Рішення

від 22.12.2018 по справі 464/992/18

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/992/18

пр.№ 2/464/776/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2018 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 акціонарне товариство ПБО Львівміськбуд , треті особи: ОСОБА_14, Дочірнє підприємство ЖКК Сихів АТ ПБО Львівміськбуд , Орган опіки і піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Обласне Комунальне Підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , Товариство з обмеженою відповідальністю Профіт про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав та розпорядження органу приватизації,-

в с т а н о в и в :

позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 в інтересах якої діє ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати свідоцтво серії ЯЯ №510284 від 20 грудня 2012 року про право власності на нерухоме майно, видане відповідачам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про передачу у приватну спільну сумісну власність квартири (кімнати) №53 у будинку 14 по вул.Морозній у м.Львові, загальною площею 27,8 м.кв.житлова 19,8 м.кв., в спільному користуванні приміщення 6,1,3,2 на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, оформлене закритим акціонерним товариством проектно-будівельного об'єднаного об'єднання Львівміськбуд - недійсним; скасувати державну реєстрацію прав від відповідачів на квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вул.Морозній у м.Львові, здійснену 27 грудня 2012 та розпорядження органу приватизації №880 від 21 листопада 2012 року ЗАТ ПБО Львівміськбуд та стягнути з відповідачів судові витрати .

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що згідно розпорядження органу приватизації №880 від 21.11.2012 року ЗАТ ПБО Львівміськбуд відповідачам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 передано у приватну спільну сумісну власність квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вул.Морозній у м.Львові, на підставі даного розпорядження 20.12.2012 р. видане свідоцтво серії ЯЯ №510284 про право власності на вказане нерухоме майно. 27.12.2012 відповідачами здійснено державну реєстрацію права спільної сумісної власності на квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вул.Морозній у м.Львові. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2016 позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 в інтересах якої діє ОСОБА_3 задоволено та визнано недійсним ордер №7 від 17 вересня 2012 року, виданий відповідачам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на кімнату №53 у будинку 14 по вул.Морозній у м.Львові та зобов язано не чинити перешкод у користуванні кімнатою №53 по вул.Морозній 14 у м.Львові, з виселенням відповідачів зі спірної кімнати (квартири). Даним рішенням позивачів вселено у спірну кімнату. На підставі ордеру №60 від 14 вересня 2001 року, виданого ЗАТ ПБО Львівміськбуд ОСОБА_6 та членам його сім ї, в якій на той час було троє малолітніх дітей, було надано кімнату №53 в сімейному гуртожитку по вул.Морозній, 14 у м.Львові. У 2009 році у зв язку з тяжким матеріальним становищем та великою заборгованістю по оплаті за житлово-комунальні послуги він ОСОБА_6 звернувся із заявою до ЗАТ ПБО Львівміськбуд з проханням надати йому та членам його сім ї кімнату меншого розміру. Спільним рішенням адміністрації та профкому ЗАТ ПБО Львівміськбуд за погодженням з сім єю відповідачів йому та його сім ї було виписано корінець ордеру №8 на кімнату №29 по вул.Морозній, 14 у м.Львові, у якій проживали відповідачі, а їм було виписано корінець ордеру №7 на кімнату №53 по вул.Морозній у м.Львові. Однією з умов обміну та постановлення спільного рішення було те, що відповідачі мали сплатити заборгованість по спірній квартирі за житлово-комунальні послуги в сумі 18 000 грн., що ними не здійснено навіть по даний час. Крім того, обмін кімнатами, в яких проживали неповнолітні діти, здійснювався без участі та згоди органу опіки та піклування. До листопада 2012 року він та члени його сім ї продовжували проживати у кімнаті №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові, здійснювали оплату за комунальні послуги. 25 червня 2012 року його ОСОБА_6 було засуджено до позбавлення волі. 15 червня 2012 року директором ДП ЖКК ЗАТ ПБО Львівміськбуд ОСОБА_15 до Сихівського районного суду м.Львова було подано позов про визнання позивача ОСОБА_6 таким, що втратив право користування кімнатою №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові. 03 вересні 2012 року рішенням суду його було визнано таким, що втратив право користування кімнатою №53 вул.Морозній, 14 у м.Львові, та в подальшому заочне рішення за його заявою було скасовано, а ухвалою цього ж суду від 12 березня 2014 року даний позов ДП ЖКК ЗАТ ПБО Львівміськбуд залишено без розгляду. Скориставшись тим, що він відбував покарання, його колишня дружина ОСОБА_14 всупереч інтересам дітей здійснила обмін кімнатами з відповідачами, отримавши кімнату меншого розміру, чим порушила його право та право дітей на житлове приміщення, оскільки він своєї згоди на обмін жилих приміщень не давав. В подальшому ОСОБА_14 була позбавлена батьківських прав відносно дітей. Вироком Галицького районного суду м.Львова від 06.03.2014 ОСОБА_15 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Вказаним вироком суду встановлено, що перебуваючи на посаді директора ДП ЖКК Сихів ОСОБА_15 склала завідомо неправдивий офіційни документ - довідку з місця проживання про склад сім ї та прописку №49 від 15 червня 2012 року про те, що в кімнаті №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові зареєстрована одна особа - ОСОБА_6, та акт, відповідно до якого ОСОБА_6 за вказаною адресою не проживає з 2011 року та за комунальні послуги не сплачує. Директор ДП ЖКК Сихів ОСОБА_15 підписала вказану довідку та акт від свого імені, а також від імені інших осіб, завіривши документи печаткою ДП ЖКК Сихів . В даному вироці крім інших порушень закону при здійсненні обміну спірними квартирами, зазначено, що ордери №7 та №8 від 17 вересня 2012 року видані з порушенням ст.59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнаний недійсним в судовому порядку у випадках подання громадянами відомостей, які не відповідають дійсності про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян та організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 16 березня 2017 року по справі №464/4277/14-ц, провадження №22-ц/783/1261/17 рішення Сихівського районного суду м.Львова у цивільній справі від 09.12.2016 №464/4277/14 залишено без змін, а апеляцію відповідачів - без задоволення. Касаційні скарги відповідачів на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16.03.2017 та рішення Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2016 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, виселенні, визнання недійсними ордерів за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 в інтересах якої діє ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ДП ЖКК Сихів , ЗАТ ПБО Львівміськбуд залишені без задоволення, а постановлені рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції без змін. З врахуванням наведеного, вважають, що даний позов підставний та підлягає до задоволення.

