позивач є донькою ОСОБА_3, яка померла 30.04.2003 року. ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) згідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0164129, виданого Оріхівською райдержадміністрацією Запорізької області 10.02.1997 року. Також ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 6,35 гектарів, розташована на території Новояковлівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вказану земельну ділянку та право на отримання земельної частки (паю) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0164129, виданого Оріхівською райдержадміністрацією Запорізької області 10.02.1997 року, в частині багаторічні насадження - 0,11 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,2 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,35 умовних кадастрових гектарів. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за законом та за заповітом є позивач, а за законом - відповідач (син спадкодавця). Відповідач не прийняв спадщину після смерті матері. Позивач на час смерті ОСОБА_3 проживала разом із нею та фактично вступила в управління спадковим майном. Звернувшись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, позивачу було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв'язку із не підтвердженням факту постійного проживання із спадкодавцем. У зв'язку із зазначеним позивач просила суд визнати за нею право власності на вищезазначене спадкове майно.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано копію спадкової справи.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.04.2003 року померла ОСОБА_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.6).

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №071259 та Витягу з Державного земельного кадастру від 27.11.2017 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,35 гектарів, кадастровий номер 2323986500:02:001:0041, розташовану на території Новояковлівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім цього, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0164129, виданого Оріхівською райдержадміністрацією Запорізької області 10.02.1997 року, ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) розміром 7,55 умовних кадастрових гектарів.

Згідно до листа Відділу в Оріхівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.04.2018 року, розмір середньої земельної частки (пай), який залишився після оформлення державного акту на земельну ділянку в частині ріллі на ОСОБА_3 становить 0,66 умовних кадастрових гектарів, із них по видам угідь: багаторічні насадження - 0,11 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,2 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,35 умовних кадастрових гектарів.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 6,35 гектарів, кадастровий номер 2323986500:02:001:0041, розташовану на території Новояковлівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на право на отримання земельної частки (паю) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0164129, виданого Оріхівською райдержадміністрацією Запорізької області 10.02.1997 року, в частині багаторічні насадження - 0,11 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,2 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,35 умовних кадастрових гектарів.

Позивач є донькою померлої ОСОБА_3, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб.

Згідно до заповіту від 20.12.1999 року, посвідченого секретарем Новояківлівської сільської ради Оріхівського району, ОСОБА_3 заповіла позивачу право на земельний пай (частку), згідно до сертифікату серії ЗП № 0164129, виданого Оріхівською райдержадміністрацією Запорізької області 10.02.1997 року.

Як видно із довідки, виданої Новояковлівською сільською радою, ОСОБА_3 по день смерті проживала з донькою ОСОБА_1, яка у зв'язку із тяжким станом здоров'я здійснювала за нею догляд.

Відповідно до відомостей приватного нотаріуса ОСОБА_4, після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 36/2017. Згідно до даних спадкової справи, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 зверталася позивач у справі. Постановою від 30.08.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що нею не підтверджено спільне проживання із спадкоємцем.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу РСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Статтею 548 Цивільного кодексу РСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, було передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно до ст. 549 Цивільного кодексу РСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач фактично вступила в управління та володіння спадковим майном шляхом прийняття у фактичне володіння правовстановлюючих документів на спадкове майно, які вона додала до позову, та шляхом користування спадковою земельною ділянкою, тому вважається такою, що прийняла спадщину.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 30.04.2003 року, право власності на земельну ділянку площею 6,35 гектарів, кадастровий номер 2323986500:02:001:0041, розташовану на території Новояковлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №071259, виданого 20.12.2001 року на ім'я ОСОБА_3), та право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0164129, виданого Оріхівською райдержадміністрацією Запорізької області 10.02.1997 року на ім'я ОСОБА_3, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 10.02.1997 року за №184, загальною площею 0,66 умовних кадастрових гектарів, з яких: багаторічні насадження - 0,11 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,2 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,35 умовних кадастрових гектарів.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.П. Гуцал