Рішення

від 28.12.2018 по справі 445/1663/18

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1663/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Пилип'яка П.В.

секретаря судового засідання Мацайло О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Підгір'я в особі ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади с. Підгір'я в особі ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначає, що 03.01.2001 року померла її мати ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,2842 га, яка складається із земельних ділянок площею 0,5129 га та площею 0,7713 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області. Позивач зазначає, що спадщину фактично прийняла, оскільки вступила у володіння та управління спадковим майном протягом шести місяців після смерті своєї матері. Маючи намір оформити право на спадщину після смерті батька, вона звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак, нотаріусом їй у цьому було відмовлено, оскільки оригінал правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавця на майно, відсутній. У зв'язку з наведеним, з метою захисту своїх спадкових прав, позивач звернулася до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з'явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, вимоги позову не заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-СГ №228469, ОСОБА_3 померла 03.01.2001 року.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії IV-УР №731441, ОСОБА_4 доводиться матір'ю позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з копії державного акту серії ЛВ № 056858 на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_3, на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 26.01.2004 року №17, є власником земельної ділянки площею 1,2842 га, яка складається із земельних ділянок площею 0,5129 га та площею 0,7713 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області.

Як вбачається з копії заповіту складеного 21.01.1994 року, посвідченого у виконкомі ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів, ОСОБА_3 заповіла все своє майно, яке належало їй на день смерті, своїй дочці ОСОБА_1.

З довідки від 03.09.2018 №746, виданої ОСОБА_2 сільською радою, вбачається, що останнім місцем проживання померлої 03.01.2001 ОСОБА_3 було село Підгір'я Золочівського району Львівської області. Заповіт від її імені у ОСОБА_2 сільській раді посвідчувався21.01.1994 за реєстром №2, не змінений і не відмінений. Заборон та арештів на земельну ділянку площею 1,2842 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником яких є ОСОБА_3, немає. Спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняла її донька ОСОБА_1, яка вступила в управління і володіння майном померлої взявши в користування речі її домашньої обставновки та вжитку, похоронила маму за свої власні кошти.

Згідно із інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 53583361, інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_3 померлої 03.01.2001 року, відсутня, що свідчить про те, що ніхто із спадкоємців, у встановлений законом строк, не звертався із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином з врахуванням того, що спадщина відкрилася 03.01.2001 року, на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч.1 ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З врахуванням того, що представником відповідача позов визнано, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач має право на спадкування майна померлої матері, спадщину фактично прийняла, наявної інформації, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, відсутність інформації про осіб, які мали б право на обов'язкову частку у спадковому майні та/або фактично прийняли спадщину, відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, що є перешкодою для реалізації нею свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 524,534,548,549 ЦК УРСР, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до територіальної громади Підгір'я в особі ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,2842 га, яка складається із земельної ділянки площею 1,5129 га - кадастровий номер 4621886100:06:000:0014, та площею 0,7713 га - кадастровий номер 4621886100:10:000:0124, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області, після смерті ОСОБА_3, яка померла 03.01.2001 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2018.

Суддя ОСОБА_5