Ухвалою судді від 23.03.2018 року прийнято позов та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 23.03.2018 заяву позивача ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вул.Морозній у м.Львові.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 01.06.2018 об'єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи: ОСОБА_14, ЗАТ ПБО Львівміськбуд , Дочірнє підприємство ЖКК Сихів АТ ПБО Львівміськбуд , Орган опіки і піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , товариство з обмеженою відповідальністю Профіт про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав та розпорядження органу приватизації (справа № 464/992/18) разом із справою за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_12 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість майна (справа № 464/2065/18), присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер 464/992/18 (пр.2/464/776/18) для подальшого розгляду в одному провадженні.

18.06.2018 відповідачами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 подано відзив на первісну позовну заяву.

27.06.2018 позивачами подано відповідь на відзив.

26.07.2018 позивачами подано позовну заяву з уточненнями, за змістом якої просять визнати незаконними та скасувати державну реєстрацію прав від відповідачів на квартиру (кімнату) №53 у будинку №14 по вул.Морозній у м.Львові здійсненну обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , а також розпорядження органу приватизації №880 від 21 листопада 2012 року ЗАТ ПБО Львівміськбуд . Визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії ЯЯ №510284 від 20 грудня 2012 року про право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру (кімнату) № 53 у будинку 14 по вул.Морозній у м.Львові, загальною площею 27,8 м.кв. житлова 19,8 м.кв. , у спільному користуванні приміщення 6,1,3,2 на ім я ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, оформлене ЗАТ ПБО Львівміськбуд та стягнути з відповідачів судові витрати.

30.08.2018 відповідачами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 подано відзив на уточнену позовну заяву, за змістом якого просять в позові відмовити.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 21.11.2018 зустрічну позовну заяву ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 в інтересах якої діє ОСОБА_3 І, третя особа: орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість майна за заявою позивачів за зустрічним позовом - залишено без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги з уточненням підтримав, надав пояснення згідно з поданим позовом та просить такі задоволити.

Позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про слухання справи у їх відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Представник позивачів ОСОБА_8, ОСОБА_7 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги з уточненням підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позові та просить такі задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_11 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, зазначив, що даний позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, з огляду на наступне. Позивач ОСОБА_6 як батько не заперечує, що мав намір здійснити обмін кімнатами, через виникнення значної заборгованості, а тому ні чинним законодавством, ні рішенням судів, ні фактичними обставинами, не було встановлено будь-якої вини відповідачів у порушенні прав як позивачів так і їх малолітніх дітей. Спірні правовідносини стосуються прав та законних інтересів відповідачів, однак вони не є особами, які повинні бути відповідачами за цим позовом, оскільки не є суб єктом спірних матеріально-правових відносин, у них не виникають безпосередні обов язки, які з них випливають перед позивачами, оскільки вони не є органом приватизації, не здійснювали державну реєстрацію відповідних прав, не приймали рішення та не видавали свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Крім того, ніяких правочинів, як це стверджують позивачі щодо спірного майна не укладалось, оскільки обмін здійснювався на підставі ордерів, у порядку передбаченому ЖК УРСР, а не ЦК України при відповідному їх оформленні, жодних перешкод для приватизації квартири №53 у будинку №14 на вул.Морозній у м.Львові не було. Норми, на які покликаються позивачі, стосуються захисту права власності, але позивачі не є власниками предмету спору, а як вбачається зі змісту позовної заяви, лише користувачами кімнати у гуртожитку, що в свою чергу виключає правомочності захисту права власності, оскільки власником зазначеного майна є інша особа. Докази набуття права власності позивачами на спірне майно відсутні. Зазначив, що даний спір не пов язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, відтак справа за участі такого суб єкта належить до компетенції адміністративних судів. Просить в позові відмовити.

Відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ЗАТ ПБО Львівміськбуд в судове засідання не з явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про слухання справи у їх відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Представник третьої особи Органу опіки і піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що дійсно були порушені права неповнолітніх дітей, так як обмін кімнатами, в яких проживали діти, здійснювався без участі та згоди органу опіки та піклування. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Треті особи ОСОБА_14, ДП ЖКК Сихів АТ ПБО Львівміськбуд , ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , ТзОВ Профіт в судове засідання не з явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про слухання справи у їх відсутності на підставі наявних в справі доказів.

В матеріалах справи наявний лист третьої особи ТзОВ Профіт №6 від 29.05.2018, за змістом якого просять проводити розгляд справи без їхньої участі, зазначено, що в базі даних ТзОВ Профіт відсутня інформація щодо оформлення документів на приватизацію квартири на прізвище ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 в інтересах якої діє ОСОБА_3 У 2012 році на підставі заяви ОСОБА_10, довідки з місця проживання його та членів його сім ї та відповідно до розпорядження ЗАТ ПБО Львівміськбуд від 21.11.2012 №880 проводилось оформлення документів на приватизацію квартири №53 за адресою вул.Морозна,14 у м.Львові на прізвище ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Оригінали документів, на підстав яких проводилось оформлення документів на приватизацію квартири АДРЕСА_1 передані 17.04.2014 згідно акту у ЗАТ ПБО Львівміськбуд .

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та з"ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з рішення Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2016 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 в інтересах якої діє ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ДП ЖКК Сихів , ЗАТ ПБО Львівміськбуд про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, виселення, вселення та визнання ордеру недійсним, встановлено такі обставини, що позивачу ОСОБА_6 та членам його сім'ї на підставі ордеру за №60 від 14 вересня 2001 року, виданого ЗАТ ПБО Львівміськбуд було надано кімнату за №53 у будинку №14 по вул.Морозній у м.Львові. Як вбачається із довідки від 11.07.2013 року ОСОБА_6 засуджений 25.06.2012 року Золочівським районним судом Львівської області та відбуває покарання у Дрогобицькій виправній колонії № 40. На підставі рішення ЗАТ ПБО Львівміськбуд , протоколу № 76 від 29 грудня 2009 року, проведено обмін жилої площі між сторонами згідно з поданими заявами. На ім'я відповідача ОСОБА_10 видано ордер №7 на право вселення із сім'єю в кількості трьох осіб до кімнати №53 у будинку №14 по вул.Морозній у м.Львові, а ОСОБА_18 видано ордер №8 на право вселення із сім'єю із чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 до кімнати №29 у будинку №14 по вул.Морозній у м.Львові. Із розписки ОСОБА_18 вбачається, що остання отримала ключі від кімнати №29 у будинку №14 по вул.Морозній у м.Львові.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 03.09.2012 року задоволено позов ДП ЖКК Сихів ЗАТ ПБО Львівміськбуд до ОСОБА_6 та визнано останнього таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в сімейному гуртожитку - кімнатою №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові . Проте, в подальшому вказане рішення було переглянуто та скасовано 23.12.2013 року. Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12.03.2014 року позов ДП ЖКК Сихів ЗАТ ПБО Львівміськбуд про визнання ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в сімейному гуртожитку - кімнатою кімнатою №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові - залишено без розгляду.

Як вбачається із рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.04.2014 року ОСОБА_18 позбавлено батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_8

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 6 березня 2014 року ОСОБА_15 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_15 перебуваючи на посаді директора ДП ЖКК Сихів , склала завідомо неправдивий офіційний документ - довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописку № 49 від 15 червня 2012 року про те що в кімнаті №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові зареєстрована одна особа - ОСОБА_6, та акт, відповідно до якого ОСОБА_6 за вказаною вище адресою не проживає з 2011 року та за комунальні послуги не сплачує більше трьох років. ОСОБА_15 підписала вказану довідку та акт від свого імені, а також від імені інших осіб, та завірила документи печаткою ДП ЖКК Сихів .

Виходячи із зазначених обставин позивач ОСОБА_6 в передбаченому законом порядку не втратив право на користування кімнатою №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові, а відтак, оспорюваними ордерами порушено його житлові права.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2016 визнано недійсними ордер №7 від 17 вересня 2012 року, виданий ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на кімнату №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові та ордер №8 від 17 вересня 2012 року, виданий ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_8Б на кімнату №29 по вул.Морозній, 14 у м.Львові; зобов'язано ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не чинити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_8 перешкод у користуванні кімнатою №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові, виселивши відповідачів з кімнати №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові у кімнату №29 по вул.Морозній, 14 у м.Львові та вселити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_8 у кімнату №53 по вул.Морозній, 14 у м.Львові.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16.03.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ДП ЖКК Сихів ЗАТ ПБО Львівміськбуд відхилено, а рішення Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2016 залишено без змін. А також залишено без змін рішення Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2016 та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16.03.2017 - Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.09.2017.

Статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло. Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

Статтею 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Стаття 345 ЦК є загальною, оскільки відсилає до спеціального приватизаційного законодавства України. Умови одержання фізичними та юридичними особами державного майна та майна, що є в комунальній власності, визначаються Законом України Про Державну програму приватизації , Законом України Про приватизацію державного майна , Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Законом України Про приватизаційні папери , Законом України Про приватизацію державного житлового фонду , Земельним кодексом України та іншими законодавчими й нормативно-правовими актами.

Згідно ст.9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Порядок здійснення приватизації державного житла в Україні визначено Законом України Про приватизацію державного житлового фонду .

Згідно ч.11 ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 ЦК України та ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Як вбачається з розпорядження органу приватизації №880 від 21 листопада 2012 року відповідачем ЗАТ ПБО Львівміськбуд спірну квартиру АДРЕСА_2 передано відповідачам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у приватну спільну сумісну власність.

На підставі зазначеного розпорядження органом приватизації видано свідоцтво серії ЯЯ №510284 від 20 грудня 2012 року про право власності на квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вулиці Морозній у м.Львові, загальною площею 27,8 м.кв., житлова площа 19,8 м.кв., в спільному користуванні приміщення 6,1,3,2 на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, оформлене закритим акціонерним товариством проектно-будівельного об'єднаного об'єднання Львівміськбуд .

27 грудня 2012 року відповідачами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 здійснено державну реєстрацію права приватної спільної сумісної власності на квартиру (кімнату) №53 у будинку №14 по вул.Морозній у м.Львові, що підтверджується з витягу про державну реєстрацію прав, виданого обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за реєстраційним номером 38867829.

Крім того, відповідно до ст.12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Частиною 3 статті 17 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Згідно до ч.2 ст. 177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, зокрема, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири. Частиною 4 ст. 177 Сімейного кодексу України передбачено, що дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло.

Отже, чинним законодавством визначено, що при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна, права на яке мають неповнолітні діти (в тому числі і право користування), неприпустимо допускати зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей стосовно жилих приміщень; укладення правочинів стосовно нерухомого майна не допускається без згоди органів опіки і піклування, яка надається в разі гарантування збереження її права на житло.

Однак, як встановлено судом, що дозвіл органу опіки та піклування на обмін житлом, право на користування яким мали неповнолітні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_8, не надавався.

Відповідно до ст.59 Житлового кодексу України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих

дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Оскільки судом першої інстанції в рішенні від 09.12.2016 було визнано недійсними ордера №7 та №8 від 17 вересня 2012 року, на підставі яких за участі неправомірних дій відповідачів по справі приймалось незаконне прийняття розпорядження ЗАТ ПБО Львівміськбуд №880 від 21 листопада 2012 року про передачу спірної квартири АДРЕСА_3 у власність відповідачів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, її приватизація, оформлення свідоцтва про право власності на неї та державна реєстрація прав на спірну квартиру, враховуючи рішення суду про виселення відповідачів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 із спірної квартири, а також про зобов язання останніх не чинити позивачам перешкод у користуванні квартирою (кімнатою) №53 у будинку №14 по вул.Морозній у м.Львові, разом з тим, судом встановлено, що під час передачі оспорюваної квартири у власність органом приватизації не було дотримано зазначених умов Закону, а також дозвіл органу опіки та піклування на обмін житлом право на користування яким мали неповнолітні діти не надавався, на підставі наведеного, суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до задоволення, а державну реєстрацію прав відповідачів на квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вулиці Морозній у м.Львові та свідоцтво серії ЯЯ №510284 від 20 грудня 2012 року про право власності на нерухоме майно визнати незаконними та скасувати.

У відповідності до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачами при поданні позову до суду сплачено судовий збір, що підтверджено квитанціями, які містяться у матеріалах справи, відтак з відповідачів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ЗАТ ПБО Львівміськбуд слід стягнути по 240 грн. з кожного.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову, а саме накладений арешт на квартиру (№53) у будинку 14 по вул. Морозній у м.Львові вжиті ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 23.03.2018.

На підставі ст.ст. 21, 345, 393 ЦК України, ст.177 Сімейного кодексу України, Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , Закону України Про охорону дитинства та керуючись ст.ст. 2 , 12 , 81 , 82, 89 , 141 , 247 , 258-259 , 268, 273 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати державну реєстрацію прав від відповідачів на квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вул.вулиці Морозній у м.Львові, здійснену обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , та розпорядження органу приватизації №880 від 21 листопада 2012 року закритого акціонерного товариства проектно-будівельного об'єднання Львівміськбуд .

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії ЯЯ №510284 від 20 грудня 2012 року про право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру (кімнату) №53 у будинку 14 по вулиці Морозній у м.Львові, загальною площею 27,8 м.кв., житлова площа 19,8 м.кв., в спільному користуванні приміщення 6,1,3,2 на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, оформлене закритим акціонерним товариством проектно-будівельного об'єднаного об'єднання Львівміськбуд .

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3 240 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_19 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3 240 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3 240 грн. судових витрат.

Стягнути з Акціонарного товариства ПБО Львів-міськбуд на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах якої діє ОСОБА_3 240 грн. судових витрат.

Скасувати заходи забезпечення позову, а саме накладений арешт на квартиру (№53) у будинку 14 по вул. Морозній у м.Львові вжиті ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 23.03.2018.

Позивач ОСОБА_6, ІПН-2474012774 м.Львів, вул.Морозна, 14 кім.53.

Позивач ОСОБА_7, ІПН-35494007412, АДРЕСА_4.

Позивач ОСОБА_20, ІПН- НОМЕР_1, м.Львів, вул.Морозна,14 кім.29 .

Позивач ОСОБА_9,14.07.2001р.н., ІПН-3708500564, м.Львів, вул.Морозна,14 кім.29.

Відповідач ОСОБА_10, 26.10.1972р.н., ІПН-2659718373 АДРЕСА_5.

Відповідач ОСОБА_11 вікторівна,27.07.1974р.н.,ІПН 27236077786, м.Львів, вул.Морозна,14кв.53

Відповідач ОСОБА_12, ІПН- НОМЕР_2, АДРЕСА_6.

Відповідач ОСОБА_13 Акціонарне товариство ПБО Львів-міськбуд , м.Львів, вул.Зелена,238 ЄДРПО 01273906.

Треті особа ОСББ ЖК Сихів-М м.Львів, вул.Морозна,14, ЄДРПО 30387683

Третя особа ОСОБА_9 - ОСОБА_21, Львівська область, Пустомитівський р-н., с.Підберізці, вул.Дружби,26/8.

Третя особа Орган опіки і піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради , м.Львів, пр.Ч.Калини,66 ЄДРПО 25258931.

Третя особа обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , м.Львів, вул.Липинського, 54, ЄДРПО 03348525.

Третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Профіт , м.Львів, вул.Винниченка,10.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено 22.12.2018 року.

Суддя Чорна С.З.